- •Передмова
- •Політична економія та макроекономічні показники
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тестові завдання
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Власність у системі виробничих відносин
- •2. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці
- •Домашнє завдання:
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Економічний тренінг Вправи на економічну кмітливість
- •Тестові завдання
- •Література
- •Структура заняття
- •Матеріали семінарського заняття
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •Література
- •Структура заняття
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Дай відповідь на запитання:
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •Товар і його властивості
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тестові завдання
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Поняття ринку, його характерні риси і функції
- •2. Структура ринку і його види
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тестові завдання
- •Література
- •Структура заняття
- •Теоретичний матеріал
- •Практичне закріплення матеріалу
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Лекційний матеріал
- •1. Поняття грошей.
- •4. Інфляція та її види.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тестові завдання
- •Економічний тренінг
- •Мікроекономіка
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Умови підприємницької діяльності
- •2. Формування суб'єктів підприємництва
- •3. Види підприємництва
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тестові завдання
- •Мікроекономіка суспільного сектору
- •Тема: Підприємство як виробнича система
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Підприємство (фірма) в умовах ринкової економіки
- •Економічний тренінг
- •Макроекономіка
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Система національних рахунків й історія її створення
- •2. Валовий внутрішній продукт
- •3. Способи виміру ввп (завдання для семінарського заняття)
- •4. Співвідношення показників у системі національних рахунків
- •Література
- •Структура заняття
- •2. Поняття і значення зайнятості населення
- •3. Зв’язок інфляції і безробіттям
- •Економічний тренінг
- •V етап.
- •VI етап.
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •1. Економічне зростання: суть, цілі, ефективність
- •2. Фактори економічного зростання
- •Економічний тренінг
- •Світове економічне господарство
- •Література
- •Структура заняття
- •Лекційний матеріал
- •2. Міжнародний поділ праці. Інтернаціоналізація господарського життя
- •Економічний тренінг
- •Література
- •Лекційний матеріал
- •План презентації теоретичного матеріалу:
- •1. Сутність світогосподарських зв'язків, їх трансформація. Роль тнк.
- •2. Міжнародна торгівля та її форми
- •3. Міжнародний рух капіталів. Міжнародний кредит
- •4. Міжнародні валютні відносини. Валютний курс
- •5. Платіжний баланс і його регулювання
- •6. Міжнародна міграція робочої сили
- •Домашнє завдання
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Література
- •План лекції:
- •Висновок
- •Джерела літератури
Товар і його властивості
Товар – це продукт, призначений не для власного споживання, а для обміну на інші продукти.
Товар має дві властивості: споживну вартість та вартість.
Споживна вартість – це здатність товару задовольняти певну потребу того, хто його купує.
Ставши товаром, продукт повинен мати спроможність обмінюватися на інші товари. Ця властивість товару отримала назву мінової вартості.
Мінова вартість – це кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на другий. Мінова вартість є формою другої властивості товару вартості.
Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ. Вартість – те спільне, що знаходить відображення у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнюваними.
Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння різноманітних благ і послуг, якими вони обмінюються.
Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.
Розрізняють індивідуальну і суспільно необхідну працю й відповідно індивідуальну і суспільну вартість товару.
Робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником, називається індивідуальним робочим часом, а вартість, створена ним, – індивідуальною вартістю.
Проте на ринку у процесі обміну враховується лише суспільна вартість. Величина суспільної вартості визначається суспільно необхідним робочим часом, тобто тим робочим часом, який визначається наявними суспільно нормальними умовами виробництва при середньому рівні уміння й інтенсивності праці товаровиробників.
Величина вартості товару змінюється прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивній силі праці.
У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи праці, яка створює товар.
З одного боку праця – це процес створення певного продукту або послуги.
Це пов`язане з спеціалізацією виробництва. Результатом такого процесу завжди виступає певна конкретна споживна вартість. Така праця називається конкретною працею.
З другого боку, всякий процес праці – це процес затрат людської робочої сили, мозку, нервів. Ця праця в фізіологічному розумінні отримала назву абстрактної праці і саме вона створює вартість товару. Отже, вартість – це втілена в товарі абстрактна праця.
Категорія вартості є однією з найскладніших в економічній теорії, свідченням чого є різноманіття теорій вартості: трудова теорія вартості, теорія витрат виробництва, теорія трьох факторів виробництва, теорія граничної корисності (маржинальна), неокласична тощо.
Теорія трудової вартості під вартістю вбачає суспільно – корисну працю, втілену в товарі. Розробку теорії трудової вартості було розпочато представниками класичної політичної економії У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо та іншими. Свій дальший розвиток вона отримала в працях К. Маркса, який розробив учення про двоїстий характер праці, розкрив суперечність між приватною і суспільною, конкретною і абстрактною працею, споживною вартістю і вартістю товару, дослідив історичний процес розвитку обміну і форм вартості, розкрив природу і суть грошей як загального еквівалента. В його економічній концепції трудова теорія вартості та заснована на ній теорія додаткової вартості займають центральне місце.
Прихильники теорії витрат виробництва ( Р. Торренс, Н. Сеніор та ін.) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін, вважаючи, що нова вартість створюється не лише живою, а й уречевленою працею, оскільки величина витрат виробництва залежить від цін на окремі їх елементи (предмети і засоби праці, робочу силу).
Родоначальники теорії трьох факторів виробництва французькі економісти першої половини ХІХ ст. Ж.Б. Сей і Ф. Бастіа трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох його основних факторів: праці, капіталу і землі.
В останній третині ХІХ ст. набув поширення принципово новий підхід до аналізу вартості – з позиції теорії граничної корисності (маржиналізм – граничний). Її прихильники (У.С. Джевонс, К. Менгер, Ф. Візер та ін.) вважали неприйнятним зведення вартості до витрат праці або трьох факторів виробництва. На їх думку, вартість (цінність) визначається мірою корисності результату.
Згідно маржиналістської концепції, вартість визначається граничною корисністю останньої одиниці товару, яка купується споживачем.
Значний вплив на сучасні теорії вартості і ціни справляє неокласична теорія англійського економіста кінця ХІХ – початку ХХ ст. А. Маршала, а з 30-х років ХХ ст. Дж. М. Кейнса. Вони поєднали теорію класиків політекономії про визначальну роль витрат виробництва з теоріями граничної корисності, попиту і пропозиції у формуванні і русі цін.
Висновки:
Першим типом економічної організації суспільного виробництва було натуральне господарство, за якого продукти праці використовувались для задоволення особистих потреб виробників і членів їх родин.
Товарне виробництво – це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок.
Товар – це продукт праці, який має дві властивості: задовольняє певну потребу людини, та здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях.
Розробку теорії вартості було почато представниками класичної політичної економії У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, а розвинуто К. Марксом, який розробив учення про двоїстий характер праці.
Закон вартості є основним законом простого товарного виробництва. Він виражає внутрішньо необхідний і стійкий зв’язок між суспільне необхідною працею, втраченою на виробництво товару і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції.