згодом загальним джерелом білоруської, російської і україн( ської філософії, які сформувалися в класичному варіанті до XVII(XVIII століть (дивись схему 8).

Схема 8

Джерела і періодизація вітчизняної філософії

2. Явище Софії

Філософія, Софія – мудрість, премудрість явилась в Київ( ську Русь в християнському релігійному одягу і це визначило її своєрідність.

Основні особливості першого періоду вітчизняної філософії

Народження філософії. В цей період відбувається наро( дження, генезис філософії, тому не можна говорити про роз( винуту філософію. Ми бачимо лише зародки філософського світогляду, який тільки почав виділяти себе з міфологічного і повсякденного світогляду.

Культурний синкретизм1 Київської Русі. Філософія не виділяється з інших галузей знання і об'єднується з богосло( в'ям. Утворюється своєрідний синтез міфології, християнсь( кого віровчення і зародків наукових знань.

1 " – " , " , ! " ; $, "-.

84

Релігійний характер філософії. Слідом за Іоанном Дама( скіним давньоруські мислителі визначають філософію, як пі( знання всього сущого, як любов до мудрості, а оскільки спра( вжня мудрість є Бог, то любов до Бога і є істинна філософія. В умовах сильної централізованої влади тиск християнської до( гматики на філософську думку був значним. Філософські ідеї розвивалися в основному релігійними діячами, і знайшли своє відображення в літописах, повчаннях, житіях, молитвах, апок( рифах1.

Практична спрямованість філософських ідей, а також тісний зв'язок з міфологією і мистецтвом (насамперед літера( турою, усною народною творчістю) визначили особливості стилю вітчизняної філософії. Образна притчова форма, мета( форичність, афористичність, моральна схвильованість, худо( жня майстерність характерні для письмових джерел Київської Русі.

Ствердження неминучої цінності натхненності, ученості, мудрості проходять червоною ниткою через всі письмові дже( рела Київської Русі, які дійшли до нас. Підтвердження тому – слова Кирила Туровського: “Давайте не просто поговоримо, мовою написане вимовляючи, але, з міркуванням вчитавшись, постараємося справою виконати це. Тому що солодко – мед( вяні стільники, і добре – цукор, обох же краще книжкове знання: тому що воно – скарб вічного життя... Сюди і підхо( дить євангельська притча, яка говорить: “Всякий книжник, який пізнав царство небесне, подібний до мужа домовитого, який зі скарбів своїх роздає і старе і нове”2.

Назвемо найбільш відомих Київських книжників, мудреців, чиї духовні пошуки – і є джерелами вітчизняної філософії.

Феодосій Печерський (біля 1008(1074 рр.) – один з відо( мих церковних ідеологів Київської Русі, провідник концепції релігійного аскетизму, виділяється крайньою ортодоксальніс( тю поглядів і непримиренністю до інших вір. Будучи спадко( ємцем багатої і знатної сім'ї, Феодосій в 17 років таємно при(

1 *$ – , $+ DF + " + + , E+ +<, K + B + , " + + + D D “$” + " -! !

2O . ? B // N . – >., 1990.

–.193-194.

85

йшов із Курська в Київ і оселився в печері Антонія, де провів 30 років у працях і молитвах, скоряючи свою плоть. В 1062 році був обраний ігуменом Києво(Печерського монастиря. Феодосій – автор 11(ти творів: двох послань до князя Ізяславу Ярославовичу, восьми Слів, Повчань і Молитов, наприклад: “Слово про терпіння і любов”, “Слово про терпіння і про лю( бов, і про піст”. Після смерті Феодосій Печерський був кано( нізований – прилічений до лику святих.

