- •Передмова
- •1. Лісознавство як навчальна дисципліна
- •2. Ліс як природне явище і природна система
- •3. Морфологія лісу
- •Класи товарності деревостанів
- •4. Екологічні фактори і їх класифікація. Ліс і клімат
- •5. Світло як екологічний фактор
- •Шкала тіньовитривалості деревних порід (за п.С. Погребняком, 1968)
- •6. Вплив світла на лісові насадження. Світловий режим під наметом лісу та його регулювання лісівничими заходами
- •7. Температура як екологічний фактор
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф. Морозовим, 1914)
- •Вимогливість деревних порід до тепла (за п.С. Погребняком, 1968)
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату (за п.С. Погребняком, 1968)
- •8. Взаємовплив лісу і температури
- •9. Повітря як екологічний фактор. Ліс і вітер
- •10. Ліс і забруднення атмосферного повітря
- •Газостійкість деревних порід (за і.С. Мелеховим, 1980)
- •11. Волога як екологічний фактор
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С. Погребняком, 1968)
- •12. Ліс і волога
- •Складові балансу вологи у лісі
- •13. Грунт як екологічний фактор
- •14. Відношення деревних порід до грунту. Трофогенний ряд і трофотоп
- •Відношення деревних порід до багатства грунту (за п.С. Погребняком, 1968)
- •Відношення деревних порід до вмісту у грунті окремих елементів та засолення (за п.С. Погребняком, 1968)
- •15. Вплив лісу на грунт
- •16. Біотичні фактори лісу
- •17. Природне поновлення лісу. Плодоношення деревних порід як етап природного поновлення
- •18. Насіннєве та вегетативне природне поновлення лісу
- •Здатність поновлюватися порослю залежно від віку дерев
- •19. Методи обліку природного поновлення та оцінка успішності відновних процесів
- •Шкала м.М. Горшеніна для оцінки успішності природного поновлення головних лісоутворюючих деревних порід
- •Шкала оцінки добротності природного поновлення після рубок головного користування
- •Оціночна шкала природного поновлення для зрубів в основних типах дубових лісів Карпат
- •Оціночна шкала природного поновлення для зрубів в основних типах букових лісів Карпат
- •20. Ріст та формування лісу
- •21. Взаємодія деревних порід у насадженнях
- •Алелопатичні групи деревних порід
- •22. Динаміка лісових угруповань
- •23. Витоки і завдання лісової типології
- •Класифікаційна схема типів насаджень і.І. Гуторовича
- •24. Теоретичні засади лісівничо-екологічної типології
- •Типи лісу по суходолу (за є.В. Алексєєвим)
- •Класифікаційна (едафічна) сітка типів лісорослинних умов Алексєєва-Погребняка
- •Екологічні групи вимогливості рослин до вологості грунту
- •25. Класифікаційні одиниці лісівничо-екологічної типології
- •26. Ознаки для визначення типів лісорослинних умов і типів лісу. Діапазон варіабельності типологічних одиниць
- •Керівні та допоміжні ознаки для визначення типологічних одиниць
- •27.Типологічна характеристика лісів україни
- •28.Типологія гірських лісів українських карпат
- •Залежність формування типів лісорослинних умов від стрімкості схилу, в градусах (за з.Ю. Герушинським, 1996)
- •29. Фітоценологічна типологія
- •30. Подальший розвиток лісової типології та її значення для теорії і практики лісівництва
- •31. Лісова типологія у європейських та північноамериканських країнах
- •Рекомендована література
Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф. Морозовим, 1914)
Групи порід |
Деревні породи |
Найбільш холодостійкі |
Модрина даурська, кедровий стланик, карликові берези |
Холодостійкі |
Модрина сибірська, сосна звичайна, ялина європейська та сибірська, береза повисла та пухнаста, горобина, ялівець звичайний |
Середньотеплолюбні |
Дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, в’яз, ліщина, бруслина бородавчаста, крушини ламка і послаблююча, бузина червона |
Теплолюбні |
Бук східний, граб звичайний, дуб звичайний, (рання форма), дуб гірський, дуб пухнастий, клен татарський, груша дика, яблуня лісова, черешня |
Дуже теплолюбні |
Самшит, тис, лавровишня, горіх волоський, фісташка, залізне дерево |
Запропонована шкала має ряд неточностей, оскільки складена на підставі суб’єктивних загальних спостережень, а не на основі точних вимірювань, і недостатньо відображає здатність деревних порід витримувати температурні крайнощі.
З урахуванням географічного поширення деревних порід, тривалості їх вегетаційного періоду і мінімальних термохор П.С. Погребняк склав шкалу вимогливості деревних порід до тепла для умов Центрального Лісостепу Східно-Європейської рівнини (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Вимогливість деревних порід до тепла (за п.С. Погребняком, 1968)
Ступінь теплолюбності |
Деревні породи |
Дуже теплолюбні |
Евкаліпти, криптомерія, сосна приморська, дуб корковий, кипариси, кедри, секвойя, саксаул |
Теплолюбні |
Каштан їстівний, айлант, платан східний, дуб пухнастий, горіх пекан, горіх волоський, акація біла, гледичія, берест, тополя срібляста |
Середньовимогливі до тепла |
Дуб звичайний (пізня форма), граб, клени, ільм, в’яз, ясен звичайний, дуб скельний, бук, клен явір, бархат амурський, липа, дуб звичайний (рання форма), вільха чорна |
Маловимогливі до тепла |
Осика, тополя бальзамічна, вільха сіра, горобина, береза, ялиця біла, ялина, ялиця сибірська, сосна звичайна, сосна кедрова сибірська, кедровий стланик, вільха зелена |
До групи “дуже теплолюбних”віднесено деревні породи теплого клімату, які через дефіцит тепла та вимерзання нездатні рости в умовах Степу і Лісостепу України. Група “теплолюбних” включає деревні породи з дещо більшою тривалістю вегетаційного періоду, ніж у Лісостепу. Вони пізно розпускають листя і можуть рости у тепліших умовах.“Середньовимогливі”породи відзначаються стійкістю до умов Лісостепу і входять до складу лісів природного та штучного походження. До групи“маловимогливих”входять деревні породи, які ростуть і в більш північних районах, а також, у верхніх гірських поясах. Для цих порід характерний відносно короткий період вегетації – раннє розпускання листя і раннє закінчення вегетації.
За шкалою чутливості до континентальності клімату виділено три групи (за спадаючим ступенем) деревних порід (табл. 7.3).
Таблиця 7.3