2. Основні принципи діалектичного методу пізнання

Діалектика, вивчаючи не конкретні форми і види розвитку, а загальні моменти, зв'язки, закономірності будь(якої зміни є не тільки загальною теорією розвитку, але і універсальним методом пізнання об'єктів, що розвиваються. Діалектичне ми( слення звичайно характеризують як гнучке нестандартне тво( рче збагнення світу.

Протилежністю діалектичного мислення є догматизм, як антиісторичний, схематично – закостенілий тип мислення. Якщо діалектик здатний гнучко відгукуватися на змінність реальності (перебудовуватися), то догматик, один раз затвер( дивши для себе певні принципи, істини, правила, не здатний від них відмовитися і, застосовуючи старі принципи у нових обставинах, робить помилки. Догматизм є гальмом прогресу у всіх сферах людської діяльності.

Діалектичний підхід до аналізу об'єкта характеризується трьома основними принципами.

I. Принцип розвитку (або принцип історизму) виходить із того, що любе явище, подія – це процес, у якому завжди є на( родження (виникнення), становлення, загибель (знищення) і поява на старій основі нової якості і так нескінченно. Прин( цип розвитку вимагає від нас у пізнанні об'єкта відповісти, принаймні, на чотири питання.

1). Генезис. Як, із чого, у силу яких причин виник даний об'єкт.

2). Минуле (історія об'єкта). Які етапи об'єкт пройшов у своєму розвитку? Як ці етапи зв'язані між собою? Що на кож( ному з етапів об'єкт втрачав і що здобував нового? Які мож( ливості реалізовані в розвитку об'єкта, які – ні?

3). Сьогодення. Якщо об'єкт продовжує актуально існува( ти, то необхідно відповісти на запитання: чим він є тепер?

4). Майбутнє. Які основні тенденції розвитку об'єкта? Які існують альтернативні шляхи реалізації цих тенденцій у май( бутньому (прогноз, як необхідний елемент принципу розвит( ку).

242

II. Принцип загального зв'язку: щоб зрозуміти суть об'єк( та, необхідно досліджувати різноманіття його зовнішніх і вну( трішніх зв'язків; виділити серед цього різноманіття закони, тобто суттєві, загальні, необхідні, повторювані зв'язки. Зв'я( зок визначається як взаємозумовленість існування явищ, роз( ділених в просторі та часі. З виявлення закономірних зв'язків починається наукове пізнання, для філософського пізнання характерне вивчення універсальних зв'язків, наприклад, дете( рмінізму – причинно – послідовного зв'язку. Основні універ( сальні зв'язки є елементами в системі діалектики (докладніше див.: „Система діалектики”).

Сучасна наука і філософія, у зв'язку з інтенсивною розроб( кою таких загальнонаукових методологій, як структурний і системний підходи, розвинула вчення про типологію зв'язків. Застосовуючи принцип загального зв'язку до вивчення конк( ретного об'єкта, необхідно знати, що зв'язки діляться на:

( внутрішні – зовнішні;

( суттєві – несуттєві (необхідні – випадкові);

( загальні – одиничні;

( жорсткодетерміновані (динамічні) – імовірнісні, кореля( ційні (статистичні);

( прямі – зворотні;

( зв'язки функціонування, розвитку або керування;

( зв'язки, що забезпечують перехід речовини, енергії або ін( формації.

Конкретним проявом принципу загального зв'язку є сис' темний підхід. Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, на виявлення різноманітних типів зв'язків складного об'єкта і зведення їх в єдину теоретичну картину (систематична модель об'єкта). Методологічна ефективність системного підходу пояснюється наступними причинами.

По'перше, він дозволяє вивчати складні об'єкти, поширю( вати межі пізнаної реальності (наприклад, поняття біосфери і ноосфери в концепції В.І.Вернадського, поняття біогеоценозу в сучасній екології, оптимальний підхід у керуванні і т.п.).

243

По'друге, він орієнтує на вивчення цілісності об'єкта не тільки шляхом фіксації безлічі різноманітних різнотипних зв'язків, а і через уявлення всіх зв'язків, як логічно однорід( них, що допускають порівняння та зіставлення. У цьому про( цесі важливо вірно вибрати критерії розподілу та "одиницю" аналізу (наприклад, товар в економічному вченні Маркса, тип взаємодії в загальній теорії поля, біогеоценоз в екології).

По'третє, для складних об'єктів можливо декілька розпо( ділів за різними критеріями і підставами (в об'єкті виділяють декілька підсистем і простежують зв'язки між ними).

III. Принцип протиріччя орієнтує нас при збагненні сут( ності об'єкта проаналізувати його основні протиріччя. Із усьо( го різноманіття зв'язків виділяються основні суперечливі зв'язки, тому що вони з погляду діалектики є джерелом роз( витку об'єкта. Протиріччя – це взаємодія протилежних, вза( ємовиключних сторін і тенденцій в об'єкті, які разом з тим пе( ребувають у внутрішній єдності і взаємопроникненні, висту( паючи джерелом саморозвитку буття. Протиріччя – це одно( часно і єдність, і боротьба протилежностей. Протилежність визначається як істотне розходження (тобто не будь(які різні сторони, частини об'єкта можуть бути протилежностями, а лише ті, які представляють розходження в рамках однієї сут( ності). Наприклад, між мною (як людиною) і Місяцем є роз( ходження, але немає протилежності; а між Землею і Місяцем є

– є, тому, що вони є елементами Сонячної системи. Для того щоб застосувати принцип протиріччя в пізнанні об'єкта, необ( хідно:

серед безлічі елементів в об'єкті знайти суттєві розхо( дження – протилежності;

вивчити механізм взаємодії протилежностей;

визначити стадію розвитку протиріччя (стадії протиріч( чя):

1.виникнення;

2.становлення і зрілість;

3.розв’язання; на третій стадії боротьба протилежностей переважає над єдністю, наступає період загострення протиріч( чя, що може закінчитися або переходом системи знову в рів( новажний стан, або переходом її в нову якість, або загибеллю.

244

Основні принципи діалектичного методу становлять фун( дамент діалектичної логіки. Діалектична логіка вивчає принципи і закономірності творчого мислення. На відміну від формальної логіки, де діє принцип виключеного третього (А або не'А), що забороняє протиріччя в мисленні, у діалектич( ній логіці протиріччя є джерелом істинного знання. Бачити протиріччя, мислити протилежності в їх єдності, пам'ятати, що є в будь(якого явища і "зворотний бік медалі" важливо не тільки в науковому пізнанні, але і у повсякденній практиці. От як про це пише О.Ф.Лосєв: "Я вважаю, що займатися діалек( тикою і не робити з неї ніяких життєвих висновків – це поро( жня справа і дармоїдство Якщо ти працюєш як підлеглий, увесь час пам’ятай, що ти служиш не своєму начальникові, а загальнолюдській свободи; і в такому випадку ти вже не змо( жеш бути ні підлабузником, ні підлизою, ні підлесником...

Якщо ти начальник, то і отут не зле пам'ятати про твоє велике призначення служити діалектиці відносного та абсолютного в досягненні загальнолюдської свободі; у такому випадку діале( ктика не дозволить тобі бути ні хамом, ні держимордою, ні світовим владикою, ні рвачем, ні Наполеоном. Діалектика свободи є кінцева запорука нашої і особистої, і суспільної шляхетності1 ".

3. Система діалектики

Основні елементи теорії діалектики (принципи, закони, ка( тегорії) організуються в цілісну систему по різним принципам і критеріям. У системі Гегеля принципом організації є тріада (теза – антитеза – синтез); у Маркса ведучим виступає прин( цип сходження від абстрактного до теоретично(конкретного. Ми спробуємо об'єднати основні елементи діалектики навко( ло центральної ланки: принципу протиріччя або закону єднос( ті і боротьби протилежностей. Цей закон можна з повним пра( вом помістити в центрі системи, тому що всякий розвиток є виникнення протиріч, їхній дозвіл і в той же час виникнення нових протиріч; до того ж зміст цього закону відповідає на

1 & '. . " . – ., 1990. – .40

245

найважливіше світоглядне питання про джерело розвитку. "Коротенько діалектику можна визначити, – писав В.І.Ленін,

– як вчення про єдність протилежностей. Цим буде схоплене ядро діалектики"1.

Всі основні закони і категорії діалектики можна представи( ти як універсальні протиріччя (дивись схему 18).

Тут я Вам раджу систему діалектики представити іншим способом. У вигляді наступної таблиці у своєму зошиті, що Ви зможете заповнити, вивчаючи характеристику

кожного з елементів системи діалектики. Для цього вам потрі бно ще раз звернутися до попереднього параграфа: «Принципи діалектичного методу».

