Циклічний розвиток економіки – закономірне явище гос­подарського життя в умовах ринку і машинного виробницт­ва. Коливання фаз (підвищення, зниження) супроводжуються істотними змінами у структурі економіки, динаміці цін, обся­гах виробництва, співвідношенні продуктивності праці і дохо­дів, нагромадженні та споживанні. За своїм бурхливим і нерівноважним виявленням, як образно зазначив Самуельсон, еко­номічні цикли нагадують «хвилі» епідемічних захворювань, «примхи» погоди і коливання температури у дитини.

Ряд економістів пояснює циклічність розвитку економіки в цілому особливостями її окремих процесів і поділяють цик­ли на три основні види: великі – тривалістю 50 – 60 років, середні – близько 10 років і короткі – близько 3,5 року. Напри­клад, М.Д. Кондратьєв, Й. Шумпетер причиною циклічності розвитку вважали особливості відтворення основного капі­талу. Існування середніх циклів вони пояснювали особливо­стями відтворення активної частини основного капіталу, а довгих – особливостями відтворення основного капіталу великих капітальних об'єктів, що здійснюється на принципово новій технічній основі та потребує величезних капітальних вкладень; короткі цикли пов'язували зі зниженням попиту.

З кінця XVIII ст. в економіці розвинутих країн відбулося чотири великі, або довгі, економічні цикли: 1789 – 1849 роки; 1849 – 1896 роки; 1896 – 1938 роки; з 1952 року до наших днів.

У межах довгого циклу діють середні економічні цикли, які називають промисловими, або економічними. Структура економічного циклу складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

Циклічні коливан­ня в економіці відомі давно, але до початку XIX ст. вони мали, здебільшого, сезонний характер. З 1825 року капіталістична систе­ма господарства з певною періодичністю переживає кризи, які виявляються у надвиробництві товарів і неможливості їх реалі­зації, що спричиняє спад виробництва, зростання армії безробіт­них, погіршення життєвого рівня населення тощо.

Від часу першої економічної кризи 1825 року минуло 22 цикли.

Криза – головна фаза економічного циклу, що супроводжуєть­ся різким скороченням обсягів виробництва, зростанням безро­біття, накопиченням товарів у сфері торгівлі та ін.

Найглибшою за всю історію капіталізму була кри­за 1929 – 1933 рр. Відтоді починається широкомасштабне втру­чання держави в економіку, антициклічне регулювання та ком­плексне монополістичне планування.

Скорочення виробництва під час кризи триває доти, доки вста­новиться ринкова рівновага, тобто відповідність попиту і пропо­зиції, а отже, послабиться гострота основної суперечності. Після цього кризовий спад припиняється й економіка входить у фазу депресії.

Депресія – застій у розвитку народного господарства. Зв'язок депресії з кризою полягає, передусім, у відновленні основного капіталу, але вже на новому, вищому технічному рівні. Тому в наступному циклі економіка досягає більшого піднесення.

Пожвавлення – зростання виробництва в обсягах, які були досягненні перед кризою. Вперше після початку кризового спаду зростає попит на засоби виробництва, на робочу силу, відновлюється економічне зростання, збільшуються прибуток і заробітна плата. Під час пожвавлення відновлюється докризовий рівень еконо­мічного розвитку й готується майбутнє піднесення.

Піднесення – швидке зростання виробництва, яке супрово­джується скороченням безробіття, розширенням обсягів креди­ту та ін. Воно характеризується тим, що економіка виходить на рівень, який перевищує попередні рівні. Але саме в цей найспри­ятливіший для економіки період в її надрах зріють передумови майбутнього спаду.

Економічні кризи 90-х рр. відрізняються від криз поперед­ніх десятиліть своєю асинхронністю. Так, у Німеччині, Франції , інших країнах у 1993 р. була криза, а в 1995 – 1996 рр. – депресія, тоді як у Японії глибша криза відбулася у 1997 – 1999 рр., у США вже майже 10 років не було, що значною мірою пояснюється великим потоком іноземних інвестицій в економіку (наприкінці 90-х вони щорічно становили понад 500 млрд. дол.), значними соціальними витратами, антициклічною політикою уряду тощо.

