На підставі деяких, історичних прикладів ми знаємо, до чо( го може довести людей сила образів, ідей, честі, сорому, фана( тизму, забобонів.

Розум розпоряджається нашими почуттями. Якщо мені здається, що я чую який(небудь звук, то я чую його; якщо мені здається, що я бачу який(небудь предмет, то я бачу його. Чи випробовують око і вухо в цих випадках таке ж роздратуван( ня, як якби я дійсно бачив і чув? Думаю, так. Або ж органи ці перебувають у спокої, і все відбувається у свідомості? Важко розв'язати це питання”.

Дідро Д. Елементи фізіології

Варіант 11.

“Люди завжди будуть помилятися, якщо стануть зневажати досвідом заради породжених уявою систем. Людина – добуток природи, вона існує в природі, підпорядкована її законам, не може звільнитися від її, не може – навіть у думці – вийти із природи. Марно дух її бажає ринутися за грані видимого сві( ту, вона завжди змушений уміщатися в його межах. Для істо( ти, створеної природою і обмеженого нею, не існує нічого, крім того великого цілого, частину якого вона становить, і вплив якого відчуває. Передбачувані істоти, нібито відмінні від природи і які нібито стоять над нею, завжди залишаються примарами, і ми ніколи не зуміємо скласти собі правильної уяви, про них, так само як і про їх місцеперебування і про об( раз дій. Немає, і не може бути нічого поза природою, яка включає в собі все суще”.

Гольбах П. Система природи.

4. Механістична наукова картина світу

Певним підсумком діяльності філософів – матеріалістів і натуралістів Нового часу стала наукова картина світу. Науко'

ва картина світу як вищий синтез наукового знання міс' тить у собі найбільш загальні знання про світ і людину, а також основні методологічні принципи вивчення буття.

Наукова картина світу, створена в XVII(XVIII століттях ґрун( тувалася на матеріалістичному світогляді і вирішувала за(

119

вдання радикального подолання релігійного світогляду і у той же час мала історично обмежений механістичний і метафізич( ний (антидіалектичний) характер. Механіцизм поглядів на природу був обумовлений особливим положенням в той період механіки як науки, яка раніше за інших отримала закінчену си( стематичну обробку і широке практичне застосування. Приро( дознавство того часу не мало достатнього матеріалу, щоб відо( бразити світобудову як процес, який постійно розвивається. Ф. Енгельс, характеризуючи розглянутий період приводить та( ке порівняння: наскільки високо природознавство першої по( ловини XVIII століття піднімалось над грецькою стародавніс( тю по обсягу свого пізнання і навіть по систематизації матеріа( лу, настільки ж воно уступало йому в ідейному оволодінні цим матеріалом, у загальному погляді на природу. Для грецьких філософів світ був по суті чимось що розвивалось. Для натура( лістів розглянутого нами періоду він був чимось окостенілим, незмінним, а для більшості чимось створеним відразу1.

Основні принципи механістичної картини миру

Деїзм. Світ, природа уявляються як гігантська механічна система, яка приводиться в рух божественним першопоштов( хом. Розглядаючи матерію як пасивну субстанцію, виносячи джерело розвитку за межі об'єкта, філософи(матеріалісти змушені були приходити до ідеї першопоштовху. Деїзм – це світогляд, відповідно до якого бог або дух, давши світу, почат( ковий імпульс руху, більше не втручається в закономірний перебіг подій. Б. Спіноза, наприклад, стверджує: “Бог стано( вить виробляючу причину (causa elliciens) не тільки існування речей, але і сутність їх”2.

Атомізм – ідея структурності матерії, наявність в основі природи дрібних матеріальних неподільних часток. В XVII сто( літті, завдяки працям П. Гассенді (1592(1655) і інших мислите( лів античний атомізм був відроджений і одержав як філософсь(

1 .: W . $ // > O., W . ., 2- " . – .20. – .349.

2 .: $" E. )" . $" . 2- . – >., 1957. – .1. – .384.

