37 Міст із населенням від 100 000 до 200 000 мешканців (188 у єс).
ВВД(цифри для колишньої Західної Німеччини)
у ринкових цінах: 1 171,7 млрд. ЕКЮ у 1990 р. (24,70% від загального обсягу в ЄС);
на душу населення (за стандартом купівельної спроможності Еиго^ші)16 954 у 1990 р.(середній показник для ЄС: 14 448);
податки та обов'язкові соціальні відрахування: 432 318 млн. ЕКЮ в 1989 р.
11. Грецька республіка
Інституції:
Чинна Конституція 1975 р.
Глава держави:президент республіки, який обирається парламентом на 5 років. 17
Столиця і резиденція уряду: Афіни;
1 місто з населенням більше І мільйона мешканців (Афіни з передмістям — 16 міст з населенням ї 1 млн. у ЄС);
1 місто з населенням 400 000 мешканців (81 місто з населенням від 200 до 500 000 мешканців у ЄС);
5міст із населенням від 100 000 до 200 000 мешканців(188 у ЄС).
ввд
у ринкових цінах: 51,9 млрд. ЕКЮ у 1990 р. (7,70% від загального обсягу в ЄС);
на душу населення (за стандартом купівельної спроможності ЕигоЛа.1)6823 у 1990 р.(середній показник для ЄС: 14 448);
податки та обов'язкові соціальні відрахування: дані відсутні.
12. Королівство іспанія Інституції:
Чинна Конституція 1978 р. Глава держави:спадкоємний монарх.
Парламент(Генеральні кортеси): Конгрес депутатів і Сенат, що обираються на 4 роки загальним прямим голосуванням.
Уряд:голова уряду і міністри, підзвітні перед Конгресом депутатів.
Участь у Європейському Співтоваристві:
З 1986 р.
Кількість голосів у Раді співтовариства: 8/76.
Кількість депутатів у Європейському парламенті: 60/518.
Внутрішня структура:
Обласна держава: компетенції поділяються між державою і 17 автономними областями; особливий статус мають анклави Сеута і Мелілья. Місцеве самоврядування: ±8150 комун: 52 провінції.
Офіційні мови:іспанська (кастільська, в усьому Королівстві), баскська, каталонська, галісійська, валенсійська (двомовність, поряд з іспанською, у відповідних автономних областях).
Загальні статистичні відомості:
Територія:у Європі 497 517 км2(21,43% території ЄС у Європі);
за межами Європії: Канарські о-ви 7242 км2(Атлантичний океан).Се Мелілья — 31 км2(анклави на території Марокко)."'"
Населення:38 924 500 мешканців у 1990 р.(11,28% населе •іяких 1 478 200 — на Канарських о-вах і 124 400 в Сеуті й
\->
23
його поступовою кодифікацією протягом другої половини (зокрема це стосується статуту державної служби в 1940-х роках), а також постійним удосконаленням і зростанням економічно-соціального інтервенціонізму внаслідок кожної з двох світових війн. Ці підмурки загалом не піддаються сумніву, однак стали, здається, предметом серйозного перегляду у зв'язку з реформами 1980-х років, спрямованими на децентралізацію, які є першими справжніми змінами в галузі територіального адміністрування з часів Революції, а також найбільшою лібералізацією економічної системи, розпочатою наприкінці 1970-х років і продовженою через кілька років після відносно короткої перерви внаслідок приходу до влади лівих партій у результаті президентських виборів 1981 року.
§ 2. Данія
31. Королівство Данія, одне з найстаріших у Європі, сучасні кордони якого встановилися в XIX ст. (раніше воно обіймало набагато більшу частину Скандинавії). є єдиною старою країною співтовариства, чия політична і адміністративна історія не знала ні різких змін, ні значних внутрішніх драм. Її відносини з сусідами були позначені війнами зі Швецією, що точилися впродовж двох століть після відокремлення останньої у 1523 р.: атаками англійців під час наполеонівських війн. .кульмінацією котрих став захват датського флоту в 1805 р.; закінченням персональної унії з Норвегією:
війнами з Німеччиною та Австрією в 1848—1850 і 1864 рр., що призвели до втрати Шлезвіг-Гольштайну; німецькою окупацією 1940—1945 рр. Однак жодна з цих подій не мала інстптуційних і адміністративних наслідків. Скасування абсолютної монархії в 1848 р., якщо і було пов'язане з подіями у решті Європи, відбулося цілком мирно і за згодою короля ФредерікаУІІ. який щойно піднявся на трон у січні того року. Зворотний. консервативний рух маятника, що мав місце після поразки у 1864 р., відсунув аж до 1901 р. повне утвердження принципів парламентської демократії.
Встановлення у 1666 р. абсолютної монархії супроводжувалоя втіленням ефективної адміністративної системи, що зосереджувалася навколо 5 ..колегій", які називалися за видом своєї діяльності: Канцелярія, Палата рент. Торговельна, Військова і Морська колегії. Цю систему було скасовано Конституцією 1849 р. і замінено системою особистої відповідальносгі міністра за дії свого відомства (до 1894 р. існувало лише сім міністерств). Важко утриматися від того, щоб не побачити відгук колегіальної адміністративної традиції у консультативних комісіях, які помножувалися під час першої світової війни (Данія залишалася тоді нейтральною) і у 1960-і та 1970-і роки: у 1975 р. для центральної адміністрації їх було не менше 667.
32. Місцева адміністрація Данії, яка за абсолютної монархії не мала великого значення і перебувала під сильною опікою центру, отримує, починаючи з 1849 р.. певну дозу автономії в рамках закону. Аж до важливої структурної реформи 1960-х років основним елементом місцевої адміністрації була парафія, кількість і складність завдань якої значно зросли за час діяльності урядів соціал-демократичної о спрямування (1929—1968).
Велика реформа державної служби і місцевого самоврядування кінця 1960-х років, підсумком якої стало істотне зменшення числа громад і передача значних повноважень з боку держави, була доповнена у 1980-х роках такими ж важливими заходами, спрямованими на модернізацію державного життя, зокрема в бюджетній галузі. Як наслідок, обличчя датської адміністрації значно змінилося за останні тридцять років.
4(1