11

Лекція №1

1 Тема. Предмет і об’єкт дослідження історичної географії та її місце в системі наук. (2 год) План лекції.

1. Актуальність історико-географічних досліджень.

2. Визначення предмету представниками історичної науки.

3. Визначення предмету представниками географічної науки. В 18 ст.

4. Місце ІГ в системі наук.

5. Структура історичної географії.

6. Основні національні школи історичної географії.

1. Актуальність історико-географічних досліджень.

Розуміння сучасних соціально-економічних відмінностей і регіональних проблем, визначення оптимальних перспективних напрямків розвитку суспільства вимагає вивчення генетичних основ формування території як цілісної системи: природа-населення-господарство-політична сфера-культура-релігія. Виключно покомпонентний аналіз історико-географічних передумов географічного середовища (зміна ландшафтів, формування господарства, систем розселення, державних кордонів), який використовувався як окремий розділ відповідних географічних дисциплін, обмежуючись лише останніми століттями, не може дати цілісної картини взаємозв’язаного розвитку всіх елементів середовища і їх просторового поєднання.

Розкрити генезис сучасних геосистем в сукупності складних взаємозв’язків і взаємовідносин, виявити місце географічного фактора в суспільних процесах під силу тільки цілісній науковій дисципліні. І саме історична географія як розділ наукового знання про загальні закономірності та особливості формування, розміщення і розвитку природно-територіальних і суспільно-територіальних систем протягом історичного часу, їх роль в суспільному поступі, в стані розв’язати такі проблеми. І тому активізація історико-географічних досліджень, яка спостерігається в сучасних умовах на всіх рівнях, є закономірним явищем.

Відображаючи динамічний вплив природного середовища на характер і територіальні особливості людської діяльності в різні періоди життя суспільства, історична географія є міцною зв’зуючою ланкою між природними і суспільними географічними науками. Актуальність цього курсу саме для України посилюється наявністю значних історико-культурних відмінностей в її межах, зумовлених частими територіально-політичними змінами в період недержавного життя українського народу та відсутністю достовірної інформації про формування етнічної та державної території, систем розселення, національного складу, що, в свою чергу, є предметом різних політичних спекуляцій і навіть територіальних претензій збоку інших держав.

Отже, історична географія – своєрідна погранична галузь знання – на протязі довгого часу розвивалась зусиллями географів і істориків, причому історичні тенденції в розвитку науки проявлялись більш виразно, ніж географічні. Зараз нам хотілося би підкреслити, що географічний підхід, що базується на методі діахронічного аналізу, найбільш відповідає проблемам вивчення навколишнього середовища.

На даному етапі розвитку географічної та історичної науки чітко вирізняють історичну географію та історію географії. Остання досліджує історію географічних відкриттів і подорожей, а також історію географічних ідей, історію уявлень людей минулого. Зовсім відмінним є предмет історичної географії, бо вона вивчає не історію географічної думки, а конкретну географію минулої історичної доби.