Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Потапенко_книга

.pdf
Скачиваний:
201
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
5.97 Mб
Скачать

Інна Юрковська

студентка філологічного факультету Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди

Шановний Олександре Івановичу!

дуже чекала вашого приходу в нашу аудиторію. І не даремно. Знаходжу у вас на лекції поле для саморозвитку, імпульс до думання. Словом, ваша наука – більше, ніж відомості, факти, конспекти..., вона тебе формує як культурну, здатну мислити, а не просто обізнану людину.

Безумовно, слухаючи курс, розумію, що перед нами не тільки шанований професор потапенко Олександр Іванович, а й поет, автор, якого багато хто бажав би мати за вчителя не лише як лектора з кафедри, а й учителя в мистецтві.(до когорти яких належу і я).

вражає майстерність поєднання художнього Слова з науководослідницьким у доробку. Із захопленням дочитуєш сторінку, розділ, щоб перейти на інший – отримуєш «порції свіжого повітря».

40

Шпеко Наталія (Оленичак)

випускниця філологічного факультету Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди (1992)

Олександр Іванович сформував нас як педагогів. І в першу чергу своїм власним прикладом. у його особі ми завжди бачили взірець справжнього вчителя. він поєднував у собі високий професіоналізм і щиру батьківську любов до студентів, відповідальне ставлення до справи і дотепний гумор. дивлячись на Олександра Івановича, мудрого очільника філологічного факультету, кожен із нас і собі намагається стати гідним педагогом. Соромно було не виправдати його сподівань чи втратити його довіру.

41

Анастасія Ставицька

аспірантка кафедри історії та культури ПереяславХмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди

Як говорив колись уільям уорен, «посредственный учитель – излагает, хороший – объясняет, выдаюшийся – показывает, великий – вдохновляет». Я вдячна долі, що в моєму житті є справжні «великі» вчителі. вчителі-наставпики, вчителі-натхненники, які допомагають розкритися не лише в професійному сенсі, а й

улюдському. Адже найпочесніше і найважче завжди залишатися Людиною. Не підкорюватися зовнішнім обставинам, не втрачати сили духу, не втрачати віри в світле майбутнє, у власну цінність. Ще зі студентських років такою людиною для мене став Ярослав Олександрович. Його ерудованість, професіоналізм, відкритість, чесність мене завжди вражали. Як може людина бути так різнопланово розвиненою? Як можна поєднувати професійний спорт і науку?.. можна, це дар і щоденна титанічна робота, робота над собою. Робота, до якої спонукають ще з малечку. цеглинки світосприйняття закладаючи ще в дитинстві. І визначальну роль

уцьому відіграють батьки. З Олександром Івановичем я вперше познайомилася, навчаючись на першому курсі історичного факультету. в університеті проводили олімпіаду імені петра Яцика, і тамара Іванівна товкайло, готуючи мене як переможницю відбіркового гуру, біля бібліотеки знайомить з Олександром Івановичем. Говорить, що ось ця дівчинка з Луганської області (за стереотипними уявленнями, донбас мав би бути російськомовним) поїде в Білу Церкву на олімпіаду. Олександр Іванович запитав тоді у мене: «віруюча?» Я розгубилася, адже питання віри, релігійного світосприймання було неочікуваним. Але відповіла: «так, в Бога вірю. Але вважаю, що Бог має бути перш за все в серці людини». потім до рук мені потрапляють «педагогічні обрії», де були вміщені поезії «дві матері» і «Єдиною хай буде україна!». Читаючи їх, я плакала, бо розуміла, що недостатньо часу приділяю своїм рідним і близьким. А слова «..нікого не кляніть і всім простіть, і на хресті себе лиш розпинайте» стали

42

для мене своєрідним життєвим кредо. дякую вам. Олександре Івановичу, за безмежну любов, за життєву силу, за те. що віддасте кожному з нас часточку своєї душі. дякую за ваші праці «дух. Слово. Любов» і «таємниці духу Слова».

43

Наталія Саприкіна

аспірантка кафедри теорії та методики навчання мов Бердянського державного педагогічного університету

Життя іде не стишує галопу

Ітой потік з годин, днів і ночей Збирається у тижні, місяці і роки…

Іна порозі вже черговий ювілей.

вас поважають і цінують люди – Студенти, учні, колеги, вчителі. І день сьогодні змогою нам буде Із вдячністю складати вам пісні:

Нехай уже по праву руку відцвів бузок у сонячнім саду, Але ж по ліву – досвід, сила духу, перебувають у гармонії й ладу.

Нехай по праву руку – усі примхи долі Залишаться в роках, хвилинах, днях. по ліву ж руку – сяють теплі зорі І кожен раз виблискують в очах.

Нехай душа у вас ніколи не старіє, А для гостей хай будуть хліб і сіль, Хай здійснюються всі таємні мрії, Й слова подяки линуть звідусіль.

Нехай життя дарує неповторні квіти. примножує у серці дружнєє тепло, А в домі вашому, турботою зігрітім, панують лише щастя і добро.

44

Основнi дати життя та творчостi

Олександр Іванович Потапенко народився 05 вересня 1953 р. у селі Вищій Дубечні Вишгородського району Київської області.

1960 – 1970

учень вищедубечанської середньої школи вишгородського району, яку закінчив з медаллю

1970 – 1971

кур’єр та позаштатний кореспондент редакції газети «молода гвардія»

1971 – 1975

студент філологічного факультету київського державного педагогічного інституту ім. О. м. Горького, який закінчив з відзнакою

1975 – 1979

вчитель української та російської мов і літератур у вищедубечанській та Нижчедубечанській школах, методист вишгородського районного методичного кабінету

1979 – 1981

аспірант науково-дослідного Інституту педагогіки уРСР з відривом від виробництва

1982

захист кандидатської дисертації

1982 – 1986

старший викладач, завідуючий кафедри криворізького державного педагогічного інституту

1986 – 1987

старший викладач кафедри української мови переяслав-Хмель- ницького філіалу кдпІ ім. О. м. Горького

47

1987 – 1998

декан філологічного факультету, доцент кафедри української мови і літератури переяслав-Хмельницького дпІ ім. Г. С. Сковороди;

нагороджений знаком «відмінник освіти україни»

1998 – 2010

завідувач факультету довузівської підготовки, професор кафедри методики викладання української мови та літератури двНЗ «переяслав-Хмельницький дпу імені Григорія Сковороди»;

нагороджений знаком «петро могила»

2010 – Šƒ ‘˜ƒ„ƒŒ¥-¦¥-œ Œˆ¥˜

завідувач факультету довузівської підготовки, професор, завідувач кафедри української лінгвістики і методики навчання переяслав-Хмельницького дпІ ім. Г. С. Сковороди

2011

нагороджений почесною грамотою київської обласної державної адміністрації.

48

Бiблiографiя