відзначив, що висловлення Леніна про невичерпність електро( на фактично містило в собі програму розвитку теоретичної фі( зики XX століття.

3.В абстрактності такого визначення матерії закладена йо( го евристична сила. Наукою XX століття було відкрито багато нових форм і видів матерії, однак, жодне відкриття не супере( чило діалектичній концепції матерії.

4.Визначення матерії тісно пов'язане з рішенням основного питання філософії і дається через протиставлення двох най( більш загальних понять філософії – матерії і свідомості. Ма( терія – це те, що існує об'єктивно, тобто поза свідомістю і мо( же бути відбито, впізнано свідомістю.

3. Рух, простір, час

Діалектична концепція матерії була відправним пунктом формування нової, релятивістської наукової картини миру, нового розуміння руху, простору і часу (Дивись таблицю 4).

Наукова картина миру (НКМ) – вищий синтез наукового знання, система самих загальних положень про структуру і закономірності буття, а також основних принципів його ви( вчення.

Таблиця 4.

Порівняльний аналіз трактування загальних онтологічних поG нять у механістичній і релятивістської наукових картинах миру

226

227

Класифікація форм руху матерії.

Онтологічна структура тої частини буття, де ми зараз пере( буваємо (Земля і навколоземний космос) у філософії відбита в класифікаціях форм руху матерії. Вичерпна класифікація на( вряд чи буде коли(небудь можлива, тому що в сучасній науці зізнається нескінченна розмаїтість видів матерії і форм руху. Класифікація форм руху є відносним знанням, тому що в нау( ці відкриваються всі нові і нові форми руху матерії. Для прик( лада зрівняємо класифікації, створені в XIX і XX століттях.

(I.) Класифікація, запропонована Ф. Енгельсом у сере' дині XIX ст.

Відокремлюється п'ять основних форм руху матерії: ( Механічний рух – переміщення макротіл у просторі; ( Фізичний рух – рух молекул; ( Хімічний рух – взаємодія атомів;

( Біологічний рух – життя – рух білкових тіл;

(Соціальний рух – розвиток суспільства і людини1

Основні принципи енгельсовської класифікації:

принцип генетичної побудови: від простого до складного; більше складні форми виникають на основі більш простих;

принцип зв'язку всіх форм руху: у процесі розвитку мож( ливий перехід від нижчих до вищих форм і навпаки; вищі містять у собі нижчі в знятому виді; Ф.Енгельс писав, що фізику можна назвати механікою молекул, хімію – фізикою атомів, біологію – хімією білків. 2

зв'язок кожної форми руху матерії з конкретним матеріаG льним носієм – субстратом; (макротіло, молекула, атом, жива клітина, організм, людина);

класифікація форм руху відповідає ієрархічній класифіG

кації наук: механіка – фізика – хімія – біологія – соціологія.

II. В XX столітті, у зв'язку з новими відкриттями в приро( дознавстві, енгельсовська класифікація піддалася змінам і на( самперед у верхній її частині.

228

II. 1.

Кожному матеріальному носію відповідають специфічні форми руху. У сучасних класифікаціях не виділяється окремо механічний рух, він входить як елемент в усі відомі форми.

На основі наведеної класифікації будується наступна схема наукового знання:

I(V – науки про неживу природу;

V(VI – науки про живу природу; VII – науки про людину.

Усередині кожної з основних форм виділяються специфіч( ні взаємодії – якісно різні форми руху матерії. Наприклад, ос( новна форма – біологічна, специфічні – взаємодія в нуклеїно( вих кислотах, білку, внутрішньоклітинних органелах, клітці, організмі, виді, популяції, біоценозі.

II. 2. В однієї з сучасних класифікацій за головний критерій прийнята єдність типів взаємодії у неживій природі.

Мир ядра сильні і слабкі

Мир космосу гравітаційні

II. 3. Кедровим Б.М. запропонована нелінійна класифіка( ція, у якій виділяється дві групи форм руху матерії:

1.Абстрактно(загальні: – квантово(механічна

–макромеханічна

–термодинамічна

–кібернетична;

2.Особисто(конкретні: – субатомна – фізика ( атомна – хімія ( молекулярна – фізика

( біологічна – біологія ( соціальна – соціологія.

