Потапенко_книга

мова – то наша історична і генетична пам’ять. На жаль, за століття гонінь, зневаги ми перестали розуміти божественну красу і таїну рідного слова. промовляючи слово «спасибі», ми й не здогадуємося, що кажемо священну молитву «Спаси тебя Бог!»

Етимологія української мови. – К. : Міленіум, 2005. – С.109.

від першого крику немовляти до останнього «прощайте!» людина кровно пов’язана з материнською мовою. усі її задуми, прекрасні мрії, почуття, справи так чи інакше матеріалізуються у слові (мові). Глибоко помиляється той, хто вважає, що він знає (вивчив) мову. Рідна мова – така ж прекрасна, як і мамина усмішка, як бриніння мальви на причілку хати, як золотодзвінні соняхи на городі, як солодкий кольоровий сон влітку, накупаний росою суниць, оповитий серпанком липневого ранку. Глибоко помиляється той, хто вважає: я – далекий від мови. Глибоко помиляється той, хто проголошує: мова – то другорядне. Наймудіший лише той, хто промовляє як молитву: я – твій син нерозумний, що завинив перед матір’ю і діяннями своїми, і помислами своїми, і знаннями своїми.

Цікаве мовознавство. – Біля Церкви; Буква, 1996. – С.3.

усвоїй книзі «тайны каббалы» (к., 1999. – С.116-125) ми детально розглянули роль слова у різних міфопоетичних, релігійних системах. Хочемо одразу зробити таке зауваження: всі найстародавніші і найзначніші світоглядні системи народів світу вбачають

у‚ƒ‰- світотворче Начало, причому задовго до з’яви християнства. А це означає, що Слово воістину є животворящим першопочатком!

Лінгвоконцептологія. – К. :Освіта України, 2010. – С.207

71

Найпоширенішим мотивом світової міфопоетичної культури є Божественне походження Слова. творцями букв, алфавітів у різних народів були сонячні боги /енмеркар – у шумерів, Єнох – у іудеїв/, боги-творці світу /Іцамна – у майя, птах – у древніх єгиптян/, першопредки /Фусі – у китаї/, спеціальні божества мудрості, рахунку, письма / тот – у Єгипті, Сарасваті – у древній Індії/, жерці, першовчителі, патріархи / Авраам, Ісірій, паламед та ін./. у Стародавньому Єгипті, наприклад, природу дії і руху життя виражало «божественне слово», репрезентоване ієрогліфом у вигляді рота – першого проголошення світового начала. Отже, виникнення слова у міфологічній мудрості, свідомості древніх пов’язувалося: а) із Сонцем; б) з виникненням Світу; в) з божествами; г) з мудрістю, числом.

Лінгводидактика. – К. :Міленіум, 2005. – С. 302.

вченому е. Леннебергу належить дуже точна і парадоксальна думка про те, що відчути мову так само важко, як відчути рух планети у себе під ногами. Мова – це наша безцінна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Мова – гігантська енциклопедія людських знань, що акумулює досвід нації, людства.

Мова скорочує відстані, як чарівник, повертає нас у минуле. ми можемо ніколи не бачити айсбергів чи нескінченних пісків Сахари, але одержати знання про них через мову. Завдяки мові люди спілкуються, навчаються, розвивають мислення, висловлюють емоції, почуття, виховують.

Цікаве мовознавство. – Біля Церкви; Буква, 1996. – С.15-16

Наші великі вчителі і мудрі пращури – волхви, Ярослав мудрий, Григорій Сковорода, тарас Шевченко заповідали пізнавати й любити рідне Слово, бо воно вміщує в собі всю гармонію природи, добро, Любов, Буття, Свідомість людини. Бо воно – вічне і безмежне. воно – першотворець нації, її духовний оберіг.

72

у мові – наша історична генетична пам’ять, енергія духу, якою пульсує земля від найменшого стебельця до вершечків соборів.

Цікаве мовознавство. – Біля Церкви; Буква, 1996. – С.20.

...закожнимсловом–нелишейоголексичнезначеннячиграма- тична форма. кожне слово – це відповідна духовно-енергетична вібраційна структура. утворюючи систему тієї чи іншої мови, слово стає генетичним кодом його носія.

