4.Первісні уявлення про душу

Психологічний аналіз ситуацій первісної людини приводить до висновку, що уявлення про душу з необхідністю мали розвинутись у її свідомості. Первісні люди мусіли пояснити важливі для них предмети, явища, події і шукати їх причину, витоки, щоб впливати на них, оволодівати ними, протидіяти їм. Людський розум пояснює невідоме, незнане їй за аналогією з тим, що вже відомо їй, що якимось чином схоже, подібне йому на те невідоме, котре пояснюється. Розум намагається відшукати таке знання, якому можна б було уподібнити те незнане, котре треба збагнути, пояснити. Що ми намагаємось збагнути у тих об’єктах, дія чи протидія яких є для нас значущим? – Причини, рушійні сили, витоки таких дій чи протидій. Первісна людина більш-менш виразно усвідомлювала, знала, що рушійною силою її власних дій є її власні бажання і небажання. Інших причин рушійних сил вона не знала і тому у всьому, що рухалось, діяло, змінювалось вбачала причини, аналогічні рушійним силам її власної активності. Загадками для первісної людини були смерть, різні форми втрати свідомості, сон і сновидіння. У всіх цих феноменах людина втрачає рухливість, лежить і не рухається, але в одних випадках її рухливість не повертається (смерть), а в інших – повертається (сон). Первісна людина бачила тих, що сплять, які рухались дуже мало, але ті прокидались і розповідали про те, що їм наснилось, що вони бачили у сновидіннях. Люс’єн Леві Брюль, Клод Леві-Строс та інші довели, що первісна людина майже не розрізняла уявне і дійсне. Якщо додати до цього галюцинації, які можна охарактеризувати як сновидіння наяву, то виникає проблема. Галюцинації – це образи, які виникають в уяві суб’єкта від окремих відчуттів до цілісної картини світу, але сам суб’єкт сприймає їх як таких, що існують реально, які є відображенням оточуючої її дійсності. Галюцинації спричиняються ендогенними та екзогенними чинниками. Ендогенні – організм виробляє речовини, які отруюють його мозок і він продукує галюциноторні образи. Синдром характерний для шизофренії. Екзогенні – так звані галюциногени, або психоделіки – речовини, які містяться у різних речовинах-сукулентах (кактусах), молюсках. Багатьом первісним племенам на різних континентах були відомі такі організми. Вони їх вживали і переживали галюцинації. Проблема: коли людина спить чи галюцинує, то вона перебуває тут, але прокинувшись розповідає, що була десь і бачила щось. Первісна людина вирішила цю проблему і разом з цим проблему причинності в оточуючому її світі, шляхом створення уявлення про існування про існування в кожній людині, а відтак і в усіх інших предметах якогось невидимого оком, нечутного вухом двійника. При цьому вона ще не розрізняла живе і неживе. Це надто складне поняття. Воно розвинулось на відносно високому щаблі розвитку людства. Сонце, місяць, струмок рухаються, діють, отже нічим не відрізняються від тварин і людей. Це називається персоніфікація. Зі всього сказаного випливає, що такому двійнику приписувалась функція руху, оживлення, надання дієвості посередництвом бажань і небажань. Цей феномен називається анімізмом. Як бачимо, власне психічним в анімізмі є бажання і небажання. Але психічних як таких не вичленовується, не трактується як щось якісно відмінне від матеріального, не розрізняється живе і неживе, а відтак фізичне і фізіологічне.

5.Фалес ( 5-6 століття до нашої ери) вбачав таку першу основу у душа дуже легка і тепла пара.

Анаксімен (5-6 ст) повітря душа

найлекше найсухіше тепле повітря.

Анаксімандр 5-6 ст. особлива речовинане придставлена у чистому вигляді в жодному із земних предметів і явищ назив( апейрон) все що існує є різними можефікаціями та виду.

Геракліт 510 -480 рр. вогонь, мовляв усе з вогню, душа виникає в результаті впливу найлекшого , найчистішого, найбільш полумяного вогню на крешталеву чисту воду, мовляв в такий спосіб душа з води випаровується і у воду повертається. рівень вологості душі мінливий і різний у різних людей чим душа сухіша тим краще вона функціонує, сухість душі забезпечує працюа найдужче інтелектуальну. а найдуще заоложує душу алкоголь, спянілий розум не помічає куди йде бо душа його волога.

6. Сократ. сократ казав що псюхе -це здатність людини мислити і розуміти що робить її розумною істотою здатною мудро судити про обставини свого життя, визначати ідеали добра і зла докладати вольових зусиль для розуміння і морального вдосконалення себе та оточуючих людей.

Отже основні функції психеї у Сократа: мислити, розуміти, організовувати себе за допомогою вольових зусиль для розуміння світу і себе в ньому та морального вдосконалення себе та інших, тобто шукати і плекати добро і вникати зла.