6.6. Чинники зниження собівартості продукції промислового підприємства та управління витратами

Зниження собівартості продукції – важливий чинник підви­щення ефективності виробництва. Для виявлення резервів зниження собівартості необхідно визна­чити чинники, які обумовлюють це зниження.

Під чинниками та напрямками зниження собівартості продукції розуміють всю сукупність визначальних сил та причин, які впливають на її рівень та ди­наміку.

У господарській практиці розрізняють такі чинники зниження собівартості продукції:

• підвищення технічного рівня виробництва, зокрема впровадження нових прогресивних технологій; підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки та технології, що застосовуються; краще використання сировини та матеріалів;

• поліпшення організації виробництва та праці, тобто вдоско­налення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці; поліпшення використан­ня основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-техніч­ного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;

• зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочен­ня умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу вироб­ництва;

• зміна структури, асортименту та поліпшення якості про­дукції.

Тема 7 управління виробничо-господарською діяльністю підприємства

7.1. Сутність і значення планування. Принципи та види планів підприємства

Сутність планування в сучасних економічних умовах полягає у тому, щоб найкращим чином обґрунтувати номенклатуру, обсяги, терміни, ціни та інші показники, які пов'язані із виробництвом і реалізацією продукції (послуг), що дасть змогу підприємству досягти визначених цілей ефективним способом. Отже, планування – це процес економічного обґрунтування раціональної поведінки підприємства для досягнення власних цілей, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Принципи планування визначають характер і зміст планової діяльності на підприємстві. Дотримання принципів планування ство­рює передумови для успішного функціонування підприємства, змен­шує ризик негативних наслідків планування, створює підґрунтя для ефективної реалізації стратегії діяльності підприємства.

Основними вимогами до розроблення планів є дотримання таких принципів планування:

• цілепокладання. Вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства;

• системності. Планування має охоплювати всі сфери діяльності підприємства, всі тенденції та зміни в його системі;

• безперервності. Процес планування на підприємстві має здійснюватися постійно, взаємоузгоджено із довго-, середньо- та короткостроковими планами; із дотриманням послідовності етапів планування, своєчасним коригуванням планів тощо;

• оптимальності використовуваних ресурсів. Орієнта­ція підприємства на інтенсифікацію виробництва на підставі досягнень науково-технічного прогресу, реалізації внутрішніх резервів, на кон'юнктуру ринку;

• збалансованість. Кількісна відповідність між взаємопов'язани­ми показниками плану. Збалансованість плану (в числовому виразі) означає його відповідність наявним ресурсам;

• гнучкість. Можливість коригування встановлених показників і координації планово-економічної діяльності підприємства відповідно до змін у ринковому середовищі.

Залежно від тривалості планового періоду планування діяльності підприємства поділяється на перспективне (стратегічне) і поточне (тактичне).

Перспективне планування – це довго- і середньострокове планування. Довгостроковий план відображає в основному стратегію розвитку підприємства, у ньому подаються рішення, що стосуються сфер і на­прямів діяльності підприємства. Він повинен мати переважно кон­цептуальний характер; цифровий матеріал використовується лише для обґрунтування ідей та концепцій.

Середньострокове планування – більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довго- і середньостроковими планами умовна і не може бути встановлена однозначно. Тривалість планового періоду залежить від рівня означення умов діяль­ності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні тощо.

Поточне планування — це розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на більш короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Різновидом поточного планування є оперативно-календарне, що є календарним узгодженням виробничого процесу між струк­турними підрозділами з урахуванням послідовності і параметрів технологічного процесу.