ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………2

Програма навчальної дисципліни……………………………………………….3

Завдання для самостійної роботи……………………………………………….20

Індивідуальні навчально-дослідні завдання…………………………………..21

Методи контролю і оцінювання засвоєних знань…………………………….27

Контрольні запитання з історії держави і права зарубіжних країн………..27

Оцінювання підсумкових письмових тестів модульного контролю знань.34

Зразок тесту модульного контролю знань……………………………………..36

Розподіл балів, що присвоюються студентам…………………………………47

Підготовка до семінарів………………………………………………………….49

ВСТУП

У процесі вивчення історії держави і права зарубіжних країн використовуються наступні методи та технології:

1) при проведенні лекцій – проблемно-евристичний, логічний, аналізу та синтезу, схематичний на основі візуальних технологій;

2) при проведенні семінарських занять – методи діалогу, дискусії, рецензії, моделювання історичних ситуацій з елементами ігрових, ролевих технологій;

3) при організації самостійної роботи студентів та ІНДЗ – методи пошуку та обробки інформації, критичного аналізу її джерел та змісту, формулювання і аргументації власної думки на основі технологій авторської самостійності студента.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті вироблення у студентів навиків пошуку літератури з окремих питань програми дисципліни та її опрацювання, в тому числі вивчення додаткової літератури і джерел з програмного матеріалу. Самостійне опрацювання програмного матеріалу (як обов'язкова форма навчання у вищому навчальному закладі 3-4 рівня акредитації) доповнює цілісне вивчення теоретичного змісту програми навчальної дисципліни. Значну кількість матеріалу студенти опрацьовують без викладача з подальшим контролем. Однією з форм самостійної роботи є підготовка та виконання письмових робіт (контрольних, рефератів).

Самостійно опрацьований студентами навчальний матеріал виноситься в модульні (екзаменаційні) питання.

Список рекомендованої літератури поданий у програмі навчальної дисципліни.

Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1: Вступ. Держава і право Стародавнього світу. Тема 1.1. Вступ

Історія держави і права зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна: об’єкт дослідження і предмет вивчення.

Місце і значення історії держави і права зарубіжних країн в системі вищої юридичної освіти України.

Методологія дослідження і вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Загальнонаукові (філософські) методи аналізу, синтезу, системності, діалектики та метафізики. Особливі методи: логічний, порівняльний, статистичний, соціологічний. Загально історичні методи об’єктивності і історизму. Спеціальний історико-правовий метод.

Джерела, наукова та навчальна література з історії держави і права зарубіжних країн.

Основні концепції (школи) дослідження і вивчення історії держави і права зарубіжних країн: теологічні (провіденціалізм), географічний детермінізм, елітологічна школа, юридичний позитивізм, історична та економічна школи права.

Формаційний, цивілізаційний і хронологічний підходи до поділу історичного процесу державно-правового розвитку країн світу та його відображення у періодизації з історії держави і права зарубіжних країн.

Тема 1.2. Держава і право Стародавнього Сходу.

Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу. Загальне і особливе в процесі становлення державності в Єгипті, Вавилоні, Китаї, Індії та ін. Дискусія про азіатський спосіб виробництва і суспільний лад.

Державний лад. Поняття східної деспотії, її основні риси і особливості: обожнювання правителя, двірцево-бюрократична система управління, роль жерців, общинне самоврядування. Військо. Судоустрій. Спільне і особливе у формах держав.

Виникнення права та його джерела. Характеристика найважливіших пам’яток древньосхідного права: Закони Хаммурапі, Закони Ману. Зв’язок права з релігією і мораллю. Спільне й особливе в праві власності та договірному праві. Шлюбно-сімейне право. Злочини та покарання. Судочинство.

Тема 1.3. Античні держави Греції і Риму.

Виникнення античних держав, їх суспільна структуризація та особливості в порівнянні з древньосхідними державами. Афіни, Спарта і Рим – класичні античні держави. Аристократія (евпатриди, геронти, патриції) і народ (демос, плебеї). Громадяни, особисто вільні не громадяни (метеки, періеки, плебеї, латини, перегріни, дедітіції), раби. Набуття та втрата громадянства.

Царський період античних держав ХІІ-VІ ст.ст. до нашої ери і проблема їх форми. Реформи Тезея, Лікурга, Ромула. Військова демократія, рабовласницька демократія, аристократична монархія. Механізм держав царського періоду: народні збори (агора, апела, куріатні коміції), царі (басилеї, архагети, рекси), ради старійшин (буле, герусія, сенат). Особливості спартанської держави: дуалістична монархія, сиситтії, криптії. Мілітаризм.

Період античної демократії VІ-ІІ ст.ст. до нашої ери. Боргове рабство і причини його скасування. Реформи Солона в Афінах. Тімократія як перехід до демократії. Тиранія Пісістрата. Реформи Клісфена, Ефіальта, Перікла і формування механізму демократичної держави, демократичного режиму. Аристократична демократія в Спарті. Олігархія ефорів. Реформи Агіса IV, Клеомена ІІІ, тиранія Набіса. Реформи Сервія Туллія і формування демократичного механізму римської республіки. Народні збори і магістрати. Сенат. Народні трибуни. Реформи і закони Петелія і Овінія, Ліцинія і Секстія, Гортензія, братів Гракхів. Війни та формування імперій як фактор загибелі античних демократій. Імперія О. Македонського. Формування Римської імперії. Реформи Гая Марія та їх наслідки.

Перехід від античної демократії до монархії у І ст. до нашої ери – ІІ ст. нашої ери. Диктатури Сулли і Цезаря. Тріумвірати. Принципат Августа. Механізм принципату: збереження республіканських органів і створення нових. Принцепс-імператор, преторіанська гвардія та імператорські магістрати, таємна поліція, скарбниця і провінції принцепса. Реформи Адріана: консіліум (прибічна рада) і канцелярія. Епоха гвардійських імператорів 192-284 рр.

Реформи Діоклетіана і Домінат 284-476 рр. Механізм монархії. Територіальний устрій імперії. Реформи Константина Великого і Феодосія І. Зміни в суспільному ладі і формування основ феодалізму. Загибель західної римської імперії.