Таємниці Духу Слова. – К. : Міленіум, 2012. – С.15.

Сказане Слово Богом – це Сам Бог. Сказане слово людиною – це сама людина, оскільки культура як буття, створюване людиною, по суті її рефлексія з приводу побаченого і усвідомленого в бутті. для культури слово завжди людина, тому що в ньому міститься ідея, яка стає традицією, стає топосом, основою культури... те, що говориться нами – це одночасно і вияв особистості й сама особистість... дія – це вже наслідок того, що сказано... у слові (людина) має всю глибину втілення власної особистості...

коли душа людини стає словом і таким чином віднаходить своє тіло ... відбувається чудо. Людина фізично у змозі подолати простір та час...

Лінгвокультурологія. – К. :Міленіум, 2011. – С.8

урезультаті з’ясували, що у стародавній кирилиці закодовано таке послання Господа (Логоса, вселенського Розуму):

«Я знанием (тайным) ведаю, говорящим: «добро есть жизнь (духовная), зелень (природа), земля и так как народы мыслят наши (христиане). За эту уверенность говорит Слово (заповедь) твердое учение (Библия) Бога, Христа, Духа Святого. Церковь – Золотая троица, троица вечно животворящая. вот есть клятва. вот есть клятва. вот есть клятва!»

73

ми твердо переконані, що у слов’янській азбуці закодована пророча Господня заповідь народам: «Бог – це добро, це життя, це єдиномисліє. Якщо ви хочете бути щасливими – живіть у праці, чеснотах, у злагоді, навчайтеся, не порушуйте заповіді, клятви, дані Богу і ближньому!!» тобто ми віднайшли, що семантика тексту, який складають назви букв алфавіту, перегукуються із християнським віровченням!

Таємниці символів, чисел, алфавітів. – К. : ТОВ «ІІІ, Лтд», 1997. – С.15.

Які ж висновки можна зробити зі сказаного?

1.Слов’янська азбука – це закодоване Логосом (Богом) послання людям, заповідь слов’янам жити у добрі, злагоді, дотримуватися вчення Христа.

2.Бог (Логос, всесвітній Розум) наклали благодать свою на всі речі слов’янського світу, відбивши це у найменуваннях.

3.Значна частина назв містить засторогу людству не порушувати Заповіді Божі, інакше буде Зло, темрява, Хаос, Сатана.

4.Знайдено лінгвістичне підтвердження Біблійного вчення про те, що «Бог був Слово». Цей висновок збігається з даними мовознавців про те, що «Слово» у різних народів співвідноситься з поняттями «Бог, всесвіт, Життя й добро» та ін.

5.Збіглися окремі дані, одержані мовознавцями, культурологами, із християнськими догмами. Це можна розглядати як свідчення тісного контакту між наукою, віровченням, їх близькістю, відсутністю нероздільних кордонів. Це певною мірою говорить і за те, що у християнстві сконцентрувалися кращі ідеї та образи язичницького народовір’я, зокрема слов’янського.

6.Азбука слов’ян, їх мова базується значною мірою на Священній трійці.

7.у мові, алфавіті є саморефлексія, зумовлена їх Божою природою, невмирущістю і вічністю Духа, внутрішніми законами лінгвістики. кирило і мефодій – святі рівноапостольні учителі слов’ян.

74

8. Одержані результати ще раз підтвердили, що вузловими координатами моделі всесвіті праукраїнців були: знання, навчання, Бог, добро, земля, мир, злагода, краса, клятва, життя. Не випадково і душа, і мова українців – чисті, світлі, добрі.

Таємниці символів, чисел, алфавітів. – К. : ТОВ «ІІІ, Лтд», 1997. – С.46-47.

вагомим символом було Слово у слов’ян (цікаво, що назва цих племен генетично споріднена зі Словом!). перлина праукраїнської літератури «Слово о полку Ігоревім» містить «золоте слово» – заклик до єднання, братолюбія. Аналогічну символіку має слов’янська абетка кирила та мефодія. Слов’яни свято вірили в магічну силу Слова, яке було здатне як на добро, так і на Зло. За даними митрополита Іларіона, у них споконвіку побутували численні обрядодії, пов’язані зі словом: славлення, благословення, рота, божба, присяга, клятва. Саме словом слов’яни намагалися привернути Щастя-долю, добро, давали урочисті обіцянки, порушення яких (за віруваннями) призводило до загибелі. водночас люди вірили у замовляння, присушки, прокльони, закляття. Реалізовані у слові, вони могли спричинити лихо, нещастя ворогові.