Щоб розширити сукупний попит, держава у фазах кризи і депресії знижує ставки оподаткування на прибутки, заробітну плату, надає пільги за умови прискореного списання вартості ос­новних фондів, що є засобом стимулювання інвестицій у недер­жавний сектор економіки. Під час кризи уряд збільшує обсяг прямих капіталовкладень у державний сектор, насамперед, у га­лузі економічної та соціальної інфраструктури (сферу транспор­ту, електро-, газо- і водопостачання, та ін.).

У фазі піднесення держава збільшує податки, відсоткові став­ки, скасовує податкові пільги, зменшує обсяги прямих капітало­вкладень, що гальмує процес надмірного "перегріву" економіки, послаблює суперечність між виробництвом і споживанням, огла­джує різкі коливання при переході від однієї фази циклу до іншої.

Внаслідок цього, між сучасними економічними кризами (у повоєнний період і кризами XIX ст.) існують такі відмінності: 1) сучасні кризи менш глибокі, але відбуваються частіше; 2) замість надви­робництва товарів під час криз у минулому столітті має місце надвиробництво основного капіталу (у формі простою значної частини виробничих потужностей); 3) під час кризи у минулому відбувалося різке зниження цін, а за сучасних умов його, здебіль­шого, немає; 4) сучасні кризи характеризуються менш тривалим періодом протікання фаз власне кризи і депресії та відповід­ним збільшенням фаз пожвавлення і піднесення; 5) на відміну від стихійного характеру криз у минулому, сучасні економічні кризи, механізм їх розгортання все більше піддаються регулю­ванню.

Економічний тренінг

Завдання № 1

Інтелектуальний конкурс на тему "Економічні цикли".

13 питань на переможця.

1. Який період часу описують наступні події: для скорочення товарних запасів і поступу їх на ринок капіталісти спалювали пшеницю в топках паровозів, виливали цистерни з молоком в річки, свиней закопували в землю, картопляні поля заливали гасом.

2. Яка назва цьому періоду зустрічається в літературі?

3. Ця криза проявилася в надвиробництві продукції або в недостатній її кількості на ринку?

4. Як ви думаєте, внаслідок чого виникло надвиробництво продукції: в результаті забезпечення потреб або внаслідок низької купівельної спроможності населення?

5. До яких наслідків може привести надвиробництво товарів?

6. Хто запропонував програму виходу з кризової ситуації?

7. Яку назву має програма Рузвельта?

8. Які основні розділи включені в програму?

9. Які заходи передбачалися для відновлення фінансової системи?

10. Адміністрація регулювання сільського господарства, створена відповідно до закону про відновлення аграрного сектора, домагалася збільшення посівних площ і поголів'я худоби або скорочення?

11. Яка соціальна допомога була введена Рузвельтом уперше?

12. Які ще заходи в соціальній сфері були зроблені?

13. Які основні положення закону "Про трудові стосунки" (закон Вагнера)?

Завдання № 2

Тест по темі "Економічні цикли".

1. У якій послідовності проходять фази економічного циклу:

а) спад, депресія, процвітання, підйом;

б) депресія, спад, підйом, процвітання;

в) спад, депресія, підйом, процвітання.

2. Яким фазам дослідники віддають перевагу:

а) процвітання і депресія;

б) спад і підйом;

в) депресія і спад.

3. Які з перерахованих чинників можуть спонукати цикли?

а) порушення, пов'язані із споживанням і накопиченням;

б) інфляційні процеси;

в) коливання сукупних чистих інвестицій;

г) зростання доходів.

4. Криза економічної структури має місце, коли:

а) скорочується продаж споживчих товарів;

б) приходять в занепад основні галузі, що визначають структуру відтворення;

в) зростають, капітальні витрати в галузях, що виробляють засоби виробництва.