1 . . ( " // . . . – .29. – .203

246

Принципи

діалектики

Основні

закони

діалектики

Категорії

діалектики

I. Закон єдності і боротьби протилежностей або закон протиріччя, відповідно до якого будь'який розвиток здійс' нюється в силу внутрішніх протиріч об'єкта. Протилежно( сті в структурі протиріччя в один і той же час і взаємовідшто( вхують, взаємовиключають один одного, і доповнюють, взає( мопроникають один у одного, не можуть існувати одна без ін( шої (наприклад, північний і південний полюс у магніті, чоло( вічий і жіночий організм у тваринному світі). Такий специфі( чний зв'язок сторін, тенденцій в об'єкті обумовлює його "пульсацію", не дає йому стояти на місці, змушує змінюватися, рухатися.

З історії філософії нам відомо, що давньогрецький філософ Геракліт першим сформулював у загальному вигляді закон протиріччя, стверджуючи, що загальна мінливість речей, без( перервна зміна явищ обумовлені боротьбою протилежних сил. У самих речах, на думку Геракліта, кореняться дружба і воро( жнеча. В епоху Відродження Микола Кузанський висунув ідею збігу протилежностей у процесі нескінченного розвитку. "Протиріччя рухає світом", – затверджував великий діалектик Гегель. Закон протиріччя в нього – це закон розвитку розуму, а в абсолютній ідеї всі протиріччя розчиняються (тому що ідея приходить до стану тотожності із самої собою) і в такий спосіб закінчується розвиток. У сучасному матеріалізмі закон проти( річчя розглядається як закон об'єктивного світу.

Закон протиріччя має загальний характер тому що його дію можна помітити у всіх сферах буття:

нежива природа

позитивний – негативний заряд

чорне – біле

247

Якість – тотожна з буттям визначеність речі, так що щось перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість. Не слід плутати поняття "якість" і "властивість" (наприклад, якість стола – це стіл – предмет меблів, призначена для певної діяльності, а властивості: високий, низький, дерев'яний, плас( тмасовий, білий, коричневий і т.п.).

Кількість – зовнішня визначеність об'єкта відносно бай( дужа до його конкретного змісту і якісної природи (напри( клад, коли ми говоримо два, то в цю характеристику можемо вкласти будь(який зміст: два камені, два світи, два чоловіки і т.п.).

Міра – межі, рамки, у яких можуть змінюватися кількісні характеристики об'єкта без зміни якості. Межі міри в більшо( сті випадків рухливі і індивідуальні (наприклад, певна доза ліків – для одного – цілюща, для іншого – отрута); тому тра( диційно знання міри вважається високою мудрістю. На пи( тання: "Яку якість я волію в людях і намагаюся зростити в со( бі?" – я б відповіла: "Знання міри".

Стрибок – порушення міри, поява нової якості. Стрибок необов'язково відбувається моментально, швидко, наприклад процес антропосоціогенезу (поява людини) ішов від 3 до 5 мі( льйонів років (за різними даними).

Для прикладу взаємозв'язку кількості і якості приведемо наступне зауваження Наполеона. Порівнюючи французьку армію з мамлюками, він відзначав, що мамлюки кращі воїни і перевершують французів у бойовому мистецтві і верховій їзді, але уступають у дисципліні і тому: два мамлюки безумовно перевершують трьох французів; сто мамлюків були рівні по силі 100 французам; 300 французів брали гору над 300 мам( люками, а 1000 французів побивали 1500 мамлюків.

III. Протиріччя спадкоємності (традицій) і новаторства у розвитку. Закон заперечення заперечення – це закон прогре'

сивного розвитку, відповідно до якого в процесі заперечення старої якості новим зберігається (у потенційному виді) все позитивне і проявляється в другому запереченні. Заперечення

– це не просто поява нової якості, але перехід об'єкта у свою про(

249

тилежність. У діалектиці заперечення (як елемент розвитку) тра( ктується не як знищення об'єкта, а як поява нового зі збережен( ням (у знятому виді) існуючих традицій. Завдяки наступності на рівні другого заперечення відбувається повернення нібито до ста( рого, але вже на новому етапі.

Приклади:

(1)

(2)

IV. Протиріччя причини і наслідку. Принцип детермінізму Причина (causa) – явище, дія якого викликає, визначає, змінює, спричиняє інше явище, назване наслідком. Наслідок у

свою чергу стає причиною іншого явища.

Для причинно(наслідкового зв'язку характерні наступні ознаки:

– генетичність;

250

–послідовність у часі;

–асиметричність (наслідок певної причини не може бути

причиною тієї ж причини).

Принцип причинності затверджує універсальний характер причинно(наслідкового зв'язку.

Принцип детермінізму – твердження закономірної обумо( вленості всіх явищ буття.

В історії філософії і науки виділяють дві форми детерміні( зму:

1). Механістичний, твердий, Лапласівський – одна причина жорстко і закономірно породжує цілком певний наслідок.

2). Сучасний, релятивістський детермінізм – одна причина може викликати кілька різноймовірних або рівноймовірних наслідків. У деяких процесах (мікросвіт, теорія газів) прин( ципово неможливо визначити ймовірність (принцип невизна( ченості, наприклад); тому в XX столітті з'явився індетермі( нізм – заперечення універсальності причинно(наслідкового зв'язку. Насправді ж причинно(наслідковий зв'язок є скрізь, просто залежно від сфери буття, якісної специфіки об'єкта він міняє свій механізм.

V. Протиріччя змісту і форми

Зміст – єдність всіх складених елементів об'єкта, його вла( стивостей, протиріч тенденцій.

Форма – спосіб існування і вираження змісту. У процесі розвитку зміст, який є більше рухливим переростає стару фо( рму і "скидає" її.

Для діалектики характерно розглядати об'єкт у єдності йо( го змісту і форми. Одне з метафізичних трактувань цих кате( горій – формалізм – перевага, що віддається формі перед змі( стом у різних сферах людської діяльності. Наприклад, у сфері керування проявляється як бюрократизм – преклоніння перед буквою закону при повній зневазі до його змісту і духу. У сфері моральності – строге дотримання норм етикету поза за( лежністю від конкретних обставин. В естетиці – концепція ес( тетизму – переваги форми над змістом у творі мистецтва, "ми( стецтво заради мистецтва". В навчанні – прагнення одержати диплом, а не знання.

251

VI. Протиріччя сутності і явища

Сутність – внутрішній зміст предмета, єдність всіх різно( манітних, суперечливих форм його буття; сукупність законо( мірних внутрішніх зв'язків об'єкта.

Явище – те або інше виявлення, вираження об'єкта, зовні( шні форми його існування.

Завдання будь(якого пізнання – збагнення сутності предмету. У реальному об'єкті сутність і явище нерозривно зв'язані (їх можна розділити тільки в абстракції): явище являє собою форму вираження сутності, остання розкривається в явищі. Явище багатше суті, тому що воно містить у собі всілякі випа( дкові відносини, особливі риси даного об'єкта. Явища динамі( чні, мінливі, у той час як сутність утворить щось стале у всіх змінах (у цих категоріях відбите протиріччя стійкості і мінли( вості буття). Людське пізнання рухається від явища і сутності і далі до більше глибокої сутності, і, цей процес нескінченний,

як нескінченний розвиток світу.

VII. Протиріччя загального і одиничного

Загальне – принцип буття одиничних речей, явищ, зако( номірна форма їхнього взаємозв'язку в складі цілого. Загальне

– це єдине багато в чому.

Одиничне – філософська категорія, що виражає відносну відособленість, дискретність, обмеженість один від одного в просторі і часі речей і подій, властиві їм специфічно неповто( рні особливості, що становлять їх унікальну якісну і кількісну визначеність.

Загальне існує тільки через одиничне, а одиничне – прояв загального. Уміння в одиничних об'єктах побачити загальне і навпаки, свідчить про високий рівень абстрактного мислення.

VIII. Протиріччя необхідності і випадковості

У категорії необхідність фіксуються внутрішні, стійкі, по( вторювані зв'язки і відносини об'єкта.

Випадковість – зовнішні, несуттєві зв'язки об'єкта. Немає абсолютно випадкових і абсолютно необоротних явищ. Вся( кий реальний об'єкт містить необхідні і випадкові моменти в їхньому взаємопроникненні – тільки так можна пояснити різ(

252

номаніття і єдність світу, одночасно. У суспільних процесах зв'язок необхідності і випадковості проявляється як діалекти( ка необхідності і волі.

IX. Протиріччя можливості і дійсності

Можливість – об'єктивна тенденція становлення предмета, що виражається в наявності умов для його виникнення.

Дійсність – об'єктивно існуючий предмет, результат однієї з можливостей.

Розвиток з погляду цих категорій можна визначити як про( цес реалізації можливостей.

Виділяють: абстрактну (формальну) можливість – це те, що в принципі можливе, але тепер немає реальних умов; реальну можливість – те, що може здійснитися вже тепер.

Кількісна міра можливості виражається в понятті "імовір'

ність".

Таким чином, найважливішою ознакою діалектичного мис( лення є вміння мислити протилежності в їхній єдності. Відрив протилежностей у реальному протиріччі і абсолютизація од( нієї з них приводить до помилок у пізнанні і діяльності. Убе( регти нас від цих помилок – у цьому і є суперзавдання, зміст і призначення діалектики.

Поповніть свій словник визначеннями наступних категорій:

діалектика, суб’єктивна діалектика, об'єктивна діалектика, метафізика, розвиток, принцип розвитку, прин' цип загального зв'язку, суперечність, протилежності, якість, міра, кількість, стрибок, заперечення, причина'слідство, зміст'форма, сутність'явище, загальний'одиничний, необ' хідність'випадковість, можливість'дійсність.

Перевірте себе, виконайте запропоновані далі творчі за вдання.

Завдання 1

Покажіть взаємозв'язок основних принципів діалектики. Що означає бути діалектиком?

253

Завдання 2

Приведіть філософські і природничо(наукові докази зага( льності закону єдності і боротьби протилежностей.

Завдання 3

Движенья нет – сказал мудрец брадатый. Другой смолчал – и стал пред ним ходить, Сильнее бы не мог он возразить.

Хвалили все ответ замысловатый. Но, господа, забавный случай сей

Другой пример на память мне приводит: Ведь каждый день над нами Солнце ходит, Однако ж прав упрямый Галилей

А. Пушкин

Які діалектичні протиріччя відбиті в даному фрагменті ху( дожнього тексту?

Завдання 4

Про які протиріччя йдеться в наступному вірші

Чем погибает безвозвратней Мой дух, прикованный к страстям, Тем мысль смелей и необъятней Стремится к вечным небесам Тем пальма, корни отрастая, Чем глубже ранит землю в грудь, Тем выше ветви простирая, Яснее видит звездный путь.

Ф Ницше

Завдання 5

Якою філософською категорією можна виразити вислов( лення німецького лікаря середніх віків Парацельса: "Усе є от( рута, і все є ліки, тим або іншим робить лише доза".

Завдання 6

Визначите, до якого філософського напрямку належать ав( тори наступних висловлювань:

254

а). "Якщо ми добре обміркуємо, то побачимо, що знищення є не що інше, як виникнення; любов є ненависть, ненависть є любов."

б). "Протиріччя являє собою таку категорію, що може ста( витися тільки до комбінацій думок, але ніяк не до дійсності. У речах немає ніяких протиріч, або, іншими словами, протиріч( чя, яке здасться реальністю, само є верхом безглуздя".

в). "Життя йде вперед протиріччями, і живі протиріччя в багато разів багатші, різнобічніші, змістовніші, чим людині спершу здається".

Завдання 7

Чи відбудеться якісна зміна, якщо дробити речовину?

У яких випадках ми можемо сказати, що відбувся якісний стрибок?

Завдання 8

На яку особливість взаємного переходу кількісних і якіс( них змін звертав увагу Гегель, приводячи забавні приклади із суперечок давньогрецьких філософів: „Чи стає хвіст коня го( лим, якщо вирвати з нього один волосок?”. „Чи створює дода( ток одного пшеничного зерна купу?”

Завдання 9

Що, застосовуючи теорію діалектики, можна сказати про константи фізики?

Завдання 10

Елементи якого закону діалектики проявляються в наступ( ному висловленні Марка Твена: "Коли мені було 15 років, я вважав, що мій батько знає все, а я нічого; в 25 років я знахо( див, що знаю все, а мій батько нічого; а коли мені стало 35 ро( ків, я побачив, що мій батько знає дещо"?

Завдання 11

Як, застосовуючи теорію діалектики, можна прокоментува( ти "конфлікт батьків і дітей"?

255

Завдання 12

Визначте, про яке заперечення (діалектичне або метафізи( чне) йде мова в наступних рядках:

"Мы во власти мятежного страстного хмеля; Пусть кричат нам:”Вы палачи красоты!"

Во имя нашего завтра – сожжем Рафаэля, Разрушим музеи, растопчем искусства цветы".

Завдання 13

Чи згодні Ви з наступним твердженням тургенєвського ге( роя Є.Базарова: "Всі люди один на одного схожі як тілом, так і душею ... невеликі видозміни нічого не значать. Досить одного людського екземпляра, щоб судити про всіх інших. Люди – це дерева в лісі; жоден ботанік не стане кожною окремою бере( зою"?

Аргументуйте свою відповідь, використовуючи знання ос( новних принципів і законів діалектики.

Завдання 14

Визначте, до яких філософських течій можна віднести на( ступні твердження і дайте їхню оцінку:

а) загальне існує самостійно, незалежно від одиничного; б) загальне реально не існує, у дійсності існують тільки

одиничні речі; в) загальне реально існує, але воно існує через одиничне,

проявляється в ньому як повторюване в багатьох одиничних речах;

г) загальне існує тільки як ім'я, що привласнюється речі суб'єктом, що пізнає, як термін, за допомогою якого він позна( чає речі.

Завдання 15

Чи згодні ви з наступним поглядом:

"Природы внутреннюю суть Познать бессилен ум людской. Он счастлив, если видит путь

Кзнакомству с внешней скорлупой"

ИГете

256

Завдання16

Що таке формалізм? У чому складається помилковість і шкода формалізму (у мистецтві, в організаторській діяльності, в утворенні і т.п.)?

Завдання 17

Визначите діалектичний чи метафізичний метод мислення проявляється в наступних висловленнях:

а) "Ніщо в природі не може відбутися випадково, все відпо( відає певним законам... Атом матерії не по випадковості зу( стрічає інший атом, ця зустріч повинна відбутися завдяки не( змінним законам, по яким кожна істота змушена діяти так, як воно діє, і не може діяти інакше в даних умовах. Говорити про випадковий збіг атомів або пропонувати деякі наслідки випа( дковості, значить говорити про не знання законів..."

П.Гольбах

б) "Необхідності, що деякі ввели як володарку, не існує.

Але одне випадково, інше залежить від нашої сваволі. Визнати ж треба випадок, а не Бога; як думає юрба"

Епікур

Завдання 18

Які можливості іронічно описує Гегель?:

"Можливо, що сьогодні ввечері Місяць упаде на Землю, тому що Місяць є тіло, віддалене від Землі і може, тому також упасти долілиць, як камінь, кинутий у повітря; можливо, що турецький султан зробиться Папою, тому що він – людина".

Гегель. – Соч.Т.1. – М. Л., 1930. – С.241.

Завдання 19

Проаналізуйте наступне визначення поняття "форми":

1.Форма – це зовнішній вид предмета, його обрис.

2.Форма – це система організації, внутрішня структура, нерозривно пов'язана зі змістом.

3.Форма – це сполучення елементів простору (крапок, лі( ній, поверхонь).

257

Завдання 20

Чи згодні Ви з наступними поглядами на випадковість:

а) "Люди вигадали ідол випадку, щоб користуватися ним як приводом, що прикриває їхню власну нерозсудливість".

"Матеріалісти Древньої Греції" – М., 1955. – С.69.

б) "Випадковість – беззвітний і безпричинний початок, в який вірує той хто відкидає провидіння".

В.Даль. Тлумачний словник. – Т.4. – М., 1953. – С.226.

Завдання 21

Як з погляду діалектики оцінити наступну точку зору: "Можливе і випадкове – лише недоліки нашого розуму.

Хто захоче це заперечувати, тому не важко буде довести його помилку. Саме, якщо він зверне увагу на природу і її залеж( ність від Бога , то він не знайде нічого випадкового в речах...."

(Б. Спіноза)

Спіноза Б. Додаток, який містить метафізичні думки // Антологія світової філософії. – К., 1991. – Т.1. – Ч.2

Завдання 22

Які елементи діалектики відбиті в давньоіндійському афо( ризмі:

"Не будь ні занадто грубим, ні занадто впертим, ні занадто м'яким, ні занадто схильним до доказів, ні занадто гнівливим. Упертість відштовхує, м'якість викликає презирство, зайві докази кривдять, сліпа віра робить смішним, невір'я веде до пороку"?

Завдання 23

"Квантова механіка остаточно встановила, що закон при( чинності не дійсний". На якій підставі деякі фізики заперечу( ють причинність у мікросвіті? Дайте визначення індетерміні( зму.

Завдання 24

Поясніть з погляду законів діалектики, чому "Базіка хоче змусити себе любити і викликає ненависть, прагне зробити

258

послугу і стає нав'язливим, бажає викликати подив і робиться смішним"?

Плутарх

Завдання 25

Як з погляду діалектики Ви розумієте зміст древнього схі( дного символу?

259