поширеним мотивом багатьох українських казок є відкривання гори, скелі, потаємного входу в таємниче Царство за допомогою Слова. причому, якщо герой забував порядок магічної фрази, скеля стояла непорушна. На думку вчених, це ще одне свідчення того незаперечного факту, що колись таємничі «знання заучувались напам’ять і слово в слово передавалися посвяченим, поки через багато років не були записані... Не припускалися ніякі відступи від тексту, не можна було змінити жодного слова, хоча істинний смисл сказаного не був зрозумілий мовцям...» (Фурдуй Р.С., Швайдак Ю.м. Чарівність таємниці. – к., 1992. – С.41). в останній роботі, зокрема, міститься цікаве наукове обгрунтування символічного образу Слова. дослідники розуміють «Слово Боже» як цілком матеріальний вияв дії розвинених космічних

75

цивілізацій, як акумулятор наукової інформації для землян. «по суті, заклики Біблії повторювали Слово Боже і становлять собою програму збереження людиною її космічної засинхронізованості – відповідності акустичним гармонікам космосу».

Слово – це воістину – все (Гармонія, енергія, Інформація, краса та ін.) Слово – це і мудрість, і думка, і творчий дух, і символ духовного Оберега нації.

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.66.

...духовне слово – це слово молитви, слово покаяння та прощення, слово подяки за добро, підтримки та похвали рідній людині, колезі, учневі; це слово пошани до старших, підкріплене допомогою; це слово поетичне, пісенне, що викликає почуття краси, гармонії, спокою; слово правди, яке спонукає людей до обстоювання своїх прав і свобод. І найголовніше, найсвятіше на Землі

слово – це Любов!

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.64.

протягом століть учені сумнівалися у стародавності, точності Біблії, бо не було вагомих доказів. у 1947 р. бедуїнський хлопчик мухаммед ед-дін знайшов у печері вади-кумран глиняні горщики із сувоями. виявилося, що це окремі книги Святого письма, датовані ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н.е. вражаючим є той факт, що рукописи збереглися, незважаючи на те, що пройшло понад 2 тисячі років!!! Очевидно, це сталося з волі Самого Всевишнього, а Біблія – необхідна людству книга Життя!

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.36.

трансперсональна психологія (Станіслав Гроф, кен уілбер та ін.) з’ясувала, що в холотропних (незвичайних) станах свідомості люди можуть бачити інші виміри, майбутнє, повертатися в мину-

76

ле, відчувати присутність творця та ін. Її представники довели, що у психіці кожного з нас закодовананий увесь космос, і в процесі самоаналізу кожен із нас має змогу отримати звідти інформацію.

Багато зарубіжних дослідників дійшли висновку, що всесвіт створено Абсолютним розумом, Свідомістю, Логосом за певним планом, архетипом, матрицями.

Одним із найцікавіших питань є нині причина, яка змусила досконале, гармонійне Божественне створювати мільйони недосконалих створінь, істот, світів. дослідники, базуючись на тисячах експериментів, вичленували такі гіпотетичні причини.

Однією з причин творчого імпульсу вважають «нездоланне бажання всевишнього Розуму пізнати себе, дослідити та випробувати весь свій потенціал. А здійснити це він може лише шляхом екстеріоризації всіх своїх прихованих можливостей, тобто у формі конкретного акту творення. подібні тлумачення є і в кабалі: «Бог не бачив лику свого», і причиною творення стало його нестримне бажання побачити самого себе...

Згідно з іншою гіпотезою, творіння – це надзвичайно складна космічна гра, яка має мільйони вимірів, рівнів, учасників.

творіння розглядають також і як гігантський експеримент, що передає незмірну допитливість космічної Самотності – пристрасть, що схожа на одержимість ученого, який присвятив дослідженням усе своє життя...

Однією з головних причин Світотворення вважають Божественний Сум та Самотність.