5. Визначте, які з явищ є прямим наслідком порушення сукупних доходів і сукупних витрат:

а) зростання доходів підприємців;

б) інфляційне підвищення цін і пов'язаний з ним добробут населення;

в) скорочення робочих місць і збільшення кількості безробітних;

г) збільшення витрат в державному секторі.

6. Внаслідок чого виникло скорочення виробництва в Україні:

а) надмірного інвестування;

б) удосконалення техніки і технічних нововведень;

в) технологічного і структурного відставання економіки;

г) руйнування старих економічних і політичних структур.

7. Що є в Україні причиною кризи :

а) створення штучних дефіцитів в результаті спекуляцій і зростання цін;

б) порушення господарських зв'язків;

в) порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною масою;

г) скорочення робочих місць і зростання безробіття, у тому числі і прихованою.

8. Яким чином в ринковій економіці держава впливає на норму відсотка за кредит:

а) уряд видає письмове розпорядження комерційним банкам, встановлюючи в нім норму відсотка;

б) Центральний банк починає купувати у населення облігації державного боргу;

в) уряд своєю постановою забороняє комерційним банкам надавати кредит;

г) Центральний банк збільшує обов'язкові кредитні резерви комерційних банків.

9. Що загального між цими роками: 1946, 1949 – 1950, 1958, 1961, 1970 – 1972, 1975, 1982 – 1983?

а) економічні підйоми в Англії;

б) зростання ВНП в країнах Західної Європи;

в) падіння промислового виробництва в СРСР;

г) економічні спади в США.

10. Антикризове регулювання держави ефективне, коли держава:

а) обґрунтовано регулює макроекономічні процеси;

б) сприяє розширенню інвестиційних можливостей підприємців;

в) ненав'язливо коригує ринкові чинники;

г) здійснює заходи по соціальному захисту населення.

Світове економічне господарство

Тема: Світове господарство. Формування та закономірності розвитку міжнародної економіки. Роль України у світовому господарстві

Мета: Визначити основу та сутність Світового господарства, встановити головні закономірності розвитку міжнародної економіки та місце і роль України у міжнародному поділі праці.

Вид заняття: Лекція

Методи: Презентація нового матеріалу, бесіда

Матеріально-технічне забезпечення: Навчальний посібник, картки, структурно-логічні схеми

Література

Структура заняття

Перевірка присутності студентів на занятті, визначення основних завдань студентів при вивченні даної теми.

3. Мотивація навчальної діяльності. Студенти повинні усвідомити сутність та умови функціонування Світового господарства, особливості формування і структура міжнародної економіки та МПП.

4. Лекційний матеріал за планом:

5. Підведення підсумків лекційного заняття та отримання домашнього завдання.

Лекційний матеріал

Формування суспільного капіталу не обмежується лише національними кордонами. На певному етапі історичного розвитку суспільства починає формуватись світове господарство. Виникнення світового господарства – не випадковий процес, а об'єктивна закономірність розвитку суспільства, зумовлена формуванням у ході історичного розвитку суспільного виробництва матеріальних передумов цього процесу. До таких передумов належать: Міжнародний поділ праці, який визначає необхідність спеціалізації виробництва країн відповідно до їх природно-кліматичних, історичних та економічних умов, що забезпечує підвищення ефективності виробництва, економію затрат суспільної праці, раціональне розміщення продуктивних сил.

Інтернаціоналізація виробництва продуктивних сил і всього господарського життя. Продуктивні сили при однаковому їх рівні розвитку однакові в усіх країнах: земля, техніка, технологія, зміст знань працівників приблизно не залежить від частини світу, країни тощо. Тенденція до економічної єдності світу на основі зближення й взаємопереплетіння національних економік, узгоджених державних економічних політик різних країн.

Під світовим господарством розуміють сукупність національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом праці, торгово-виробничими і науково-технічними зв'язками.

Тобто це не арифметична сума національних економік, а їх взаємозв'язок, взаємопереплетіння, економічні зв'язки між національними економіками окремих країн.

Основними факторами у процесі утворення єдиного господарства в масштабі світу є: