§6. Нідерланди

44. Сполучені провінції.— Адміністрація Нідерландів зберегла дуже мало рис, притаманних періодові, що передував французькій окупації. Зберігаються, головно, два елементи, що належать до часів іспанського володарювання, які, до речі, існували до утворення Республіки сполучених провінцій у 1581 р. Сім провінцій республіки складали сім держав, пов'язаних між собою відносинами конфедеративного характеру. Два давні елементи нідерландської адміністративної стуктури — це, з

45

одного боку, водні власті, що управляють польдерами,а з іншого — органи комунальної виконавчої влади, переважно колегіального характеру, керованіешеаенаші.Сюди ж можна додати традицію, що бере початок водночас од періоду опору іспанським завойовникам і від періоду конфедерації, — традицію недогмати-зованої держави, держави-знаряддя, яка забезпечує передовсім надійне функціонування торгівлі, головного виду діяльності цієї буржуазної республіки.

Батавська республіка, утворена 1798 р. під впливом французьких революційних військ, які скуповували країну на той час уже три роки. Голландське королівство, котрим правив брат Наполеона І Людовік з 1806-го по 1810 рр., потім приєднання до Імперії ,,департаментів колишньої Голландії" мали залишити в нідерландській адміністрації набагато глибший відбиток з французької системи, зокрема в її територіальній структурі, централізованості й системі опіки, яка досі символізується призначенням урядом бургомістрів і комісарів королеви — інституцією, значною мірою скалькованою з посади префекта.

45. Нідерландське королівство.— Основний закон, розроблений після повернення принца Вільгельма, спадкоємного Генерального губернатора Сполучених провінцій, який перетворював останнього на принца-суверена, був замінений у 18І5 р., після Віденського конгресу, новою Конституцією. Йшлося про врахування збільшення Королівства за рахунок десяти бельгійських провінцій, які на час Революції ще перебували під володінням Габсбургів. а також Льєзького князівства. І якщо 4к)рмально ця Конституція поверталася до деяких традиційних інституцій, як-от двопалатний парламент, котрий забезпечував представництво провінцій, то структура державних органів і адміністрацій, встановлена за французької окупації, була змінена лише в тому, іцо відбулося повернення до більшої різноманітності місцевих громад.

Перехід у 1848 р. від переважно авторитарної монархії до парламентського устрою мав два значні наслідки. Йдеться про демократизацію місцевих інстанцій, що отримали власні фінанси. (За нідерландською доктриною вона визначається як децентралізація). Відбувається також посилення унітарного характеру держави, як результат заміни міст, округів і сіл на однорідну категорію — комуну на чолі з виборними зборами. Однак голова цих зборів (бургомістр) призначається королем:

у цьому значною мірою відбувається повернення до територіальної структури на французький кшталт.

46. Щоб зрозуміти нідерландську адміністративну систему, слід не забувати, що країна починаючи з 1848 р. не знала жодних великих зрушень політичного чи соціального характеру, за винятком німецької окупації з 1940-го по 1945 рр. В основних своїх лініях адміністративні структури дійшли незмінними до наших днів, а ті зміни, що відбулися, зумовлені, в основному, непрямим впливом корпоративних структур, створених у рамках перегляду Конституції 1922 р., а особливо — розвитком юридичної та неюридичної форм контролю адміністрації, що знайшов своє відображення у прийнятті закону про адміністративний спір від 1975 р. та v впровадженні загальнодержавної посадиомбудсменау 1982 р. Звичайно, Нідерланди переживають значне зростання штатів адміністративних установ у першій половині XX ст., але не таке радикальне, як в інших європейських країнах; вони на ділі скористалися з переваг свого нейтралітету під час першого світового конфлікту. Національна адміністрація залишається відносно маловажливим елементом суспільства, і якщо в певний час деякі юридичні структури і підходи до проблем публічного

46

прана її оуло "заіюзичено з Німеччини, Нідерландам не властиві ні той негнучкий формалізм, ні той потяг до вичерпного і дріб'язкового регулювання, що так помітні в Німеччині.