пільства і суб'єктом соціальної дії. Людина зовсім не чистий аркуш паперу, на якому культура записує свої письмена. Вона, напроти, в силу того, що наділена деякими властивостями, які знищити неможливо, чинить опір історії і забезпечує в такий спосіб упорядковану, а не хаотичну соціальну динаміку1.

2. Суб'єкти історичного процесу

Суб'єкт (від лат. subjectus – той, що лежить знизу, перебу( ває в основі) – носій діяльності, джерело активності, спрямо( ваний на об'єкт.

Хто конкретно може бути суб'єктом історії?

людство;

соціальні групи (народ, нації, класи, колективи);

особистість.

Хто є головним суб'єктом історії?

Прибічники різних концепцій по(різному відповідають на це питання.

Одні вважають головним суб'єктом – видатну особис' тість. Г.Гегель, наприклад, всіх людей ділив на дві групи: від( творюючі індивіди – переслідують у своїй діяльності найбли( жчі, приватні інтереси, сліпі сили світового духу; всесвітньо( історичні індивіди – піднімаються до перетворення історичної в особисту мету. Макс Вебер (німецький соціолог, філософ 1864(1920) стверджував, що в історії все вирішує харизмати' чна особистість (харизма – божественне приречення), яка відчуває розвиток суспільства. До цієї ж точки зору примика( ють концепції еліти, які стверджують, що суспільство руха( ють вибрані (еліта, аристократія).

Інші філософи і соціологи як основний суб'єкт вивчають соціальні групи. Марксизм, наприклад, рушійною силою істо( рії вважає народ, зокрема, більші соціальні групи – класи. К.Маркс і Ф.Енгельс так формулюють закон зростання ролі

1 .: = ?. # ! $ // ! . – 1991. – %14. – 64 .

339

народних мас в історії: разом з обґрунтованістю історичної дії буде, отже, рости і обсяг маси, справою якої воно є.1

Релігійно(ідеалістичні теорії єдиним творцем – суб'єктом історії вважають Бога – усе з волі божої.

Останнім часом у зв'язку з інтернаціоналізацією, глобаліза( цією громадського життя, розвитком засобів масової інформації і зв'язку все більше говорять про людство як єдиний і голов' ний суб'єкт історії. Наша епоха поставила людей перед необ( хідністю об’єднуватися у вирішенні деяких суспільних проблем, які представляють життєво(важливі інтереси всього людства.

У філософському, соціологічному, історичному аналізі су( спільних процесів найчастіше предметом вивчення стають со( ціальні групи, їхні інтереси і способи захисту цих інтересів. Традиційна схема аналізу суспільного явища передбачає від( повідь на три головних питання:

які соціальні групи (сили) беруть участь у даному процесі?

які їх інтереси?

які об'єктивні і суб'єктивні умови реалізації цих інтересів?

Суспільство являє собою взаємозалежну систему безлічі соціальних груп. Сукупність соціальних груп і зв'язки між ними називають соціальною структурою суспільства.

Д.Писарєв пропонує оригінальне трактування соціальної структури суспільства.

Людське суспільство в первісній його формі можна пред( ставити у вигляді піраміди, розгородженої на кілька поверхів. У самому нижньому поверсі працюють люди, які добувають сирі матеріали, вони перебувають у безпосередньому зіткнен( ні із землею і їх поверх становить підмурок всієї будови... У другому поверсі відбувається механічна і хімічна переробка добутих матеріалів. У третьому поверсі діють люди, які за( ймаються перевозом і лаштують шляхи сполучення. У четвер( тому – мешкають всі різноманітні класи людей, які живуть продуктивною працею нижнього поверху.

Рівновага цієї суспільної піраміди буде тим стійкіша, чим ширші будуть нижні два поверхи ...

1 .: > O, W . ! // . - . 2. - . 90.

340

Мешканці нижніх поверхів знають, що на антресолях жити дуже весело; тому у всій піраміді панує шалене бажання дер( тися догори...

Підмурок постійно стає вужче, а вершина ширше і важче. Вся ця історія неминуче повинна скінчиться тим, що піраміда звалиться і перетвориться в потворну купу сміття...1

Як зробити так, щоб піраміда не перевернулася?

Подумайте над цим питанням...

Які ж групи становлять основу соціальної структури суспі льства? (дивись схему 34).

Схема 34

Соціальна структура суспільства

Сукупність соціальних груп і зв'язки між ними

Соціальні групи Сукупність людей, об'єднаних спільними інтересами і загаль(

ною діяльністю

Зв'язки між соціальними групами

( обмін діяльністю ( співробітництво ( боротьба

1 .: ? .). H $ // ) Y " . - >:, 1989. – .193-195

341

Дамо визначення деяким соціальним групам.

Першою соціальною групою в історії людства був рід – кровноспоріднене об'єднання людей, зв'язаних колективною працею і спільним захистом інтересів, а також спільністю мо( ви, вдач, традицій.

Плем'я – тип етнічної спільноти і соціальної організації людей докласового суспільства, яка характеризується спільні( стю території, господарський діяльності, мови, походження і кровноспорідненими зв'язками. В результаті взаємодії і пере( міщення племен відбувалася поступова заміна кровноспорід( нених зв'язків – територіальними і економічно правовими.

В теперішньому часі (в розвинених країнах) залишилася одна соціальна група, заснована на кровному спорідненні –

сім'я.

Процес поділу праці викликав до життя появу професій' них груп: селяни, ремісники, жерці, керівники, люди, які за( ймаються духовним виробництвом (інтелігенція).

З появою приватної власності відбувся поділ суспільства на класи. Класи розрізняються, насамперед, по економічних ознаках. Класами називаються великі групи людей, які розрі( зняються по їх місцю в історично певній системі суспільного виробництва, по їх відношенню (здебільшого закріпленому і оформленому у законах) до засобів виробництва, по їх ролі в суспільній організації праці, а, отже, по способах одержання і розмірах тієї частки суспільного багатства, яку вони мають.1

Поряд із класами в докапіталістичних суспільствах були і стани. Стани – це поділ людей не по економічним, а по пра( вовим ознакам. Місце певного стану в ієрархічній соціальній структурі і його привілеї були закріплені у звичаях або у пра( ві. Станова приналежність із правами і привілеями передава( лася в спадщину. Фома Аквінський у свій час наставляв, що підніматися вище свого стану грішно, тому що поділ на стани установлений Богом.

Буржуазне суспільство набагато спростило складну ієрар( хічну структуру, поставивши на місце величезної станової пі( раміди один поділ: на багатих і бідних або, вірніше сказати, на

1 .: .: #.) # $ // ? . . ., . 39. - 15 .

342