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.37-38.

Голова департаменту атомної та молекулярної фізики (Бельгія) доктор Жюль С. дюшезн додає: «Зв’язок науки з релігією ніколи не був таким тісним, як у наш час. учені, що вивчають космічний простір, відкрили так багато прекрасного та несподіваного, що сьогодні важче переконати вченого, що Бог не існує...».

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.51.

77

....відомості, уміщені в Біблії, базуються на «надлюдських- богонатхненних знаннях і досвіді, переданих пророками. Репрезентовані в Біблії знання подані у вигляді закінчених висновків, які доведені до рівня вирішальних алгоритмів – бери та застосовуй....

дослідники (там само, с. 154) наголошують: «ми вже відзначали, що аналітичні центри та спецслужби США розробляють сценарій майбутнього на основі біблійних текстів (один із них так і називається – апокаліптичний сценарій). Ці роботи засекречені...

Американський інститут вивчення Біблії став одним із найбільш засекречених закладів – здавалося б, з якого дива? А справа вся в надзвичайній ефетивності біблійно-програмних розробок, які дають можливість конкретно й точно окреслити обриси майбутнього у відповідному контексті. важливо лише знайти «ключ» ідентифікації тих чи інших фрагментів Святого письма і «накласти» на них проблемно орієнтовані комплекси даних, що отримані шляхом ускладненої екстраполяції...»

Ю. канигін та в. кушерець роблять критичний огляд деяких праць дослідників, які доводили наявність «у Біблії таблиці менделєєва, формули дНк, даних про наявність у надрах Землі ядерного реактора та суперкомп’ютера на місяці тощо.

таким чином, сотні наукових фактів у різних галузях знань (квантова, ядерна фізика, математика, генетика, біологія тощо) незаперечно свідчать про існування вищої сили, яка сворила гармонічний живий всесвіт, у тому числі природу та людину. Люблячий єдиний для всіх землян Бог і зараз дбає про своє творіння і хоче від людини одного: духовного оновлення, співтворчості, любові.

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.60.

«коли ми говоримо: є премудрість, Життя, Істина, Любов, ми говоримо про Його енергії».

А тепер вдумайтея: чому ми й зараз називаємо силу, могутність, дію, що виконує роботу, саме біблійними словами «енергія»,

78

«динаміка»? Лише у ХХ ст. вчені з’ясували, що енергія є однією з найфундаментальніших у Всесвіті. Не матерія! Більше того, висувається гіпотеза, що у всесвіті матерія складає 30%, а «темна енергія» – 70%. Звідки дві тисячі років тому було відомо про це?..

Св. Отці вчили, що Божественні енергії – «нетварні», вони «не створені». Але ж сучасна фізика також розрізняє енергію та матерію, причому перша є умовою виникнення існування другої! Отже християнське та наукове тлумачення тотожні за своєю суттю!

Дух. Слово. Любов. – К. :Міленіум, 2013. – С.67-68.

За християнськими догмами, «пуп землі» – це Єрусалим. місцем розп’яття Ісуса Христа, як відомо, була Голгофа ( з грецьк. «череп»). Голгофа – пагорб, що формою нагадує череп людини. Її вважали сакральним центром світу, «пупом землі». Голгофу християнське богослів’я пов’язуло із черепом Адама (першолюдини), який виявився прямо під хрестом. простежується глибочезна символіка: треба, щоб кров Спасителя Христа тілесно обмила Адама і в його особі все людство від скверни гріхів!

Отже, Центр Землі (пуп) там, де люди очищаються від усього гріховного, тобто це місце, де людина, що кається, страждає, стає

Богом!

місце, де людина пізнає Бога! місце, де земний кінець Ісуса Христа стає початком єдності, злагоди, миру, братолюбія! місце, де Бог закликає рід людський припинити безкінечне і безглузде кровопролиття воєн!

Таємниці символів, чисел, алфавітів. – К. : ТОВ «ІІІ, Лтд», 1997. – С.149.

тобто у слові «пуп» закодована божественна заповідь людям. пуп (Землі) – це «мир (согласие), учение (духовное), мир (согласие)». Отже, Бог заповідає: «мира учение – мир»!!

79