229

У сучасній літературі висловлюється точка зору, що кла( сифікація форм руху матерії не має філософського характеру, залишаючись на рівні загальнонаукового знання1 . Однак, бі( льше загальної класифікації поки не існує – це одна з відкри( тих проблем філософії. Конкретні онтологічні схеми завжди носять відносний характер. Світ і пізнання його, що невпинно розвиваються, напевно якісь схеми відкинуть, якісь змусять змінити – на цьому стоїть діалектика, діалектичний метод пі( знання – предмет наступного розділу.

Поповніть свій словник визначеннями наступних категорій:

буття, реальність, об'єктивна реальність, су'б'єктивна реальність, людина, духовна культу'

ра, суспільна свідомість, індивідуальна свідо' мість, матерія, рух, простір, час.

Перевірте себе, подумайте над наступними вправами.

Завдання 1

Всі речі миру минущі, згодом вони знищуються, руйнуються. Чому ж мир як сукупність даних речей продовжує вічно існувати?

Завдання 2

Що таке буття? Чи можна включити в поняття "буття" – Бога? Чому протягом багатьох сторіч йде боротьба світоглядів по питанню буття або небуття Бога?

Завдання 3

Зрівняєте поняття "ніщо" і "щось". Який зміст вкладається в поняття "небуття"?

Завдання 4

Зрівняєте поняття "субстанція" і "субстрат". В основі буття одна, дві або безлічі субстанцій. Приведіть аргументацію, що доводить одну з точок зору.

1 .: % " & 5- - .: # , 1981. - .I. - .186- 187.

230

Завдання 5

Проаналізуйте думку А.Швейцера, що затверджує, що немає ніякого поняття буття, а є тільки нескінченне буття в нескін( ченних проявах. Яке з основних протиріч буття тут відбито?

Завдання 6

Які онтологічні філософські принципи випливають з фор( мули Е=m·c2?

Завдання 7

Якщо представити "колесо буття" наступним ланцюжком: Буття Народження Існування Смерть Буття..., то чи можна сказати, що буття – це життя після смерті, а життя до смерті – це існування?

Завдання 8

По якому приводі Ф.Енгельс вживає наступну фразу: "Від того, що шевську щітку ми зарахуємо в єдину категорію зі сса( вцями, – від цього в неї ще не виростуть молочні залози."?

(Енгельс Ф. Анті Дюрінг. Відділ Перший., гл. IV).

Завдання 9

"Быть может, эти электроны – Миры, где пять материков, Искусства, знанья, войны, троны И память сорока веков!

Еще, быть может, каждый атом – Вселенная, где сто планет; Там все, что есть, в объеме сжатом, Но также то, чего здесь нет Их меры малы, но все та же Их бесконечность как и здесь;

Там скорбь и страсть, как здесь, и даже Там та же мировая спесь".

Валерій Брюсов

Який з філософських принципів тут поетично виражений?

231

Завдання 10

Що мав на увазі Микола Кузанський, говорячи, що у дійс( ності – тому що Бог є все, він – також і ніщо?

Завдання 11

Як Ви розумієте висловлення Геракліта. “У ту ж ріку всту( паємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо?”

Завдання 12

Чи можна замінити поняття "матерія" поняттям „реаль( ність”? Аргументуйте свою відповідь. Дайте відповідні визна( чення.

Завдання 13

Проаналізуйте наступне визначення матерії: "На початку міркування про матерію треба помістити визначення їй: "Ма( терія є протяжне, непроникне, ділене на нечутливі частини".

Ломиносів С.В. Вибр. філос. твори. – М.: 1950. – С.92.

Завдання 14

Виразите Ваше відношення до наступного твердження ро( сійського фізика Н.А. Умова. На 2(м Менделєєвському з'їзді в 1911 році він сказав: "Останній розвиток фізики є процес про( ти матерії, що скінчились її вигнанням... Матерія зникла, її рі( зновиди замінені системами родинних один одному електрич( них індивідів, і перед нами рисується замість звичного матері( ального глибоко відмінний від нього мир електромагнітний".

Умов Н.А. Соч. – Пг.: 1917. – Т.3. – С. 403 404.

Завдання 15

Дайте аналіз ленінського визначення матерії. Чому В.И.Ленін говорить про своє визначення:"...говорити про те, що таке поняття може "застаріти", є дитячий белькіт..." Як Ле( нін доводить, що не можна дати іншого визначення матерії?

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. II, §4; Гл. III, §I.

232

Завдання 16

Чи правильно з філософської точки зору вираження "анігіля( ція матерії"? Який зміст вкладає в нього фізика? Який щабель філософського розвитку знайшов відбиття в цьому вираженні?

Завдання 17

Проаналізуйте наступне визначення матерії: "...Матерія є збуджений стан динамічної геометрії... Геометрія визначає за( кони руху матерії..."

Уилер Дж.А. Передбачення Ейнштейна. – М.: 1970. – С.15,18.

Завдання 18

З положення про те, що спокій є окремий випадок руху, а рух абсолютне, деякі роблять висновок про абсолютність спо( кою. Покажіть неспроможність даного умовиводу.

Завдання 19

Проаналізуйте наступну точку зору: "Немає підстав припу( скати, що жива матерія управляється іншими законами, чим нежива матерія, і є серйозні підстави думати, що все в пово( дженні живої матерії може теоретично бути пояснене в термі( нах фізики і хімії".

Б.Рассел. Людська свідомість. – М.,1957. – С.71.

Завдання 20

Проаналізуйте наступний аргумент Платона: Усяке тіло, спонукуване ззовні, бездушне. Усяке тіло, що рухається саме по собі, повинне мати внутрішній принцип руху (=душу), що не залежить від зовнішніх сил. Щоб надати руху матеріально( му тілу, потрібне додаток сили, людина ж, рухається сама по собі, по велінню розуму.

Завдання 21

Оціните точку зору німецького натураліста Э.Геккеля, що писав: "Відповідно до матеріалістичного світогляду, матерія, або речовина, існує раніше, ніж рух, або жива сила; речовина створила силу!"

Цит. по: К.Маркс, Ф.Енгельс. – Соч.Т.20. – С.523.

233

Завдання 26

У зв'язку із чим В.И.Ленін вживає наступну фразу: "Тому дарма багато теологів, що випробовують утруднення щодо то( го, куди їм помістити пекло, а також спірити побажали витяг( ти для себе користь із четвертого виміру".

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. III, §5 // Полн. собр. соч. – Т.18.

Як співвідносяться n(мірні простори з реальним тривимір( ним?

Завдання 27

Яка концепція простору – часу тут відбита? "Час і простір

– от межі людського життя, яке воно нині. Але, насамперед, хто може мені заборонити вирватися з обтяжуючих обіймів часу? Звідки почерпнув я саму ідею часу? З пам'яті про мину( лі події. Але що ж таке ця сама пам'ять? Не що інше, як дія во( лі... Усі часи ми створюємо собі самі, у цьому немає сумніву! Бог часу не створив. Він дозволив створити його людині".

Чаадаєв П.Я. Філософські листи. – М.: Правда, 1989. – С.561.

Завдання 28

"Якщо, зрештою, простір, не заповнене тілами (як це уяв ляють собі), не зовсім порожньо, те я запитую тоді: чим воно заповнено? Може бути, існують протяжні парфуми або нема( теріальні субстанції, ... які там бродять і проникають друг у друга, не заважаючи один одному, немов тіні двох тіл на пове( рхні стіни?".

Лейбніц Г.В. Твори в 4 х томах. – М.: Думка, 1982. – Т.1. – С.481.

Як би Ви відповіли на питання, поставлені Лейбніцем?

Завдання 29

Як визначають простір і час А.Пуанкаре, К.Пірсон? Зрівня( єте їх з визначеннями у сучасної науки

Див.: Ленін В.И. Матеріалізм і емпіріокритицизм. – Гл. III. – С.205.

235

Завдання 30

Дайте філософську інтерпретацію наступного уривка ху( дожнього тексту: "Але простір, обмірюваний металевими стрижнями і лінійками; час, відміряний найдосконалішими годинниками, раптом стали викривлятися, розтягуватися і сплющуватися. Їхня непорушність виявилося не фундамен( том науки, а ґратами і стінами її в'язниці. Прийшла пора страшного суду, тисячолітні істини були оголошені оманами. У стародавніх забобонах, помилках, неточностях, немов у ко( конах, сторіччями спала істина".