120

ке, так і природознавче визнання. Поняття “атом” стало ключо( вим в експериментально(математичній фізиці і хімії, яка здобу( ває науковість. П. Гольбах стверджував, що: “вся природа існує і зберігається тільки завдяки руху або невидимих молекул і ато( мів, або видимих часток матерії”1. В цій концепції матерія ото( тожнюється з речовиною; незмінними властивостями матерії вважається: довжина, подільність, твердість, вага, сила інерції.

Редукціонізм – методологічний принцип, відповідно до якого вищі властивості матерії можуть бути повністю пояснені на осно( ві закономірностей, властивих нижчим формам. Наука і філосо( фія Нового часу трактує рух як переміщення тіл у просторі (тобто механічний рух) і намагається пояснити сутність світобудови і усе, що в ній є з позиції законів механіки. П. Гольбах визначає рух як “... послідовну зміну відношення якого(небудь тіла до різних точок простору або до інших тіл”2. З погляду матеріалістів Нового часу рух відбувається природним шляхом, тобто заперечується телеологізм – рух об'єкта до заздалегідь заданої мети.

Детермінізм – принцип взаємозумовленості всього сущого, загальності причинно(наслідкових зв'язків. Детермінізм трак( тується також механістично (цю історичну форму детермініз( му називають ще Лапласовский, класичний, жорсткий), тобто визнаються тільки однозначні, лінійні закономірності. П. Лап( лас (1749(1827) сформулював класичне положення, що якби існував настільки великий розум, щоб знати в даний момент про всі сили природи..., то не залишилося б нічого, що було б для нього не достовірно, і майбутнє, так само як і минуле, стало б перед його поглядом. В цій концепції причинність ототож( нюється з необхідністю і повністю заперечує випадковість. П. Гольбах вважав, що випадок ... позбавлене змісту слово ... ми приписуємо випадку всі явища, зв'язки яких з їх причинами не бачимо. Таким чином, користуємося словом випадок, щоб при( крити наше незнання природних причин, які роблять спосте( режувані нами явища невідомими нам способами3.

1 .: = ?. )" . ? " . 2- . – >., 1963. – .1. – .492.

2 .: = ?. $ // )" . ? " . – >., 1963. – .1. – .57. 3 .: = ?. $ // )" . ? " . – >., 1963. – .1. – ..112.

121

Природоцентристське трактування людини

У матеріалістів Нового часу людина не випадає з механізо( ваного, строго влаштованого всесвіту, а трактується теж як машина, тільки більше складна. Ламетрі у відомій роботі “ Людина(машина” стверджує, що людське тіло – це машина, яка заводить сама себе... Бути машиною, почувати, мислити, уміти відрізняти добро від зла так само, як блакитне від жов( того, словом, народитися з розумом і стійким моральним ін( стинктом і бути тільки твариною, – в цьому є не більше про( тиріччя, чим у тім, що можна бути мавпою або папугою і вміти віддаватися насолодам1. Філософи вірять в пізнавальні мож( ливості людини, її розум, але цей гносеологічний оптимізм за( снований на механістичному розумінні світу. Християн Вольф (1679(1754), наприклад, стверджував, що пізнання іс( тини можливе “тому, що світ є машина”.

Позначені тут основні принципи наукової картини світу по різному модифікувалися в різних філософських системах. Французькі матеріалісти XVIII століття, наприклад, залиша( ючись на позиції метафізичного світогляду, висловили ряд сміливих діалектичних гіпотез, які плідно розроблялися в XIX і XX століттях.

Нова європейська філософія відрізняється свободою ду' ху, розмаїтістю філософських шкіл, напрямків, безліччю оригінальних філософських і природознавчих ідей; вона продемонструвала світу силу розуму, здатного суттєво вплинути на всі сфери людської культури.

Поповніть свій словник термінами:

наукова революція, наукова картина світу, ме'

раціоналізм, абстрактне, конкретне, індукція, дедукція.

1 .: T.H. -B // !. – >., > , 1983. – .183, 221.

122

Розгадайте декілька із запропонованих кросвордів:

Варіант 1.

1

По горизонталі:

1.Теорія пізнання

2.Метод пізнання

3.Спосіб пізнання і дії

По вертикалі:

1.Французький матеріаліст ХУШ століття, автор праці

«Про розум» 2. Філософський світогляд, який визнає ідеї первинним

початком буття.

Варіант 2.

1

2

3

По горизонталі:

1.Англійський матеріаліст, емпірик.

2.Напрямок у гносеології, протилежний емпіризму

3.Англійський матеріаліст, автор праці «Досвід про людсь( кий розум»

123

По вертикалі:

1.Англійський філософ, єпископ, представник суб'єктив( ного ідеалізму.

2.Один із принципів механістичної наукової картини світу

Варіант 3.

3

1

2

По горизонталі:

1.Один із принципів механістичної наукової картини миру.

2.Французький матеріаліст ХУШ століття, редактор „Ен( циклопедії”.

По вертикалі:

1.Метод пізнання, протилежний індукції.

2.Один із принципів механістичної наукової картини миру.

3.Філософське вчення про буття

Варіант 4.

1

1

2

2

3

По горизонталі:

1.Німецький ідеаліст, автор праці «Монадологія».

2.Французький матеріаліст ХУШ століття, автор праці «Система природи»

3.Один із принципів механістичної наукової картини миру.

124

По вертикалі:

1.Наука про закони абстрактного мислення.

2.Англійський філософ, агностик.

Варіант 5.

1

2

3

По горизонталі:

1.Метод, розроблений філософом (2 по горизонталі).

2.Французький філософ, дуаліст, раціоналіст

3.Напрямок у теорії пізнання, який розробляв вище назва( ний філософ.

По вертикалі:

1.Французький матеріаліст ХУШ століття, автор праці «Алеї, або Прогулянка скептика»

2.Один із принципів механістичної наукової картини миру.

Варіант 6.

1

1

2

3

4

125

По горизонталі:

1.Родоначальник картезіанства

2.Індукція, дедукція, аналіз, синтез, експеримент – загаль( на назва.

3.Автор праці «Людина – машина».

4.Нідерландський філософ ХУП століття.

По вертикалі:

1. Принцип причинності.

Варіант 7.

1

2

3

По горизонталі:

1.Один з емпіричних методів пізнання.

2.Як Ф.Бекон називав омани в пізнанні.

3.Вчення про методи

По вертикалі:

1.Стратегія пізнання, яка опирається на досвід.

2.Від чого відмовляється філософія нового часу.

Варіант 8.

1

З

2

126

Варіант 10.

1

1

2

2

3

По горизонталі:

1 і 2. Науки, найбільш розвинені в Новий час, основа нау( кової революції XVII століття.

3. Наука про закони абстрактного мислення.

По вертикалі:

1.Вчення про методи.

2.Філософ, який вніс вклад у розвиток всіх згаданих у цьому кросворді наук.

Складіть свій кросворд на тему «Європейська філософія Нового часу».

Обміняйтеся кросвордами з друзями. Влаштуйте інтелектуальний турнір!

128

Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

План

1. Філософія Просвітництва:

основні особливості і видатні діячі епохи

2.Особливості Просвітництва в Україні

3.Григорій Сковорода – філософ'просвітитель

1.Філософія Просвітництва: основні особливості і видатні діячі епохи

Духовними спадкоємцями гуманістів епохи Відродження стали просвітителі XVIII століття. Найгостріше критикуючи і гнівно осміюючи феодальні порядки і церковні догмати, про( світителі підривали ідеологічну основу старого суспільства і створювали нову духовну культуру, засновану на принципах гуманізму, рівності людей, розкріпачення людського розуму і гармонічного розвитку особистості.

Просвітництво – це політична ідеологія, філософія і ку( льтура епохи краху феодалізму і встановлення капіталістич( них відносин. Термін “просвітництво” був введений Вольте( ром і Гердером. Німецький філософ І. Кант визначив Про'

світництво як необхідну історичну епоху розвитку люд' ства, сутність які складається в широкому використан' ні людського розуму для реалізації соціального прогресу.

Видатні діячі Просвітництва Англійське Просвітництво

Локк Джон (1632(1704) – філософ матеріаліст, один з пе( рших сформував багато ідей Просвітництва, автор теорії сус( пільного договору і природного права.

Шефтсбері Антоні Ешлі Купер (1671(1713) – філософ( матеріаліст, естетик, представник деїзму; Шефтсбері естетизує світ, стверджуючи естетичний характер моральної досконалості, малюючи величну картину вічно творимого і творящого космо( су з єдиним першоджерелом щирого, благого і прекрасного.

129

Толанд Джон (1617(1722) – філософ(матеріаліст, близь( кий до діалектичного трактування сутності миру (здогадка про саморух матерії); у книзі “Християнство без таємниць” виступав проти християнської релігії і церкви; за обвинува( ченням у нападках на релігію і моральність книга була засу( джена на спалення, а автор засуджений до тюремного ув'яз( нення, але втік. Головний філософський твір – “Листа до Се( рени”.

Коллінз Вільям Уілкі (1824(1889) – письменник, в худож( ній формі критикував не тільки старі феодальні порядки, але і буржуазні моральні норми, які зароджувалися.

Французьке Просвітництво Шарль Луї Монтеск'є (1689(1755) – філософ, письмен(

ник, історик. В основному творі “Про дух законів” обґрунто( вує позицію деїзму; засновник географічної школи в соціоло( гії, яка вивчала вплив природних факторів на хід історії; роз( вивав концепцію функціональної ролі релігії, необхідної для підтримки громадського порядку і збереження моральності.

Вольтер (справжнє ім'я Франсуа Марі Аруэ, 1694(1778) – філософ, письменник, публіцист; в художній формі критику( вав феодальні відносини, деспотичну форму правління, фео( дально(клерикальний світогляд. В “Філософських листах”, “Трактаті про метафізику”; “Філософському словнику” висту( пав як деїст, у той же час висловлював ідею про вічність і не( створення матерії, її об'єктивне існування і вічний рух. Дуже вплинув на французьких матеріалістів XVIII століття.

Маблі Габріель Бонно де (1709(1785) – політичний ми( слитель, історик, утопічний комуніст. Уважав джерелом со( ціальних бід приватну власність, бачив шлях перетворення суспільства в зменшенні майнової нерівності за допомогою припинення розкоші і обмеження потреб (аскетичний ко( мунізм); визнавав народ носієм верховної влади. Ідеї Маблі сприяли ідеологічній підготовці Великої французької рево( люції.

Руссо Жан Жак (1712(1778) – філософ, письменник, есте( тик, педагог, ідеолог Великої Французької революції. Видана в 1762 році робота Руссо “Еміль, або Про виховання” за релі(

130

гійне вільнодумство була засуджена до спалення, а автор на п’ять років іммігрував в Англію. В поглядах на природу Руссо

– деїст. Соціально(політичним ідеалом Руссо була республіка, він захищав думку про неправомірну владу, яка діє проти на( роду, його життєвих інтересів, обґрунтовував право народу на революційне повалення такої влади. У роботах “Чи сприяло відродження наук і мистецтв поліпшенню моралі”, “Мірку( вання про походження і обґрунтування нерівності між людь( ми” прозорливо описав багато протиріч соціального і науково( технічного прогресу.

Кондільяк Етьєн Бонно де (1715(1780) – філософ, логік, член Французької академії; у своєму головному філософсько( му творі “Трактаті про відчуття” розвивав сенсуалістичну тео( рію пізнання Локка. В роботі “Мова вирахувань” дав тракту( вання логіки як загальної граматики всіх знаків.

Німецьке Просвітництво Вольф Християн (1679(1754) – філософ(раціоналіст, ідео(

лог раннього Просвітництва, прагнув до побудови всеосяжної системи філософського знання; його навчальні керівництва стали основою університетської освіти Німеччини. В етиці принципи природної моралі вважає об'єктивними нормами, які випливають із самої структури буття і незалежні від волі бога. В політичному вченні Вольф – прихильник теорії при( родного права і виразник ідей освіченого абсолютизму.

Лессінг Готхольд Ефраїм (1729(1781) – філософ, естетик, письменник, критик. Переборює обмеженість вольфіанського раціоналізму; в тезах “Виховання людського роду” підходить до ідеї органічного розвитку і поступального руху людства до досконалості; в естетиці обґрунтував принципи реалістичного художнього образу, дав відому класифікацію мистецтва.

