ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ В ТУРИЗМІ
Логістика в туризмі
Використання логістики в управлінні туристичним підприємством
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ ТУРФІРМИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
2.1. Концепція логістики турфірми
2.2. Стратегія, планування та організаційні форми логістики турфірми
2.3. Логістична розробка туру турфірми
РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ ЯК ЇЇ КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми: Логістика туризму - новітній науково-практичний напрям, в якому вивчають логістичні особливості туристичної галузі, зокрема застосовують логістичні засади до її організації та менеджменту. Використання логістичних принципів і прийомів в управлінні туристичними фірмами дає змогу значно підвищити прибутковість туристичного бізнесу шляхом зменшення витрат та підвищення рівня логістичної координації всіх операцій з обслуговування туристів.
Комплекс складових туристичної послуги охоплює засоби розміщення та харчування туристів, засоби їх транспортування, програмно-екскурсійного забезпечення, інформаційного й фінансового обслуговування тощо. У функціональному аспекті як окрема туристична послуга, так і її складові передбачають логістичні функції постачання, виробництва та збуту. Тому кожну складову можна розглядати як окрему логістичну підсистему, а потім оптимізувати роботу туристичного комплексу певного рівня загалом: локального (тур), мікро (турфірма), мезо (туристичне господарство області, туристичної зони чи курортополіса), макро (туристична індустрія держави), мега (туристичний комплекс регіону світу чи інтеграційного об'єднання), мета (світовий туризм). За допомогою логістичного підходу розв'язується проблеми сталого розвитку туризму, збереженості та відновлення рекреаційно-туристичних ресурсів; зменшуються (а в ідеалі їх слід виключити) ризики погіршення екологічної ситуації, знижується якість валяних туристичних послуг, загрози здоров'ю та безпеці туристів. Отже, такий підхід може бути основою для визначення стратегії сталого розвитку туризму в країні та її регіонах.
Успішне функціонування туристичного підприємства у сучасному конкурентному середовищі забезпечується використанням таких важливих інструментів як удосконалення систем управління діяльністю організації в цілому, реорганізація виробничого процесу, застосування нових ефективних методів менеджменту, що могли б забезпечити оптимізацію засобів досягнення поставлених цілей. Важливим є також постійний моніторинг змін у функціональному середовищі підприємства на макро- і мікрорівнях, для визначення напрямку зосередження існуючих ресурсів та потенціалу організації, розвитку її ділової активності.
Логістику турфірми розглядають як один із засобів ефективного менеджменту в туризмі. Турфірма визначає логістику як ефективний підхід до управління туристичними, матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в туристичному комплексі з метою зменшення витрат на виробництво і реалізацію туристичного продукту. Результатом логістизації туристичної діяльності є необхідний обсяг турпакетів, що пропонують на конкурентному ринку, де їх реалізовують у певний час із відповідним узгодженням замовлень і транспорту.
Вивчення туристської логістики та необхідності впровадження концепції логістики в управління підприємством знайшли своє відображення в наукових дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Ю.Ю. Лола, А.А. Гвозденко, І.А. Соколов, В.С. Пономаренко, К.М. Таньков, Т.І. Лепейко, Є.В. Крикавицький, И.И. Бажин, А. М. Гаджинский, А. Г. Кальченко, Д.Д. Костоглодов, О.М. Тридіда, В. Пономаренко, В.Г. Банько та інші. Найбільш суттєві дослідження висвітлені у працях І.Г. Смирнова, він вважає що логістика турфірми – це специфічна логістична діяльність у туризмі, сутність якої полягає у плануванні, управлінні та контролі операцій, які здійснюють у процесі розробки туру, його формування та доведення готової продукції до споживача згідно з його інтересами та вимогами. Логістика турфірми охоплює також процеси надання, зберігання й обробки відповідної інформації.
Мета курсової роботи: вивчити та охарактеризувати сутність та значення логістичної системи управління турфірмою, визначити її роль у підвищенні конкурентоспроможності турфірми, на основі опрацьованих результатів зробити висновки.
Предмет курсової роботи: логістичний сервіс туристичної діяльності та процес формування систем логістичного сервісу в туризмі та туристичних підприємствах.
Об’єкт дослідження: логістика в тур індустрії, як фактор підвищення конкурентоспроможності туристичного підприємства.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, додатків. Обсяг роботи 38 аркуші.
Розділ 1 теоретичні аспекти логістичного сервісу в туризмі
Логістика в туризмі
На даному етапі розвитку економіки послуг у світі та Україні зростає потреба оптимізації туристичного продукту. Як для суб'єктів так і для об'єктів бізнесу, вони приносять чималий дохід, а розумне розширення туристичної сфери, розвиток шляхів та логістичних функцій дозволить покращити результати цього сектору економіки. Туризм потребує сталості економічного становища та нових методів і моделей розвитку. Тенденції конкурентоспроможності туристичної діяльності вимагають максимізації якості пропонованих нею послуг та мінімізації затрат, підвищення рівня соціального ефекту для трансформації туристичного ринку послуг з «ринку продавця» у «ринок покупця».
На даному етапі туризм має багато проблем, як економічних так і соціально-політичних, але незважаючи на це функціонує і розвивається, переносить всі несталі становища та йде на ризики пов’язані з їхнім розв’язанням. В перспективі логістика туризму: покращить якість туристичного продукту, максимізує очікуваний рівень комфорту: стан номерного фонду, меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення, наявність і стан підприємств харчування, будинку, під'їзних колій, облаштованість прилягаючої до готелю території, інформаційне забезпечення і технічне оснащення і т. д. для «покупців» та мінімізує затрати, але тим самим максимізує прибуток для «постачальників» туристичного продукту, за допомогою наближення надаваних послуг до міжнародного рівня.
Сучасний світ створює нові та досконаліші процеси, що полегшують управління й підвищують ефективність роботи туристичних провайдерів. Доцільно враховувати вплив глобальних факторів на здійснення логістичних туристичних процесів.
Слід відмітити, що термін «логістика туризму» та «туристична логістика», по значенню майже ідентичні, а в літературі частіше зустрічається, саме термін, «логістика туризму».
Логістика є системою, яка містить функціональні області, кожна з яких вирішує певні проблеми, в неї входять:
1. Інформація - планування турів, обробка замовлень.
2. Перевезення туристів - вибір виду транспорту та компанії-перевізника.
3. Кадри, які обслуговують туристів.
4. Обслуговуюче виробництво - підрозділи логістики, які обслуговують процес формування туру і надання послуг споживачеві. Виробничі потужності та економічна пристосованість туристського підприємства мають актуальне значення для функціонування логістичної системи оскільки вона поєднує в собі логістику транспортування, управління запасами і складування, основним її завданням стоятиме планування, управління та фізичне перевезення туристів, сировини, виробів, обладнання в супроводі необхідного для цього інформаційного потоку для мінімізації транспортних витрат і просторово-часової оптимізації [3, с.102].
Туристична дестинація - це географічна територія, що має деякі межі і володіє певною привабливістю для туристів. Вихідним моментом вдосконалення управління туристичної дестинації виступає моніторинг взаємозв'язку факторів, що впливають на стан і перспективи розвитку туризму в країні і в світі. Однак у практиці управління туризмом такий моніторинг має обмежений характер внаслідок недостатнього обсягу інформації та досліджень у області логістики туризму, а значить, відбір і аналіз істотних факторів управління розвитком туризму стають досить актуальними.