Гроссман В. Життя і доля // Жовтень. – 1988. – №1. – С.37.

Про який період і про яку ситуацію в науці йдеться?

236

Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

План

1.Становлення діалектичних ідей в історії людського пізнання

2.Основні принципи діалектичного методу пізнання

3.Система діалектики

1.Становлення діалектичних ідей

вісторії людського пізнання

Діалектика (грецька. dialextixn – мистецтво вести бесіду, спір) вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в ста( новленні, розвитку буття і пізнання і заснований на цьому ме( тод творчого пізнання, мислення.

Розвиток – незворотна, спрямована, закономірна зміна ма( теріальних і ідеальних об'єктів.

З погляду діалектики в процесі безперервної зміни, розвит( ку перебувають як матеріальний світ, так і людське пізнання: тому виділяють два аспекти:

Об'єктивна діалектика – розвиток буття, об'єкта, об'єк( тивного миру (діалектика природи);

Суб'єктивна діалектика – розвиток пізнання, мислення (діалектика духу).

Давні філософи (Антична філософія) уявляли світ як єдиний, самодостатній Космос, що вічно розвивається. У перших натур( філософів були здогадки про протиріччя як джерело розвитку.

Геракліт стверджував, що боротьба батько всьому і усього цар. Починаючи із софістів і Сократа, філософи звернули ува( гу на суб'єктивну діалектику (звідси і етимологія терміну "ді алектика" мистецтво вести бесіду), що був введений Сокра( том. Сократ і Платон своїми відомими діалогами показали, як істина народжується із зіткнення протилежних точок зору, що істина – це не готовий результат, а процес пізнання світу і лю( дини. Для першої історичної форми діалектики характерні дві

237

істотні риси, які в наступних етапах були багато в чому загуб( лені і відроджені в науці і філософії кінця XIX(XX століть:

1)єдність об'єктивної та суб'єктивної діалектики (у давніх філософів розвитку були піддані як світ, природа, так і пізнан ня її);

2)уявлення і здогадки про внутрішнє джерело розвитку миру (Космосом, по думці древніх ніхто і ніщо не керує – він самодостатній).

У середньовічній релігійній філософії джерело розвитку остаточно було перенесено в сферу духу. Бог має нескінченні потенції, творчі сили; він створює світ і є постійним джерелом його розвитку. В ідеалістичній філософії розвивається суб'єк( тивна діалектика, оскільки ознаками розвитку володіють, на( самперед, світовий дух (Бог) і людська душа (мислення, пі знання).

Філософія Нового часу ідею буття як процесу замінила уявленням про світ як про механічний агрегат (Дивись Меха нічна наукова картина миру). Цей період характеризується пануванням метафізичного мислення. Метафізика тут розумі( ється як антидіалектика, як багато в чому протилежна діалек( тиці концепція розвитку (Дивись таблицю 5). "Але що особ( ливо характеризує розглянутий період, – відмічає Ф.Енгельс,

– це вироблення своєрідного загального світогляду, центром якого є уява про абсолютну незмінність природи…Планети і супутники їх, одного разу приведені в рух таємничим "пер( шим поштовхом", продовжували кружлятися по призначеним їм еліпсам повік або, у всякому разі, до закінчення всіх речей.

...Земля залишалася від віку, або від дня свого створення... не( змінно однаковою. Теперішні "п'ять частин світу" існували завжди, мали завжди ті ж самі гори, долини і ріки, той же клі( мат, ту ж флору і фауну... Види рослин і тварин були встанов( лені раз і назавжди під час свого виникнення, однакове зав( жди породжувало однакове1 ".

1 . ! "#. & " // $., . . 2- ". – .20.

– .348-349

238

Таблиця 5.

Чим же пояснити той факт, що на тлі природознавства яке швидко розвивалося панувала метафізична концепція розвит( ку? Для пояснення цього факту приведемо два аргументи:

1). Починаючи із середньовіччя, у філософії склалася тради( ція розглядати природу як пасивну субстанцію, як "тінь" духу; тому що тільки дух має всі ознаки розвитку і творчості. У но( вий час ця традиція почала поступово слабіти, але нічого не від( бувається миттєво. На будь(якому етапі розвитку можна помі( тити і елементи нового, і збережене старе (це і є діалектика).

2). Метафізичний погляд на природу переважав також і то( му, що природознавство не проникло ще в глибинну сутність природи, а займалося в основному збиранням і систематизаці( єю матеріалу (аналізом). Класичної стадії розвитку досягла в той час тільки механіка. Механічні закони руху тіл були пе( ренесені на світ в цілому.

Перевага метафізики, проте, не означала відсутність діале( ктики. Діалектичні ідеї продовжували розвиватися проявив( шись, наприклад, в ідеї Спінози про субстанцію (природу) як "причини самої себе", у ученні Лейбніц. „Про монади, як атоми буття”, саморухомі активні субстанції, у гіпотезах французьких матеріалістів XVIII ст. про самодостатність, са( морухомість матерії.

239

Новий етап в історії діалектики пов'язаний з німецькою класичною філософією. У Гегеля діалектика набуває вид ці( лісної концепції, універсальної теорії і методу пізнання світу. Розвиток духу, природи, суспільства, людини представлено, як єдиний висхідний закономірний процес; сформульовані основні закони цього процесу. Діалектика Гегелем розвива( ється на ідеалістичній основі. Причиною розвитку світу у ньо( го є саморозвиток світового духу.

В XIX(XX ст. у філософії знову переважала ідея єдності ро( звитку матерії і духу, природи і свідомості. Ця ідея в сучасній філософії з'являється не у вигляді геніальної здогадки – гіпо( тези (як це було в Античній філософії), але як результат син( тезу двох розвинутих сторін: діалектики духу (Гегель) і діале( ктики природи (марксизм). В марксизмі – діалектичному ма( теріалізмі обґрунтовується ідея про первинність розвитку об'єктивного світу; діалектичні закони об'єктивного світу є причиною, а діалектика пізнання, мислення (духу) – наслід( ком, тому що пізнання є не що інше, як відображення об'єкти( вного миру. Якщо свідомість прагне відбити світ таким, який він є (тобто процесом, що розвивається), то вона сама повинна бути рухомою, мінливою (діалектичною). Сучасна наука, зба( гнувши суть багатьох процесів природи, обґрунтувала і підт( вердила багато діалектичних ідей.

Відкриття клітинної будови живої матерії, закон збережен( ня і перетворення енергії, еволюційна теорія походження ви( дів Дарвіна, генетика, квантова механіка, теорія відносності, неевклідова геометрія, теорія катастроф стали переконливим підтвердженням складності і суперечності (діалектичності) природних процесів, а також ефективності діалектичного ме( тоду в осягненні сутності світу.

Історія становлення діалектики як теорії розвитку і

методу пізнання описана в роботі Ф.Енгельса «Діалектика природи». Прочитайте в цій роботі розділ «Вступ» і

дайте відповіді на наступні питання:

240

Завдання 1

"...Звідси починає своє літочислення звільнення природо( знавства від теології..." Про які події і про який етап розвитку науки говорить Ф.Енгельс?

Завдання 2

"Перший пролом у цьому окам'янілому погляді на природу був пробитий не натуралістом, а філософом".

Про кого пише Енгельс і чому?

Завдання 3

"...Але що особливо характеризує розглянутий період, так це – вироблення своєрідного загального світогляду, центром якого є уявлення про абсолютну незмінюваність природи".

Про яку концепцію розвитку йдеться?

Завдання 4

Про який історичний період і історичний факт пише Ф.Енгельс: "Революційним актом, яким дослідження природи заявило про свою незалежність і як би повторило лютеровское спалення папської булли, було..."?

Завдання 5

Як Ф.Енгельс пояснює наступний висновок: "Наскільки високо – природознавство першої половини XVIII століття піднялося над грецькою стародавністю по обсягу своїх пізнань і навіть по систематизації матеріалу настільки ж воно посту( палося їй у ідейному оволодінні цим матеріалом, у змісті зага( льного погляду на природу".

Завдання 6

"...У нас є впевненість у тому, ... що... з тією ж самою заліз( ною необхідністю, з якою вона коли(небудь знищить на Землі свій вищий цвіт – мислячий дух, вона повинна буде його зно( ву породити де(небудь в іншому місці і іншим часом."

На чому заснована ця впевненість?

241