19. Фізичні компоненти терапевтичного клімату. (обстановка психологічної консультації, структурування консультативного простору й часу консультування).

До фізичних:

1.Обстановка консультування

2.Структурування консультативного простору

3. Структурування часу консультування. Обстановка консультування має сприяти саморозкриттю клієнта. Для цього необхідно: звуконепроникний кабінет, (сторонні звуки заважають зосередитися і викликають сумнів в конфіденційності розмови), не великий, пофарбованим у спокійні тони Не можна яскраве освітлення., стіл, стільці і кушетка для проведення релаксації. Структурування простору не рекомендується консультанту і клієнту сидіти на протилежних сторонах столу, так як стіл служить бар'єром спілкуванню і створює офіційну обстановку. Для консультування сприятлива позиція розташування учасників розмови на одній стороні або під прямим кутом обличчям один до одногоДоцільно дозволити клієнтові самому вибрати прийнятну для нього дистанцію для уникнення зайвої напруги.. Структурування часу консультування має жорсткі рамки Оптимальним часом є 50-60 хв. Коротша бесіда не дозволяє глибоко обговорити проблему, а більша надто стомлює обох. Існують вікові обмеження: бесіда з 5-7 річною дитиною не повинна тривати більше 20 хвилин, з 8-12 річним - більше 30 хвилин, а з дітьми старше 12 років - 45-50 хвилин. Тривалість сеансу консультант визначає спочатку зустрічі, клієнт повинен знати яким часом він володіє. Клієнти дуже часто намагаються затягнути бесіду, що консультант не повинен заохочувати. Така строгість дисциплінує клієнта і покладає на нього відповідальність за свою поведінку. Спочатку консультування також визначають приблизну кількість і частоту зустрічей і фіксують це в контракті. Для продуктивного контакту достатнім вважається 1-2 зустрічі на тиждень, кількість сесій залежить від проблеми, здібностей клієнта до змін і визначається індивідуально.

20.Процедури й техніки психологічного консультування. Процедури психологічного консультування 1.Етап. Збір інформації. Першою процедурою на цьому етапі є Зустріч клієнта консультантом. Другою процедурою являється – встановлення позитивного та сприятливого емоційного настрою клієнта. Л8Третьою процедурою цього етапу є зняття психологічних бар*єрів (приємна музика, дозволити клієнту спершу побути на самоті в кабінеті, дати клієнту в руки книгу, журнал, іграшку, сказати клієнту, що теж хвилюєтесь). 2.Етап. Перша процедура: діагностика особистості клієнта(бесіда, спостереження , тести). Друга процедура: вияснення суті проблеми клієнта, виявлення його ресурсів(діалог, слухання). Третя процедура: активізація пам*яті клієнта (допомога у виявленні справжніх почуттів та формулюванні висказувань, психологічна підтримка клієнта, паузи, провокація клієнта). 3.Етап. Стратегічний. Перша процедура: визначення можливих рішень (інформування клієнта, порада, переконання, роз’яснення). Друга процедура: обговорення плану дій( пошук рішень, стимулюючі питання, визначення алгоритму щодо вирішення проблеми, конкретизація очікуваного результату). Третя процедура: визначення способів контролю за реалізацією наміченого плану. Четвертий етап: реалізація плану клієнтом(проводиться клієнтом самостійно, без присутності персоналу). Техніка психологічного консультування. 1.Етап.Початок роботи. А)першою процедурою на цьому етапі – зустріч клієнта консультантом. Техніки: - Привітання( « Я рада вас бачити», « Рада познайомитися» - Проведення клієнта на місце (Дати можливість вибрати місце самому клієнту). Б) процедура - встановлення позитивного психологічного клімату з клієнтом. Техніки: - Встановлення раппорта (потрібно справити гарне враження на клієнта – охайний вигляд, приємний вигляд обличчя, дотримання спеціальної зони спілкування). В) процедура- зняття психологічного бар»єра. Техніки: - дати клієнту спершу побути самому(освоїтися) ; -м»яка, спокійна музика; - помірні рухи руками, можна дати клієнту журнал чи книгу, або іграшку. -сказати, що ви теж хвилюєтесь, що був випадок, коли один клієнт також хвилювався, але все пройшло добре. 2.Етап. Збір інформації. А) Процедура – діагностика особистості клієнта. Техніки: Бесіди, спостереження, тести. Б) Процедура – вияснення суті проблеми клієнта, виявлення його ресурсів. Техніки: слухання, діалог. Тут головним є активне слухання (кивання головою, питання –ехо( клієнт « В мене поганий настрій» - психолог « У вас поганий настрій?»), дослівне повторення фраз клієнта, прийом уточнення певних фраз клієнта, перефразування окремих реплік клієнта, віддзеркалення емоцій(проказування їх словами – «ви засмучені, ви схвильовані». В) Процедура – активізація пам»яті клієнта. Техніки: допомога у виявленні справжніх почуттів та формулюванні висказувань, психологічна підтримка клієнта(емпатія- входження в почуття і світ іншого), провокація клієнта( слова клієнта ставляться під сумнів, аби клієнт сприйняв ситуацію з іншого боку), заповнення пауз( виникаючі під час консультування паузи потрібно заповнити питаннями, метафорами, «тримати паузу») 3.Етап . Стратегічний.  А) процедура – виявлення можливих рішень. Техніки: інформування клієнта(інформація з даної проблеми повинна бути доступною, конкретною, суб’єктивною); порада(висказування власної думки стосовно проблеми, але не осудження.); запевнення( психолог запевняє клієнта в правильності рішення, або не допустимості його); роз’яснення(роз’яснення своєї точки зору клієнту). Б) Вияснення плану дій.  Техніки: пошук багатьох рішень, стимулюючі питання, складання алгоритму  щодо вирішення проблеми, конкретизація очікуваного результату. В) процедура – вияснення способів контролю за реалізацією наміченого плану( використовуються ті самі техніки, що й в попередній процедурі); техніка закріплення впевненості клієнта та формування готовності до досягнення. 21.Методи впливу та їх функції в структурі процесу консультування. Можливості професійного впливу в консультанта надзвичайно широкі й різноманітні, але основним серед них, безперечно, є вербальний контакт із клієнтом, точніше - консультативна бесіда.. Важливу роль серед контактів грають техніки ведення консультативної бесіди, такі як схвалення думок клієнта, стимулювання висловлень, стислість і ясність мови психолога й ін.. Особливу групу прийомів консультування складають методи і техніки, що виступають для клієнта як спеціальні завдання й вправи, що змінюють або поглиблюють хід бесіди. До їхнього числа належать, наприклад, "техніка порожнього стільця", розроблена в межах гештальттерапії, "висновок контрактів", практикуючи в межах подружньої й сімейної терапії. Використання цих прийомів багато в чому визначається теоретичною орієнтацією консультанта, а також характером проблем, із якими звертається клієнт. Професійне знайомство із широким переліком подібних технік у якомусь розумінні є критерієм майстерності консультанта, його професійної компетентності. Крім вербальних засобів впливу консультант повинен володіти і широким набором невербальних засобів, серед яких і контакт очей, і характеристики голосу, і поза. Найчастіше використання цих засобів не служить досягненню якоїсь конкретної мети, а знімає напругу клієнта, забезпечуючи його комфорт і контакт із консультантом. Найважливішою умовою успішного психологічного впливу є правильна організація бесіди.