Процес забезпечення конкурентоспроможності туризму на світовому туристичному ринку не є можливим без впровадження механізмів збору, обробки, аналізу і підготовки інформації про сучасні тенденції зовнішнього середовища та їх можливого впливу на функціонування, тобто без моніторингу ринку. Результати такого системного дослідження є визначальними не лише в оцінці сильних і слабких сторін діяльності дестинації, щодо загроз і позитивних можливостей впливу його середовища (Swot-аналіз), а й для створення бази для обгрунтування тривалості сезонів туристичного обслуговування, сегментації туристичного ринку, оптимізації асортименту туристичних продуктів, а також швидкого реагування на споживчий попит [4,с.16].
Розглянемо статистику туризму і його логістичні прояви в нашій країні. В даний час знайти докладні дані про той чи іншого туроператора і тур агента України непроблематично, ця інформація є відкритою для населення, станом на 29.06.10: турагенти Україні - 72%, туроператори Україні - 28%, всього - 7887 (за даними Державної служби по туризму та курортів).
Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією надає ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень [1, с.96].
Враховуючи те, що туристичні підприємства представляють мікрологістичні системи, які мають безліч зв'язків з різнорівневими туристичними організаціями та підприємствами, то можна стверджувати, що всі інші логістичні рівні виступають для них в якості середовища їх діяльності, яка формує умови їх функціонування.
Найбільш поширеним підходом до управління якістю туристичних послуг виступає система ISO «9000» (International Organizationfor Standardization), яка дозволяє уніфікувати державні стандарти туристичних послуг відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, а також створити умови для високоякісної діяльності [5, с.66].
Діяльність суб'єктів туристичного бізнесу ускладнена нероздільністю виробництва та споживання туристичних послуг, що вимагає забезпечення не тільки синхронізації руху туристів, а й інших потоків. Заради задоволення таких вимог доцільно користуватися системою «Kanban» - технологічного логістичного підходу, який залежно від коливань туристичного попиту забезпечує своєчасне виробництво туристичного продукту дестинації належної кількості та якості у встановлений час шляхом ефективного управління всіма потоками дестинації.
На думку вченого Фролової Л. В. для визначення та управління ефективністю діяльності суб'єктів господарювання доцільно скористатися BSC-моделлю (balanced scorecard system - система збалансованих показників), що дає «інтегрований набір фінансових і нефінансових показників, які дозволяють оцінити діяльність підприємства з виділенням 4 напрямків, а саме, взаємовідносин з клієнтами, внутрішніх процесів діяльності, фінансів, інновацій розвитку та підготовки товарів». Саме вона дозволяє розширювати можливості управління туристичної дестинації при застосуванні не тільки фінансових показників при оцінці результатів її діяльності.
Таким чином, розроблений механізм обґрунтування вибору підходів та методів логістичному розвитку туристичної дестинації є основою побудови оптимальної моделі стратегічного управління нею. Побудова туристичних кластерів на засадах логістики здатна забезпечити не тільки максимізацію кількості та якості ресурсів для виробництва туристичного продукту, а й скласти основу ефективного регіонального управління туристичною сферою.
Використання логістики в управлінні туристичним підприємством
У виробничій діяльності проблематика логістики з'явилася у 60-х роках, а широкого використання набула в середині 80-х років XX ст. Спочатку її впроваджували виробничі підприємства, а нині все частіше йдеться про логістику стосовно підприємств, які надають послуги, у тому числі туристичні.
Логістика належить до макроекономічного і мікроекономічного укладу. У першому трактуванні під логістикою розуміють процес управління ланцюгом постачання, тобто діяльність, яка стосується надходження матеріалів (товару) від його первинного джерела, через усі посередні ланки, аж до вигляду" який призначений для споживання кінцевим клієнтом.
Наприклад, початком логістичного ланцюга для печива, яке пропонується у гастрономічному закладі, буде виробник зерна, який надасть його для подальшої переробки на борошно, а останньою ланкою буде кав'ярня, де печиво запропонують клієнтам. У цьому розумінні підприємство є лише однією з ланок ланцюга постачання, в управлінні якого бере участь багато організацій. Ефективність цього управління визначається прагненням кожної ланки ланцюга до максимізації користі, що зумовлює його інтеграцію.
Друге трактування означає управління логістикою і створення логістичної системи в межах окремого підприємства з урахуванням його відносин з оточенням (з постачальниками і споживачами). У цьому випадку управління стосується логістичного ланцюга, який створюється в межах певного виробничого укладу - підприємства, який охоплює діяльність, пов'язану з пошуком сировини, її трансформацією у готові продукти і доставку до споживачів.
Наприкінці 60-х років минулого століття на Заході була сформульована концепція бізнес-логістики як інтегрального інструменту менеджменту. Основний зміст концепції: "Логістика - менеджмент усіх видів діяльності, що сприяють руху й координації попиту і пропозиції на товари у визначеному місці та в заданий час".
Суть концепції логістики полягає в управлінні (плануванні, організації та контролі) матеріальними, інформаційними та іншими потоками, орієнтованому на ефективне використання потенційних можливостей, засобів і зусиль для вирішення комплексу завдань щодо фізичного переміщення продукції всередині підприємства та у зовнішньому середовищі для задоволення потреб споживачів3.
Логістика - широкий діапазон діяльності, пов'язаний з ефективним рухом продуктів від кінця виробничої лінії до покупця, у деяких випадках включаючи рух сировини від джерела постачання до початку виробничої лінії. Ця діяльність охоплює транспортування, складування, обробку матеріалів, захисну упаковку, контроль запасів, вибір місця знаходження виробництва і складів, замовлення на виробництво продукції, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування споживачів.
У літературі можна знайти багато визначень поняття логістичного управління, однак найбільш точна і узагальнена дефініція була сформульована в американській інституції під назвою Рада логістичного менеджменту (СЬМ). Вона визначає логістичне управління як процес, що охоплює планування, впровадження і контроль та відбувається у налагоджений і ефективний спосіб стосовно надходження і зберігання сировини, засобів незавершеного виробництва, готових виробів, послуг, відповідної інформації від місця їх виникнення до кінцевого пункту з метою якнайкращого пристосування до потреб клієнта та їхнього задоволення1. Це цілісний процес, який охоплює предмет забезпечення (матеріали, вироби, обладнання, спорядження), діяльність (визначення потреб, доставка) і функції (планування, організації, виконання і контролю).
Визначення логістичного менеджменту наводить В. Пономаренко. Він стверджує, що це поняття охоплює персонал та матеріальну базу підприємства, визначає порядок перетворення персоналом вихідних ресурсів на кінцевий продукт.
Узагальнюючи наведені визначення, необхідно звернути увагу на характерні ознаки логістики у сфері послуг, у тому числі ті, які можуть бути ідентифіковані з туризмом. Отже, логістика туризму означає системне планування, координацію і контроль за реальними процесами переміщення і розміщення людей і/або благ у часі й просторі у системі, яка створена для досягнення визначених цілей. Тут наголошується на системному характері туристичної логістики, інтеграції окремих її складових ланок у єдиний механізм, який здатний швидко адаптуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища туристичного підприємства з метою отримання максимального економічного ефекту.
Щодо логістики туристичної фірми необхідно звернути увагу на напрями діяльності, у межах яких функціонує підприємство. Важливо окреслити чітку картину функціонування, в якій буде врахована впорядкованість процесів, які там відбуваються, і зазначено спільний простір як для підприємства, так і для логістики. Логістизація має охопити кожне туристичне підприємство як складову логістичних систем і ланцюгів не лише у туристичній сфері, айв усьому господарському комплексі країни і світу. Адже логістичне управління туристичною діяльністю - це цілеспрямований вплив на узгодження і синхронізацію процесів формування потоків туристів та їх обслуговування. Звідси виникає необхідність розроблення практичних механізмів узгодження просторово-часової послідовності руху туристів і туристичного продукту за кожною ланкою логістичного управління туристичним бізнесом. Отже, необхідність відповідного порядку веде до так званої моделі логістичного ланцюга (рис.1.1.).
Рис. 1.1. Модель логістичного ланцюга туристичного підприємства
Серед елементів логістичного ланцюга можна назвати: концепцію логістичного управління, туристичну інфраструктуру, інформаційні потоки (електронна пошта, ІР-телефонія, Sкуре, Інтернет тощо), транспортні підсистеми (авіаційні, автобусні, залізничні, поромні та ін.). Інтегрований логістичний ланцюг управління туризмом забезпечує синхронізацію у часі й просторі переміщення туристів та їх обслуговування. Тому парадигмою інтегральної логістики є об'єднання процесів формування туристичних потоків з їх обслуговуванням. Лише об'єднання логістичних функцій туристичного бізнесу в єдиний об'єкт управління на основі маркетингу і новітніх інформаційно-комунікаційних технологій забезпечить оптимізацію витрат та отримання економічного та соціального ефекту.
З предметного боку логістика охоплює окремі функції та дії, які пов'язані з:
- оцінкою і прогнозом обсягу й структури попиту з метою пристосування до них виробництва, а отже, і розміру та структури його забезпечення та виду і довжини каналів дистрибуції;
- створенням та експлуатацією системи приймання і виконання замовлень;
- обслуговуванням постачання виробничими засобами і предметами праці;
- економікою складування і управління запасами сировини і продукції;
- зовнішнім і внутрішнім транспортним обслуговуванням;
- підготовкою товарів (пакування, підготовка до відправлення, страхування, вибір транспортного засобу, шляху і часу доставки);
- сферою обслуговування клієнтів;
- обслуговуванням рекламацій і повернень;
- проходженням і нагромадженням інформації;
- поводженням з відходами.
Логістика не є окремою функцією, яка розкривається поряд з маркетингом, фінансами чи управлінням персоналом. Вона проникає в кожну ланку функціонування підприємства, допомагаючи в реалізації його цілей. Іншими словами, логістика стимулює досягнення цілей, які визначені однаково як у сфері дистрибуції пропозиції, так і у сфері оптимізації витрат фінансового обслуговування, чи у царині пошуку і добору працівників, а також у багатьох інших сферах. її роль в основному виявляється у трьох напрямах, а саме:
1) координації проходження сировини, матеріалів і готових виробів до споживачів;
2) мінімізації витрат цього постачання;
3) реалізації завдань у сфері обслуговування клієнта.
Підкреслюючи необхідність системного підходу до проблематики логістики та її філософії на підприємстві, у фаховій літературі розрізняють:
- логістику постачання;
- логістику виробництва;
- логістику дистрибуції;
- логістику обслуговування клієнта.
Логістика постачання (матеріальна логістика) полягає у забезпеченні підприємства надійним постачанням необхідних для виробництва і здійснення господарської діяльності предметів праці, тобто сировини, матеріалів, продуктів, напівфабрикатів, а також запасних частин, модулів тощо. її сутність полягає в організації й реалізації процесу фізичного забезпечення матеріалів від постачальників до складів, складського виробництва і доведення предметів праці до сфери виробництва. Йдеться про забезпечення підприємства надходженням відповідних матеріалів, що означає:
- відповідний час постачання, терміновість і ритмічність;
- очікувану якість і комплектність надходження;
- високу її еластичність і надійність.
Реалізація цих вимог щодо постачання допомагає прийняттю відповідних рішень, до яких належать:
- планування потреб у сфері структури і обсягу асортименту (закупівель), відповідно до планів і технологічного графіка виробництва;
- вибір постачальників і джерел забезпечення матеріалами;
- визначення графіка, термінів і обсягу постачання;
- розроблення умов складання і виконання замовлень;
- ведення переговорів щодо умов закупівель;
- вибір виду транспорту і принципів розрахунку;
- контроль за постачанням;
- визначення принципів складення рекламацій, повернень та відкупівлі;
- врахування непередбачуваних ситуацій, сезонних коливань і перебоїв постачання;
- поводження з відходами, у тому числі контроль за їх обсягом і структурою, формування безпечного рівня запасів, з'ясування відповідності запасів потребам виробничого відділу, спостереження за якістю запасів, визначення часу ротації та аналіз витрат складування матеріалів;
- збирання і нагромадження даних, які зумовлюють ефективну реалізацію постачання (наприклад, адресні бази даних постачальників, каталоги цін матеріалів, бізнес-пропозиції, норми і показники використання матеріалів тощо).
