Газостійкість деревних порід (за і.С. Мелеховим, 1980)

Схильність до отруєння	Породи			Клас газостійкості
	хвойні	листяні
Дуже сильна	Ялиця, ялина, сосна звичайна	-	5
Сильна	Сосни: Веймутова, кримська, кедрова, сибірська	Каштан кінський, бук, горобина, тополя біла, осокір, черемха, береза, клен польовий, акація біла	4
Середня	Ялина колюча, дугла- сія, ялівець звичайний	Ясен звичайний, клен татарський, клен гостро- листий, тополя бальза-мічна, липа	3
Слабка	Модрини: європейська, Сукачова, сибірська, японська, ялівець ко- зацький, туя, тис	Дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в’яз, верби сіра і козяча, яблуня, груша, акація жовта, бузок, самшит	2
Дуже слабка	-	Ільм, дуб північний, вільхи чорна, вільха сіра, каркас, шелюга червона, спірея, лох вузьколистий	1

10.3. Для підвищення газостійкості деревно-чагарникових порід застосовують ряд заходів. Технологічні заходи передбачають спорудження пило- і газовловлювальних фільтрів на промислових підприємствах, утилізацію викидів та ін. Сюди відносяться розробка та впровадження систем безвідходного виробництва із замкнутим циклом, при якому всі відходи переробляються у корисні продукти: газові викиди, шлак, сміття, стічні води стають будівельним матеріалом і комбінованими добривами.

Лісівничі заходи полягають у вирощуванні змішаних деревостанів з переважанням у складі газостійких порід. У забруднених районах ефективний перехід до низькостовбурного господарства, введення підліску, створення захисних узлісь щільного типу із швидкоростучих газостійких деревно-чагарникових порід. На вулицях міст і промислових центрів доцільно створювати двохярусні зелені насадження: перший ярус із світлолюбних порід з обрізкою нижніх сучків, другий – із тіньовитривалих з прийнятим у зеленому будівництві формуванням крон.

Суть агрохімічних заходів полягає у покращенні умов ґрунтового живлення рослин. Для підвищення стійкості деревних порід до шкідливих газів рекомендується вносити мінеральні добрива: суперфосфат, мінеральну муку, мелене вапно, сечовину тощо. Внесення добрив позитивно впливає на ріст ялини в умовах техногенного забруднення, знижуючи шкідливу дію сірки. При підживленні нітратною формою азотних добрив (NaNO₃) зменшується руйнування аскорбінової кислоти і глютатіону, значно підвищується газостійкість рослин.

Як профілактичний захід для захисту рослин від сполук фтору доцільно застосовувати обприскування вапном. Обприскування слабопошкоджених сірчистим газом гілок сосни 2%-розчином соди з невеликою кількістю перманганату кальцію відновлює нормальну реакцію клітинного соку.

Виявлено позитивний вплив дощу або штучного обмивання листків. Вода вимиває з листка свіжопоглинутий токсикант на 70-90%, а через кілька днів на 30-50%. Тому штучне дощування зелених насаджень міст зменшує концентрацію токсичних речовин. Цей прийом може бути особливо ефективним у степових районах, де влітку дощі випадають з великими перервами.

10.4. В умовах масштабного забруднення довкілля, урбанізації, зростання населення міст і промислових центрів посилюється прагнення людей до відпочинку на лоні природи – в лісах та інших природних зонах відпочинку. Лісові насадження завдяки комплексу багатогранних оздоровчих та естетичних властивостей інтенсивно використовуються міським населенням як об’єкти рекреації.

Термін “рекреація” (з лат. recreatio - відновлення) – означає всі види діяльності, спрямовані на відновлення фізичних і духовних сил людини. За функціональними особливостями рекреаційну діяльність в лісах поділяють на наступні види: лікувально-оздоровчу, спортивну, туристичну, утилітарну, пізнавальну.

Ліси виконують ряд важливих санітарно-гігієнічних функцій, які мають лікувальний ефект і сприяють покращенню стану здоров’я людини. Оздоровчий ефект лісу суттєвий навіть при короткотривалому перебуванні. Спостерігається покращення серцевої діяльності, поглиблене дихання, зниження збудження кори головного мозку, при цьому покращується настрій, відновлюється працездатність тощо.

Виділення лісом кисню і поглинання вуглекислого газу розглядається як санітарно-гігієнічне явище. У процесі фотосинтезу зелена маса рослин за допомогою сонячної енергії продукує з кожних 264 кг вуглекислого газу і 108 кг води, 180 кг глюкози і 192 кг кисню. Підраховано, що 1 га лісу виділяє за рік від 2 до 5 т кисню, забезпечуючи потребу 14 чоловік. Звичайно, що кисень створений лісом, поширюється в атмосфері, однак, на місці генерації відпочиваючі отримують його у максимальних концентраціях.

Вплив лісу на іонний режим повітря. Ступінь іонізації повітря характеризується кількістю та співвідношенням позитивних і негативних, легких і важких іонів. Гігієнічний ефект іонізації визначається концентрацією легких іонів. У міському повітрі середня кількість корисних для здоров’я людини легких іонів значно нижча, ніж у лісовому середовищі, причому характерним є переважання важких іонів.

Іонізація повітря – одна із причин сприятливого впливу лісів на самопочуття людини. Лікувальні властивості іонізації використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, легеневому туберкульозі, безсонні, перевтомі та ін.

Пило- і газозахисна роль лісів. Від чистоти повітря залежить стан здров’я людини. Лісові насадження нейтралізують атмосферні забруднення, причому найбільшою здатністю відзначають хвойні насадження, а також деякі види лип, верб і берез.

Затримуючи тверді і газоподібні домішки, ліси є своєрідним біологічним фільтром для атмосфери міст і селищ. В 1 м³ повітря індустріальних міст міститься від 100 до 500 тис. частинок пилу і сажі, у лісі їх майже у 1000 разів менше. Лісові насадження на площі 1 га здатні затримувати від 32 до 68 т пилу. Запиленість повітря серед міських зелених насаджень у 2-3 рази менша, ніж на міських вулицях і площах. Навіть невеликі ділянки насаджень здатні знизити запиленість повітря міст у літній період на 30-40%.

Важливим фактором, що обумовлює лікувально-оздоровчі функції лісів є їх фітонцидність. Сприятливий санітарно-гігієнічний вплив лісу полягає у стерилізуючій дії фітонцидів на мікрофлору повітря. У лісовому повітрі міститься значно менше хвороботворних мікроорганізмів, ніж у житлових і промислових приміщеннях. В 1 м³ міського повітря нараховують в середньому 30-40 тис. патогенних мікроорганізмів, а в лісовому повітрі – від 30 до 400. Навіть у повітрі міських парків міститься у 200 разів менше бактерій, ніж на вулицях.