Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції та семінари з політичної економії.docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
467.19 Кб
Скачать
        1. 3. Способи виміру ввп (завдання для семінарського заняття)

        2. Для розрахунку ВВП може бути використано два методи:

  1. по витратах (метод кінцевого використання);

  2. по доходах (розподільний метод);

        1. ВВП «ПО ВИТРАТАХ»

        2. ВВП, підрахований по витратах, являє собою суму витрат всіх макроекономічних агентів. При підрахунку ВВП по витратах підсумуються:

        3. витрати домогосподарств (споживчі витрати – З) + витрати фірм (інвестиційні витрати – I) + витрати держави (державні закупівлі товарів і послуг – G); + витрати іноземного сектора (витрати на чистий експорт), позначувані Xn

  • Споживчі витрати (З) – це витрати домогосподарств на покупку товарів і послуг. Включають:

  • витрати на поточне споживання, тобто на покупку товарів короткострокового користування (до таким ставляться товари, що служать менш одного року, але треба однак помітити, що весь одяг, незалежно від строку її дійсного використання – 1 день або 5 років – ставиться до поточного споживання);

  • витрати на товари тривалого користування, тобто товари, що служать більше одного року (до них ставляться меблі, побутова техніка, автомобілі, яхти, особисті літаки й ін., при цьому виключення становлять витрати на покупку житла, які вважаються не споживчими, а інвестиційними витратами домогосподарств);

  • витрати на послуги (сучасне життя неможливо уявити собі без наявності великого спектра послуг, причому частка витрат на послуги в загальній сумі споживчих витрат постійно зростає). Таким чином:

        1. Споживчі витрати = витрати домогосподарств на поточне споживання + витрати на товари тривалого користування (за винятком витрат домогосподарств на покупку житла) + витрати на послуги

  • Інвестиційні витрати (I) – це витрати фірм і на покупку інвестиційних товарів. Під інвестиційними товарами розуміються товари, що збільшують запас капіталу. Інвестиційні витрати включають:

  • інвестиції в основний капітал, які складаються з витрат фірм: а) на покупку встаткування й б) на промислове будівництво (промислові будинки й спорудження);

  • інвестиції в житлове будівництво (витрати домогосподарств на покупку житла);

  • інвестиції в запаси (товарно-матеріальні запаси містять у собі: а) запаси сировини й матеріалів, необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва; б) незавершене виробництво, що пов'язане з технологією виробничого процесу; в) запаси готової (зробленою фірмою), але ще не проданої продукції.

        1. При підрахунку ВВП по витратах під інвестиціями розуміють валові внутрішні приватні інвестиції. Валові інвестиції (I) являють собою сукупні інвестиції, що включають у себе як відбудовні інвестиції (амортизацію – A) , так і чисті інвестиції (Iчист): I = A + Iчист

                1. ЧИСТІ ІНВЕСТИЦІЇ = чисті інвестиції в основний капітал + чисті інвестиції в житлове будівництво + інвестиції в запаси

                1. ВАЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ = чисті інвестиції + амортизація (вартість спожитого капіталу)

        2. В інвестиційні витрати в системі національних рахунків включаються тільки приватні інвестиції (private investment), тобто інвестиції приватних фірм (частки сектора), і не включаються державні інвестиції, які є частиною державних закупівель товарів і послуг.

        3. Варто також мати на увазі, що в цьому компоненті сукупних витрат ураховуються тільки внутрішні інвестиції, тобто інвестиції фірм-резидентів в економіку даної країни.

        4. Третій елемент сукупних витрат – державні закупівлі товарів і послуг (G), які включають:

  • державне споживання (витрати на зміст державних установ й організацій, що забезпечують регулювання економіки, безпека й правопорядок, політичне керування, соціальну й виробничу інфраструктуру, а також оплату послуг (жалування) працівників державного сектора);

  • державні інвестиції (інвестиційні витрати державних підприємств)

  • Чистий експорт Останнім елементом сукупних витрат є чистий експорт (Хn). Він являє собою різницю між доходами від експорту ( Ex) і витратами по імпорті (Im) країни й відповідає сальдо торговельного балансу: Xn = Ex – Im.

        1. ВВП по витратах = споживчі витрати (З) + валові інвестиційні витрати (I) + + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn)

        1. ВВП «ПО ДОХОДАХ»

        2. Другим способом розрахунку ВВП є розподілить0ельный метод або метод розрахунку по доходах. У цьому випадку ВВП розглядається як сума доходів власників економічних ресурсів (домогосподарств), тобто як сума факторних доходів. Факторними доходами є:

  • Заробітна плата й жалування службовців

  • Орендна плата або рента

  • Процентні платежі або відсоток

  • Прибуток

        1. У системі національних рахунків прибуток ділиться на дві частини відповідно до організаційно-правової форми підприємств:

  • прибуток некорпоративного сектора економіки, що включає одноособові (індивідуальні) фірми й партнерств (цей вид прибутку звуться «доходи власників»

  • прибуток корпоративного сектора економіки, заснованого на акціонерній формі власності (акціонерному капіталі) (цей вид прибутку називається «прибуток корпорацій». Прибуток корпорацій ділиться на три частини:

        1. 1) податок на прибуток корпорацій (виплачуваний державі);

        2. 2) дивіденди (розподільча частина прибутку), які корпорація виплачує акціонерам;

        3. 3) нерозподілений прибуток корпорацій, що залишається після розрахунків фірми з державою й власниками акцій і стає одним із внутрішніх джерел фінансування чистих інвестицій, що є для корпорації основою для розширення виробництва, а для економіки в цілому – економічного росту

        4. Крім факторних доходів, у ВВП, підрахований методом потоку доходів, включаються два елементи, що не є доходами власників економічних ресурсів.

    • Першим таким елементом виступають непрямі податки на бізнес. Податок – це примусова виплата домогосподарством або фірмою певної суми грошей державі не в обмін на товари й послуги. Податки діляться на прямі й непрямі. До прямих податків ставляться податки на доход, спадщину, майно. Платник податків і податківець при цьому є тим самим економічним агентом. Непрямі податки – це частина ціни товару або послуги. Особливістю непрямих податків є те, що їх оплачує покупець товару або послуги, а виплачує державі фірма, що їх зробила. Таким чином, платник податків і сам податківець у цьому випадку – різні економічні агенти. Оскільки ВВП – це вартісної показник, те як у ціну будь-якого товару, у нього включаються непрямі податки, які при підрахунку ВВП необхідно додати до суми факторних доходів. Хоча податки є доходом держави, вони не включаються в суму факторних доходів, оскільки держава, будучи макроекономічним агентом, не є власником економічних ресурсів.

    • ще одним елементом, якому варто враховувати (додати) при підрахунку ВВП по доходах є амортизація, оскільки вона також включається в ціну будь-якого товару. Отже,

        1. ВВП по доходах = заробітна плата + орендна плата (включаючи умовно – нараховану орендну плату) + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки + амортизація