- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Лекція № 1
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні методи біологічних досліджень
- •Наукові поняття
- •Лекція № 2
- •Хімічний склад клітини
- •Лекція № 3
- •Вуглеводи
- •Ферменти
- •Лекція № 4
- •Гормони
- •Алкалоїди
- •Нуклеїнові кислоти
- •Структура днк
- •Самоподвоєння днк
- •Функції днк
- •Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- •Лекція № 5
- •Методи цитологічного дослідження
- •Будова клітини
- •Будова еукаріотів
- •Будова прокаріотів
- •Лекція № 6
- •Надмембранні та підмембранні комплекси клітини
- •Цитоплазма та її компоненти
- •Одномембранні органели
- •Мітохондріїї
- •Пластиди
- •Рибосоми
- •Клітинний центр
- •Лекція № 7
- •Каріотип
- •Хромосоми
- •Клітинний цикл
- •Лекція № 8
- •Аденозинтрифосфорна кислота
- •Енергетичний обмін
- •Пластичний обмін
- •Біосинтез білків
- •Лекція № 9
- •Тканини рослин
- •Тканини тварин
- •Лекція № 10
- •Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- •Будова вірусних частинок.
- •Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- •Розмноження вірусів.
- •Прокаріоти
- •Єдність будови клітин
- •Будова клітин еукаріотів
- •Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини
- •Лекція № 11
- •Будова і функції багатоклітинних організмів.
- •Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- •Системи органів багатоклітинних тварин.
- •Регуляція життєвих функцій організмів тварин
- •Лекція № 12
- •Форми розмноження організмів
- •Нестатеве розмноження
- •Статеве розмноження
- •Будова статевих клітин
- •Роздільностатеві та гермафродитні організми
- •Лекція № 13
- •Основні генетичні поняття
- •Методи генетичних досліджень
- •Закономірності спадковості встановлені г. Менделем
- •Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування)
- •Закон розщеплення ознак
- •Закон незалежного комбінування станів ознак
- •Закон чистоти гамет
- •Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості
- •Лекція № 14
- •Явище зчепленого успадкування
- •Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- •Хромосомне визначення статі
- •Успадкування, зчеплення зі статтю
- •Комбінована мінливість
- •Мутаційна мінливість
- •Лекція № 15
- •Поняття про ген
- •Цитоплазматична спадковість
- •Співвідношення ген - ознака
- •Множинна дія генів
- •Модифікаційна мінливість та її властивості
- •Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- •Лекція № 16
- •Генетика людини
- •Основи селекції
- •Основи біотехнології
- •Лекція № 17
- •3. Ембріональний період розвитку.
- •Запліднення
- •Онтогенез та його етапи
- •Ембріональний період розвитку
- •Гаструляція – процес формування двошарового зародка – гаструли. Один з механізмів гаструляції - інвагінація (процес вгинання частини бластодерми всередину бластули) та імміграція.
- •Постембріональний період розвитку
- •Лекція № 18
- •Ріст та регенерація.
- •Життєві цикли
- •Прості та складні життєві цикли.
- •Ембріотехнології
- •Химерні організми
- •Етологія. Інстинкти.
- •Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення
- •Генетично детерміновані форми поведінки
- •Лекція № 19
- •Екологічні чинники та їх класифікація
- •Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
- •Фотоперіодизм
- •Пристосування організмів до умов існування
- •Лекція № 20
- •Популяція, її характеристика
- •Структура популяції
- •Популяційні хвилі
- •Регуляція чисельності популяцій.
- •Екосистема
- •Лекція № 21
- •Загальна характристика біосфери
- •Вплив живих істот на склад біосфери
- •Саморегуляція в біосфері
- •Екологічна криза сучасності
- •Лекція № 22
- •Виникнення життя на Землі
- •Поняття про еволюцію
- •Основні положення еволюційного вчення ч.Дарвіна
- •Гіпотеза Опаріна
- •Гіпотеза світу рнк
- •Крихкість нуклеїнових кислот
- •Мікроеволюція
- •Макроеволюція
- •Природний добір
- •Лекція № 23
- •Різноманітність органічнного світу
- •Принципи класифікації організмів
- •Походження тварин і рослин.