Гердер Іоганн Готфрід (1744(1803) – філософ, теоретик культури, суспільний діяч, головний натхненник руху “Буря і Натиск” – просвітницького літературного руху, який порвав з нормативною естетикою класицизму, з перебільшеним куль( том розуму і розвивав естетику демократичного самобутнього мистецтва з зображенням яскравих і сильних пристрастей. В роботі “Ідеї філософії історії людства” проводить ідею станов(

131

лення і розвитку світу як органічного цілого, завершує цю ро( боту нарисом історії людської культури. Дуже вплинув на творчість Ґете.

Ґете Іоганн Вольфганг (1749(1832) – поет, вчений, філо( соф, прагнув до універсалізму знання і світогляду; його поезія і заняття наукою (остеологія, мінералогія, ботаніка, фізика, вчення про колір) доповнювали один одного. В основі його філософії – діалектична картина світу, де світ малюється як сукупність живих форм, як спільна метаморфоза форм. В “Фаусті”, унікальному по побудові художньому творі, над яким Ґете працював все життя, в поетичній формі відбиті нау( кові, історичні, філософські, моральні проблеми.

Російське Просвітництво Ломоносов Михайло Васильович (1711(1765) – видатний

вчений натураліст і мислитель(матеріаліст, поет; розвиваючи ідеї науки Нового часу про єдиний універсум із природними закономірностями, доступними пізнанню; (розробляв “корпу( скулярну” філософію) як вихідну концепцію для пояснення фізичних і хімічних явищ. Суспільний прогрес Ломоносов по( в'язував з розвитком освіти, просвітництва і ремесел; в дусі Просвітництва розробив проекти економічного і соціального розвитку країни. Основна тема поезії Ломоносова – Всесвіт, природа і людина. З ініціативи Ломоносова в 1755 році був створений Московський університет, який став центром ро( сійської науки і культури.

Козельский Яків Павлович (близько 1728 – близько 1794)

– російський просвітитель, філософ(матеріаліст, розвивав ідеї справедливого суспільного устрою, виступав проти кріпосни( цтва і релігійної моралі.

Анічков Дмитро Сергійович (1733(1788) – філософ(деїст, професор Московського університету; його дисертація про походження релігії засуджена за атеїзм і всі її екземпляри спа( лені на Лобному місці в Москві.

Новіков Микола Іванович (1744(1818) – просвітитель, пи( сьменник, журналіст, видавець, організатор друкарень, бібліо( тек, шкіл у Москві, книгарень в 16 містах Росії; виступав про(

132

ти кріпосного права, за наказом Катерини II його ув’язнили у Шліссельбурзьку фортецю.

Радіщев Олександр Миколайович (1749(1802) – письмен( ник, філософ(матеріаліст, родоначальник революційної тра( диції в Росії. Розвиваючи ідеї французьких просвітителів, дав революційну інтерпретацію теорії природного права, засуджу( вав самодержавство як – наїпротивнійший людському єству стан. За твір “Подорож з Петербурга в Москву” Радищев був засуджений на страту, замінену на заслання у Сибір. На за( сланні написав філософський трактат “Про людину, його смерть і безсмертя”, в якому розвивав матеріалістичний світо( гляд.

Чаадаєв Петро Якович (1794(1856) – філософ(ідеаліст, публіцист. В “Філософських листах” вказує надію на здійс( нення земних сподівань народу, як надрозумного цілого, що переборювало егоїзм і індивідуалізм, як негідні із загальним призначенням людини бути двигуном Всесвіту під керівницт( вом всевишнього розуму і світової волі. Після опублікування “Філософських листів” Чаадаєв “Найвищим велінням” був оголошений божевільним. Пізніше мислитель написав ”Апо( логію божевільного”, де у відповідь на обвинувачення в недо( ліку патріотизму говорив про особливу історичну долю Росії.

Із усього різноманіття поглядів просвітителів, різних тео( рій і їхніх інтерпретацій виділимо центральні ідеї ідеології і

філософії Просвітництва.

1. Антисхоластична, антирелігійна спрямованість ідей

Просвітництва. Ціль його, як широко ідейного руху – це кри( тика основ феодальної ідеології, релігійних марновірств і за( бобонів, боротьба за віротерпимість, за волю наукової і філо( софської думки, за розум проти віри, за науку проти неуцтва і містики, за волю дослідження проти її придушення авторите( том, за критику проти апологетики. У рамках Просвітництва розвивався як атеїстичний світогляд, так і деїзм, представники якого допускали Бога – духовну силу як першоповштох, пер( шопричину світу, а “природну релігію” як соціальний регуля( тор історичного процесу.

133

2.Всепроникаючий розум. Головне гасло Просвітництва – “Наука і прогрес!”. Розум у просвітителів – головний засіб пе( ретворення суспільства. Людина повинна відповідати розум( ній гармонії природного світу, а тому його треба просвітити, дати освіту. Завдання широкого поширення науки, освіти просвітителі ставили не тільки теоретично і не для майбутніх поколінь, але самі багато зробили для його практичного здійс( нення. Багато просвітителів свої надії покладали не на рево( люції, а на поступове, еволюційне перетворення суспільства на принципах розуму і справедливості шляхом морально( політичного і естетичного виховання громадян. Звідси ж і ідея “просвіченої монархії”, відповідно до якої правитель – “філо( соф на троні”, сприйнявши принципи освіти, може шляхом “гарного законодавства” встановити справедливі громадські порядки.

3.Історичний оптимізм просвітителів заснований на ідеї “природної людини”, відповідно до якої людина по природі своїй добра, а причина зла в ній – обмеження цивілізацією її природного єства. Запити, бажання, устремління і цілі такої людини оголошувалися розумними. Просвітителі вірили в людину, її розум і світле майбутнє, вважали її творцем історії. На цих ідеях засновані теорії “Природного права” і “Суспіль( ного договору”. На противагу вченню про божественне похо( дження влади, вони – прихильники теорії “Суспільного дого( вору” на основі доктрини природного права і ідеї про народ( ний суверенітет. Відповідно до неї джерелом і кінцевим влас( ником всякої влади є народ. Просвітителі стверджували, що держава, утворена волевиявленням вільних і незалежних ін( дивідів (суспільний договір), зобов'язується забезпечити до( тримання їх невід'ємних (природних прав – права на життя, волю і приватну власність). Руссо в книзі “Про суспільний до( говір” стверджував, що оскільки держава виникає на основі договору, громадяни вправі розірвати договір у випадку злов( живання владою.

Ідеологія і філософія Просвітництва дуже вплинули на всі сфери життя суспільства; ідеї освіти живі і понині в прагненні людства до загальнолюдських гуманістичних цінностей; а лі(

134

дери Просвітництва залишаються прикладом самовідданої боротьби за нові ідеали. Дух Просвітництва образно вираже( ний у наступній характеристиці, яку М. Горький дав Вольте( рові: “... Вольтер, людина з обличчям диявола, все життя, як титан, боровся з вульгарністю. Міцною була отрута його муд( рого сміху! Навіть попи, які зжерли тисячі книжок, не псуючи свого шлунку, відправлялися на смерть однією сторінкою Во( льтера, навіть королів, захисників неправди, він змушував по( важати правду”1.

Для того щоб Ви відчули своєрідність духу і стилю філосо фії Просвітництва, прочитайте невеликі фрагменти тек стів і порівняєте постановку і вирішення філолофсько

світоглядних проблем різними філософами.

Варіант 1.

Прочитавши два фрагменти тексту, дайте відповідь на питання:

які філософські проблеми тут поставлені?

в чому подібність і розходження в їх трактуванні різними представниками філософії Просвітництва.

(1). Готхольд Лессінг

“Адже вправляти розум при такій своєкорисливості людсь( кого серця тільки на тому, що пов'язане з нашими фізичними потребами, означало б не загострити, а притупити його. Для то( го, щоб розум досяг повної ясності і створив ту чистоту серця, яка вселяє в нас здатність любити доброзичливість заради її са( мої, він повинен вправлятися в осягненні духовних предметів...

Ні, воно прийде, воно обов'язково прийде, цей час доскона( лості, коли людині, у міру того як її розум буде все впевнені( шим в кращому ... майбутньому ... він буде творити добро за( ради самого добра, а не заради того воздаяння, яке уготоване чиєюсь сваволею...”. Лессінг Г. Е. Виховання людського роду.

(2). Гете

“Мефістофель” “... Я о планетах говорить стесняюсь,

1 .: = >. – // ? . . . – .7. – .364.

135

Я расскажу, как люди бьются, маясь. Божок вселенной, человек таков, Каким и был он испокон веков.

Он лучше б жил чуть(чуть, не озари Его ты божьей искрой изнутри.

Он эту искру разумом зовет

Ис этой искрой скот скотом живет. Прошу простить, но по своим приемам Он кажется каким(то насекомым. Полулетя, полускача, Он свиристит как саранча.

О, если б он сидел в траве покоса

Иво все дрязги не совал бы носа!”

Ґете І.В. Фауст.

Варіант 2.

Порівняйте постановку і вирішення філософських проблем просвітителями XVIII століття по запропонованих фрагмен тах тексту.

(1). Жан Жак Руссо

“Як і тіло, дух має свої потреби. Тілесні потреби є основою суспільства, а духовні його прикрашають. У той час як уряд і закони охороняють суспільну безпеку і добробут співгрома( дян, науки, літературу і мистецтво – менш деспотичні, але, може більш могутні – обвивають гірляндами квітів залізні ла( нцюги, які заковують людей, заглушають у них природні по( чуття волі, для якої вони, здавалося б, народжені, змушують їх любити своє рабство і створюють так звані цивілізовані наро( ди. Необхідність спорудила трони, науки і мистецтва їх затве( рдили. Сильні миру цього, любіть таланти і захищайте їх вла( сників”.

Руссо Ж. Ж. Міркування про науки і мистецтва

(2) Іоганн Готфрід Гердер

“Немає сумніву, що взагалі все, що ще не відбулося на землі, ві( дбудеться в майбутньому; тому що нев'янучі права людини і сили,

136

закладені в нього богом, невигубні... Божество допомагає нам тіль( ки через нашу ретельність, наш розум, наші власні сили. Після то( го як воно створило землю і всі створення, позбавлені розуму, воно створило людину і сказало їй: “Будь моєю подобою, богом на зем( лі! Володій і пануй! Зроби все шляхетне і прекрасне, що ти можеш створити зі своєї природи; я не можу допомогти тобі чудесами, то( му що я вклав твою людську долю у твої людські руки; але тобі бу( дуть допомагати всі священні, вічні закони природи”.

Гердер І. Г. Ще один досвід філософії історії для виховання людства

Варіант 3.

Прочитавши два фрагменти тексту дайте відповідь на пи тання:

яка концепція тут викладена?

ким з філософів нового часу вона була вперше сформульована?

у чому подібність і розходження трактувань цієї пробле ми в представлених текстах?

(1) Шарль Монтеск'є

“Як істота фізична, людина, подібно всім іншим тілам, управляється незмінними законами, як істота, обдарована ро( зумом, вона безперешкодно порушує закони, установлені богом, і змінює ті, які сама встановила. Вона повинна керувати собою, і, однак, вона істота обмежена, як всяка смертна розумна істота, вона стає жертвою не відання і омани і нерідко втрачає і ті слаб( кі пізнання, які йому вже вдалося набути, а як істота з почуття( ми, вона перебуває під владою тисячі пристрастей. Така істота здатна щохвилини забувати свого творця – і бог нагадує про се( бе в завітах релігії; така істота здатна щохвилини забувати само( го себе – і філософи направляють її законами моралі; створена для життя в суспільстві, вона здатна забувати своїх ближніх – і законодавці призивають її до виконання своїх обов'язків за до( помогою політичних і цивільних законів”.

Монтеск'є Ш. – Л. Про дух законів

(2) Жан Жак Руссо

“Перехід від природного стану до громадянського робить у людині досить помітну зміну, заміняючи в її діях інстинкт

137