- •Передмова
- •1. Лісознавство як навчальна дисципліна
- •2. Ліс як природне явище і природна система
- •3. Морфологія лісу
- •Класи товарності деревостанів
- •4. Екологічні фактори і їх класифікація. Ліс і клімат
- •5. Світло як екологічний фактор
- •Шкала тіньовитривалості деревних порід (за п.С. Погребняком, 1968)
- •6. Вплив світла на лісові насадження. Світловий режим під наметом лісу та його регулювання лісівничими заходами
- •7. Температура як екологічний фактор
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф. Морозовим, 1914)
- •Вимогливість деревних порід до тепла (за п.С. Погребняком, 1968)
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату (за п.С. Погребняком, 1968)
- •8. Взаємовплив лісу і температури
- •9. Повітря як екологічний фактор. Ліс і вітер
- •10. Ліс і забруднення атмосферного повітря
- •Газостійкість деревних порід (за і.С. Мелеховим, 1980)
- •11. Волога як екологічний фактор
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С. Погребняком, 1968)
- •12. Ліс і волога
- •Складові балансу вологи у лісі
- •13. Грунт як екологічний фактор
- •14. Відношення деревних порід до грунту. Трофогенний ряд і трофотоп
- •Відношення деревних порід до багатства грунту (за п.С. Погребняком, 1968)
- •Відношення деревних порід до вмісту у грунті окремих елементів та засолення (за п.С. Погребняком, 1968)
- •15. Вплив лісу на грунт
- •16. Біотичні фактори лісу
- •17. Природне поновлення лісу. Плодоношення деревних порід як етап природного поновлення
- •18. Насіннєве та вегетативне природне поновлення лісу
- •Здатність поновлюватися порослю залежно від віку дерев
- •19. Методи обліку природного поновлення та оцінка успішності відновних процесів
- •Шкала м.М. Горшеніна для оцінки успішності природного поновлення головних лісоутворюючих деревних порід
- •Шкала оцінки добротності природного поновлення після рубок головного користування
- •Оціночна шкала природного поновлення для зрубів в основних типах дубових лісів Карпат
- •Оціночна шкала природного поновлення для зрубів в основних типах букових лісів Карпат
- •20. Ріст та формування лісу
- •21. Взаємодія деревних порід у насадженнях
- •Алелопатичні групи деревних порід
- •22. Динаміка лісових угруповань
- •23. Витоки і завдання лісової типології
- •Класифікаційна схема типів насаджень і.І. Гуторовича
- •24. Теоретичні засади лісівничо-екологічної типології
- •Типи лісу по суходолу (за є.В. Алексєєвим)
- •Класифікаційна (едафічна) сітка типів лісорослинних умов Алексєєва-Погребняка
- •Екологічні групи вимогливості рослин до вологості грунту
- •25. Класифікаційні одиниці лісівничо-екологічної типології
- •26. Ознаки для визначення типів лісорослинних умов і типів лісу. Діапазон варіабельності типологічних одиниць
- •Керівні та допоміжні ознаки для визначення типологічних одиниць
- •27.Типологічна характеристика лісів україни
- •28.Типологія гірських лісів українських карпат
- •Залежність формування типів лісорослинних умов від стрімкості схилу, в градусах (за з.Ю. Герушинським, 1996)
- •29. Фітоценологічна типологія
- •30. Подальший розвиток лісової типології та її значення для теорії і практики лісівництва
- •31. Лісова типологія у європейських та північноамериканських країнах
- •Рекомендована література
Екологічні групи вимогливості рослин до вологості грунту
Індекс гігротопів |
Гігротопи |
Екологічні групи рослин |
0 |
Дуже сухі |
Ксерофіти (і ультраксерофіти) |
1 |
Сухі |
Ксерофіти і ксеромезофіти |
2 |
Свіжі |
Ксеромезофіти і мезофіти |
3 |
Вологі |
Мезофіти і мезогірофіти |
4 |
Сирі |
Мезогігрофіти і гігрофіти |
5 |
Мокрі або лісові болота |
Гігрофіти (і ультрагігрофіти) |
Наведені ступені грунтового зволоження досить чітко виявляються за допомогою рослин-індикаторів на всій території України, у рівнинних і гірських умовах.
Далі наведено характеристику гіротопів Д.В. Воробйовим (1953):
Сухі типи. На піщаних грунтах з низькою вологоємністю їх сухість залежить від глибини залягання грунтових вод, на більш глинистих грунтах – від сухості клімату, поверхневого стоку (на схилах), сильного випаровування (південні експозиції), від малої загальної вологоємкості (мілкі і скелетні ґрунти гірських схилів). Ґрунти – дернові, інколи з близьким горизонтом скипання, чорноземні, бурі. Деревна рослинність низьких бонітетів з більш посухостійких порід (сосна, дуб, акація, груша), а також у домішці може бути липа, клен польовим, берест.
Свіжі типи. На піщаних грунтах добре зволоження умов місцезростання забезпечується близьким рівнем грунтових вод (2-4 м); на суглинистих землях грунтові води знаходяться глибше 4 м, часто за межами коренедоступного шару. У південних районах задовільне зволоження за рахунок зменшення поверхневого стоку, збільшення загальної вологоємності грунту, більш повного насичення грунту зимовими опадами (стійкі зими). У північних районах України оптимальне зволоження для сосни, раннього дуба, берези, ясена, граба, кленів та інших порід здійснюється за рахунок кращого дренажу і теплового режиму (південні схили). Ґрунти у лісостеповій зоні слабоопідзолені. У складі трав’яного вкриття і підліску домінують мезофітні види, часто з домішкою ксеромезофітів.
Вологі типи. Умови місцезростання оптимальні для дуба звичайного, ялини, ялиці, бука, липи, осики та інших порід. У південних районах добре зволоження забезпечується такими ж умовами, як і в попередньому типі, а у північних районах - за рахунок кращого дренажу (вершини пагорбів, схили). Рівень грунтових вод на піщаних грунтах становить 1-2 м, на суглинистих і глинистих 2-4 м. Породи вітровальні, рельєф хвилястий або слабогорбистий. Чагарники і трав’яне вкриття належать до мезофітів і мезогігрофітів. На зрубах з’являються і гігрофітні рослини.
Сирі типи. Місцезростання з надмірним зволоженням, що негативно впливає на ріст всіх порід, крім вільхи чорної. Ґрунти глейовопідзолисті або торф’янопідзолисті, часто з торф’яним горизонтом товщиною до 2 м. Зростання зволоження пояснюється близьким заляганням грунтових вод (на пісках на глибині біля 1 м, на супісках - 1-3 м). Мікрорельєф різкогорбистий, деревна рослинність росте переважно на підвищених ділянках. У трав’яному покриві на мікропониженнях переважають гігрофіти, на мікропідвищеннях – мезогігрофіти.
Мокрі типи (ліс по болоту). Місцезростання з явно надмірним зволоженням і торф’яними грунтами. Рівень грунтових вод впродовж більшої частини вегетаційного періоду знаходиться біля поверхні грунту. Висока вологоємність торфу і майже постійне перенасичення його вологою зумовлює надто погані умови аерації, у зв’язку з чим суттєво погіршується ріст сосни, ялини та інших порід. Дуб, граб, липи, клени, бук, ялиця у складі лісів відсутні. Живий надгрунтовий покрив формують гігрофіти.