Іларіон, митрополит Київський (роки народження і смер( ті невідомі) – В 1051 році Ярослав Мудрий і собор єпископів Київської Русі поставив Іларіона Київським митрополитом. З 1053 року чернець, а потім ігумен Києво(Печерського монас( тиря, соратник Ярослава Мудрого у боротьбі за об'єднання Ру( сі, поборник освіти і незалежності давньоруського народу. Іла( ріон – автор літописного збірника, а також добре відомого пуб( ліцистичного твору: “Слово про закон і благодать”, в якому один з перших висловив ідею про універсальність, цілісність історії людства. Іларіон протиставляє два етапи людської істо( рії: перший етап – закон – епоха Старого завіту, коли відно( сини людей ґрунтувалися на принципах рабства, другий етап

–благодать – епоха Нового завіту, де панують воля та істина. Володимир Мономах (1053(1125 рр.) – старший син Все(

волода Ярославовича, по(батькові онук Ярослава Мудрого, по( матері онук візантійського імператора Костянтина Мономаха, з 1113 року – київський князь, автор відомого “Повчання”, у якому надане оригінальне трактування багатьох етичних і по( літичних проблем. “Повчання” Володимир написав “на санях сидячи”, тобто на схилі віку, готуючись відійти в світ інший, тому цей твір можна розглядати як духівницю дітям і всім кня( зям давньоруським, заклик пам'ятати про обов'язки влади, про її відповідальність за долю землі і народу. Цей заклик Володи( мира, його ідея про нерозривність моральних і політичних принципів влади надзвичайно актуальна і сьогодні.

Никифор, митрополит Київський був присланий в Київ константинопольським патріархом в 1104 році і займав мит( рополичий престол аж до своєї смерті в 1121 році. Никифор був радником і другом Володимира Мономаха. Обидва твори Никифора, які дійшли до нас – це послання до князя Володи(

86

мира сина. “Послання Никифора, митрополита Київського до князя Володимира, синові Всеволода, сина Ярослава про піст і помірність почуттів” – це пам'ятник філософської думки Ки( ївської Русі, де автор, розглядаючи основне питання похо( дження добра і зла в людині, докладно характеризує основні сили душі – розум, почуття і волю; аналізує вічні моральні і сучасні йому політичні проблеми.

Климент Смолятич (XII ст.). “... Був книжник і філософ, яких у Руській землі не бувало” – читаємо ми про Климента в літописі. Він народився в Смоленську, був ченцем Зарубсько( го монастиря біля Києва, був схимником, один час мовчаль( ником, відрізнявся широкою ерудицією і літературною майс( терністю. Климент Смолятич, як представник “Руської порос( лі”, який боровся із засиллям в давньоруській церкві грецьких ієрархів. В 1147 році він став другим на Русі (після Іларіона) митрополитом з русичей. В 1154 році митрополича кафедра повернулася під контроль Візантії і Климент залишає Київ. До нас дійшов лише один його твір – послання(відповідь смо( ленському священикові Фомі. Головне питання, яке виклика( ло суперечку між Климентом і Фомою, – чи можна допускати розширене, символічне тлумачення Священного писання? Климент, відстоюючи права людини тлумачити священні кни( ги, вибирає своєрідний стиль, який поєднає елементи раціо( налізму із символіко(алегоричною методикою. Климент пер( шим висловлює ідеї некорисливості – відмови монастирів від майна, підкреслює пріоритет духовного, вічного над скороми( нучим, матеріальним.

Кирило Туровський (1130(1182 рр.) – найбільш відомий мислитель і письменник Давньої Русі, названий “другим Зла( тоустом”. Все життя прожив в Турові, невеликому місті на Прип'яті, виріс у багатій сім'ї, одержав прекрасну освіту, по( тім пішов у монастир. Чернечі тяготи не задовольняють Ки( рила і “на більшая подвигъ желая”, він залишає обитель і за( чиняється “у стовп” – невелику відокремлену вежу, де затвор( ник віддається міркуванням і літературній діяльності. Через якийсь час із ініціативи князя Юрія Ярославовича Туровсь( кий одержує сан єпископа і опиняється в гущі політичної бо( ротьби того часу. Туровський залишився відомим як мисли(

87