1.3.Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

Вдавньокитайській філософії виділяються дві найбільш відомі школи, які значно вплинули на світосприймання і жит( тя китайців і не тільки їх: даосизм (навчання Лао(Цзи про дао

–шляхи речей) і конфуціанство.

Конфуціанство назване ім’ям автора вчення – Кун Цю або Кун(Цзи – вчитель Кун (551(479 рр. до н.е.), який прославився як педагог та суспільний діяч. В школі Конфуція викладалося чотири дисципліни: мораль, мова, політика і література, що свідчить про гуманітарний, гуманістичний характер навчання.

Конфуція не займають проблеми онтології і космогонії: “Не знаючи ще, що таке життя, як можна знати, що таке смерть?“; “Не вміючи служити людям, як можна служити духам?”

В центрі уваги – проблеми людини, його розумового і мора( льного складу. Людина в будь(якому віці повинна прагнути до самовдосконалення, до досягнення ідеалу – шляхетного чоло( віка (цзюань'цзи). Шляхетного – не по походженню, а завдяки вихованню в собі високих моральних якостей. “Шляхетна лю( дина рухається нагору, а низька людина рухається вниз”.

Вчитель сказав: Чи не радісно

Вчитися і постійно вдосконалюватися? І чи не приємно Бачити друга, який йде здалеку?

Чи не та шляхетна людина, Яка не досадує, що не відома людям1.

Шляхетна людина повинна володіти жень або п'ятьома чеснотами: “п'ять постійностей” людинолюбством (“чого не бажаєш собі, того і не роби іншим”); почуттям обов’язку,

благопристойністю, розумністю і правдивістю. До них ва( рто додати, так звані п'ять зв'язків:

Правителя і підданого, пана і слуги.

Ці відносини вважалися найважливішими у суспільстві і домінували над усіма. Безумовна відданість, вірність панові –

1 .: : > $B !K F " , .

– >.: )? , 1991. – .23.

37

основа характеру шляхетна людина. Для ідеального суспільс( тва характерно строгий поділ обов'язків: “Правитель повинен бути правителем, а підданий – підданим, батько – батьком, а син – сином”.

Батьків і дітей. У цих відносинах акцентувалися незапе( речні права батьків, в першу чергу, батька. В основі навчання Конфуція – концепція сяо – синової шанобливості, поваги до батьків і старших взагалі.

Чоловіка і дружини. Тут права чоловіка були безмежні, обов'язки дружини зводилися до беззаперечної покірності, зразкового поводження і ведення господарства.

Старшого і молодшого. Обов'язковою вважалася повага не тільки до старшого за віком, але і до старшого по положенню, по чину, по званню, по майстерності.

Відносини між друзями повинні носити характер щирої і безкорисливої взаємодопомоги1.

У процесі виховання Конфуцій надає великого значення юе – музиці, кращому засобу зміни поганих вдач і звичаїв; а також лі – етикету, тобто правилам благопристойності, які ре( гулюють поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.

Вчитель сказав:

Я на день себе тричі запитую:

Чи залишився я вірний тим, для кого стараюсь,

Ічи зберіг я щирість у спілкуванні із друзями,

Ічи повторив те, що мені передавалось2

Залишаючи людині широке поле свободи у моральному вдосконалюванні, Конфуцій у той же час вважає, що доля лю( дини, положення її в суспільстві визначаються Небом – ви( щою духовною силою, яка впливає на природу і людину: “Життя і смерть визначаються долею, багатство і знатність за( лежать від неба”. Звідси концепція чжен мін – випрямлення (виправлення) імен, тобто приведення речей у відповідність із їхньою назвою.

1 .: > *.*. " $! O !. – >.: >- ! !, 1990. – 78 .

2 .: : > $B !K F " , .

– >.: )? , 1991. – .23.

38