Завдання логістики виробництва - дбати про надходження сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, починаючи від складу і закінчуючи на складі готової продукції. Вона охоплює всю діяльність, пов'язану з: внутрішнім транспортуванням предметів праці, допоміжним виробництвом, створенням технологічних запасів і незавершеним виробництвом. Усі ці дії мають забезпечити тривалість і відповідну ритмічність виробництва та мінімізацію логістичних витрат у цій фазі, що означає мінімізацію рівня запасів у різних моментах виробництва продукту/послуги.
Логістика дистрибуціі охоплює діяльність, що полягає у забезпеченні клієнта готовою продукцією. Вона передбачає планування, реалізування і контроль надходження готових виробів (товарів) до споживача. її завданням є управління процесом доставки відповідних товарів з урахуванням їх виду, кількості та якості до відповідного місця і в заданий час із найменшими витратами.
Логістична система має забезпечити клієнтам доступність до продуктів і послуг, відповідно до очікувань, за умови сприйнятливого рівня витрат. Здійснювані операції у сфері логістики дистрибуції в основному спрямовані на: планування обсягу продажів, пошук і налагодження контактів з клієнтами і споживачами, проведення переговорів щодо умов продажу, обслуговування замовлень, нагромадження відповідних запасів, фізичної доставки товарів, визначення кількості, виду і просторового розташування реалізаторів та організації товарних потоків.
Орієнтація на клієнта у логістиці дистрибуції ґрунтується на класичному маркетинговому правилі: "виробляти згідно з потребами ринку", яке в подальшому розвитку забезпечує принцип "спочатку продати, а пізніше виробляти". Ці дві тенденції вимагають значної еластичності обслуговування і мислення системними категоріями.
Безпосередньо з логістикою у сфері дистрибуції кореспондується логістика обслуговування клієнта. Вона передбачає формування безпосередніх зв'язків і стосунків зі споживачем під час здійснення купівлі та охоплює передпродажне обслуговування, обслуговування під час продажу і післяпродажний сервіс. У межах першої дії маємо справу з такими операціями, як інформування, консультування, стимулювання продажу, презентація виробу й узгодження фінансових умов продажу та встановлення стандартів обслуговування клієнта. Під час продажу обслуговування зосереджується зазвичай на створенні зручних умов здійснення купівлі, застосуванні відповідних прийомів продажу. Після продажу підприємство не втрачає своїх клієнтів. Залежно від маркетингових цілей підприємства післяпродажне обслуговування передбачає доставляння продукту додому, його монтаж та сервіс, а також рекламаційні процедури і закріплення зв'язків з клієнтом.
Загалом можна стверджувати, що сфера і структура логістичних дій підприємства з надання послуг буде залежати від:
- характеру діяльності підприємства;
- розміру підприємства;
- організаційної структури підприємства;
- менеджменту, тобто підходу керівництва до логістичних проблем;
- використання аутсорсингу та його масштабу.
Наведений матеріал пояснює сутність логістики підприємства. Однак, акцентуючи увагу на таких аспектах, як доставляння товарів, формування запасів незавершеного виробництва, складування сировини і готової продукції, ми характеризуємо лише матеріальну сторону виробничого підприємства. Здебільшого вони не можуть бути безпосередньо адаптованими до сектору послуг, у тому числі туристичних. Логістика туристичного підприємства має характерні особливості, які виявляються у структурі процесів і логістичних рішеннях.
Специфіку логістичної системи туристичного підприємства визначають такі ознаки його продукту:
- різноманітність задоволення потреб, тобто пропозиція туристичного підприємства є результатом не лише надання послуг (у цей час набуває нематеріальної форми), а й виробничого процесу (і тоді має вимір матеріальних благ);
- одночасність виробництва і споживання туристичних послуг, а отже, втягнений клієнта у процес виробництва;
- значна віддаленість місця споживання від місця постійного проживання клієнта, що у зв'язку з необхідністю його присутності в процесі створення послуги спричинює потребу транспортування споживачів до місць надання послуг.
Серед принципів управління логістичною системою туристичного підприємства вирізняють:
- системний, що передбачає вплив кожного елемента на інший та на логістичну систему підприємства загалом;
- ринковий - потреба пристосування логістики туристичного підприємства до вимог ринку, що робить обов'язковим логістичні дослідження потоків клієнтів;
- фаховий - тісний зв'язок процесів розроблення турів, їх реалізації та надання відповідних туристичних послуг;
- інтеграційний, що передбачає об'єднання різних видів діяльності у туристичному бізнесі. Наприклад, якщо немає зв'язку між перевезенням туристів, бронюванням місць у літаках та продажем турів, то прийняті рішення не будуть оптимальними.
Наведена вище інформація дає змогу сформулювати висновки, які стосуються логістики туристичних підприємств:
1. З огляду на те, що діяльність у туризмі в багатьох випадках поєднує три основні складові господарської активності, а саме: послуги, виробництво і продаж, то туристичні підприємства, прагнучи здобути ринкову перевагу, використовують принципи і прийоми логістики як у сфері постачання, так і в дистрибуції та популяризації.
2. Домінуюча діяльність з надання послуг у туризмі та безпосередній контакт виробника і споживача робить логістику обслуговування клієнта найважливішим елементом логістичної системи туристичних підприємств.
3. Негнучкий характер пропозиції туристичних послуг спричинює те, що логістика туристичних підприємств не стосується надходження готових виробів з місця їх виробництва до місця споживання. Натомість особливістю є управління туристичним рухом, тобто рухом осіб, які прямують і повертаються до місць виникнення пропозиції.
4. Відсутність матеріального виміру туристичних послуг є наслідком того, що логістика дистрибуції в основному представлена переміщенням інформації у часі й просторі, а логістичні електронні канали відіграватимуть все більшу роль в ефективному функціонуванні туристичного підприємства.
5. Вимірною ознакою послуг є час їх надання. З цієї причини серед логістичних рішень у межах туристичного підприємства вагомого значення набуває проблематика черг під час обслуговування клієнтів.
6. Специфічні ознаки туристичних послуг знаходять своє відображення також у сфері логістики постачання. Поруч з традиційними вирішеннями, які характерні для логістики матеріальних продуктів, таких як придбання і зберігання сировини і матеріалів для виробництва (приклад гастрономії), існують також інші типові форми. Це може бути, наприклад, забезпечення готовності готельного закладу надавати послуги, особливо ті, що стосуються нагромадження "запасів" відповідних людських умінь та справного оснащення, яке використовується в процесі обслуговування клієнта.
Отже, поняття логістики у сфері туристичних послуг можна визначити як стратегічне і оперативне управління функціями постачання, збереження і транспортування у туристичних підприємствах, метою яких є надання клієнтам послуг очікуваної якості, у відповідному часі й місці, за мінімальних витрат реалізації цих функцій. Логістичне управління туристичними послугами полягає в плануванні, виконанні й контролі якості з урахуванням потреб, можливостей і способів їх надання на шляху від виробника до кінцевого споживача. Необхідність переміщення туристів до місць надання їм послуг підкреслює значущість логістики, яка дає змогу краще задовольняти потреби туристів та забезпечує ефективнішу діяльність туристичних підприємств.