- •Лекція № 24
- •Розвиток життя в неогеновий період
- •Антропогеновий період
- •Перелік літератури
Основи селекції
Селекція – наука про теоретичні основи та методи сьтворення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Теоретичною основою селекції є генетика та вчення про штучний добір. Породою тварин чи сортом рослин називають сукупність особин одного виду (популяцію), штучно створену людиною і яка характериззується певними спадковими властивостями: продуктивністю, особливими морфологічними та фізиологічними ознаками. Штам – це чиста культура (тобто нащадки однієї клітини) мікроорганізмів.
Завдання сучасної селекції – це підвищення продуктивності існуючих, а також виведення нових, продуктивніших, сортів культурних рослин і т.д. Селекція бере участь у вирішенні основного завдання сільського господарства – забезпеченні максимального виробництва харчових продуктів за мінімальних затрат.
Визначаючи завдання селекції, видатний російський селекціонер М.І.Вавилов наголошував на тому, що для поліпшення якостей існуючих і створення нових порід і сортів необхідно вивчати і враховіувати різноманіття вихідного матеріалу, спадкову мінливість організмів, роль середовища у формуванні фенотипу, закономірності успадкування при гібридизації та визначити форми штучного добору, які застосовуватимуться у селекційній роботі. Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетична різноманітність вихідного матеріалу.
Основні методи селекції - штучний добір або гібридизація.
Штучний добір – це вибір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них потомства з бажаними ознаками.
Штучний добір – найважливіший елемент будь-якої селекційної роботи. Він необхідний не тільки для виділення кращих за своїми показниками форм і збереження досягнених результатів, а й для їхнього подальшого вдосконалення. Неодміною умовою ефективного штучного добору є різноманітність вихідного матеріалу. Якщо різноманітність вихідного матеріалу незначна, штучний добір виявляється малоефективним. Для само запліднених організмів добір буде ефективним тоди, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Подальший добір у чистих лініях організмів, гомозиготних за більшістю алелей, результатів практично не дає, а джерелом спадкових змін у них можуть бути лише мутації.
Застосовують масову та індивідуальну форми штучного добору. За масового добору з вихідного матеріалу виділяють особин ізфенотипними особливостями, що цікавлять селекціонерів. Групи особин, подібних за фенотипом можуть виявитися генотипно різнорідними. Це неодмінно впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні гетерозиготних організмів між собою у гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але у міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору знижуватиметься.
Кращі результати дає індивідуальний добір, коли для подальшого розмноження залишають окремих особин на підставі вивчення як їхнього фенотипу, так і генотипу. Про спадковість цих організмів можна дізнатися, досліджуючи їхні фенотипи, родоводи, за допомогою аналізуючи схрещувань.
Гібридизація – процес одержання гібридів, в основі якого лежить об’єднання генетичного матеріалу від різних клітин або організмів. Гібридизація можлива як у межах одного виду, так і між особинами різних видів.
Гібридизація можлива як у межах одного виду (внутрішньовидова), так і між особинами різних видів (міжвидова та віддалена). Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.
Споріднене схрещування або інбридинг – це схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків.Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням підвищується гомозиготність гібридів. Це пояснюється тим, що генетична близькість батьків збільшує ймовірність поєднання у потомках одних і тих самих алелей різноманітних генів пропорційно до ступеня спорідненості.
Неспоріднене схрещування, або аутбридинг – гібридизація організмів, які не мають тісних родинних зв’язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду.Неспорідненими вважають особин, у яких немає спільних предків принаймі протягом попередніх шести поколінь. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням підвищується гетерозиготність нащадків. Це пояснюється тим, що зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів.
Перспективним методом селекційної роботи є віддалена гібридизація – схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак представників різних видів. За допомогою віддаленої гібридизації створено гібриди пшениці та пирію, що відзначаються високою продуктивністю та стійкістю до полягання; пшениці з житом (тритікале).