Тканини тварин

У багатоклітинних тварин розрізняють епітеліальні, м’язові, нервові та сполучні тканини.

Епітеліальні тканини покривають тіло, встелюють його порожнини та порожнини внутрішніх органів. Вони утворюють суцільні пласти, які складаються з одного або багатьох шарів клітин, щільно прилеглих одна до одної. Міжклітинна речовина в епітеліальних тканинах розвинена слабко. На зовнішній частині можуть знаходитись джгутики, війки, мікроворсинки. Оскільки клітини епітелію займають межове положення, вони часто пошкоджуються і тому в них добре розвинена здатність до регенерації. Епітеліальні тканини виконують розмежувальну, захисну, секреторну, газообміну, екскреторну та всисну функції. Залежно від особливостей будови та виконуваних функцій розрізняють різні види епітеліальної тканини. За формою клітин розрізняють плоский, кубічний та циліндричний епітелій.

М’язові тканини здатні до скорочення у відповідь на збудження. Їх поділяють на посмуговані та непосмуговані (гладенькі). Вони побудовані з м’язових клітин, в основі яких лежать зорієнтовані у певному порядку пучки міофібріл – ниток, що складаються зі скоротливих білків.

Непосмугована м’язова тканина побудована з клітин невеликих розмірів, які найчастіше мають веретеноподібну форму і лише одне ядро. Скорочення непосмугованих м’язів досить повільні, вони здатні до сильного розтягнення. Непосмуговані м’язи входять до складу оболонок внутрішніх органів хребетних тварин.

Посмугована м’язова тканина побудована з багатоядерних, видовжених, великих за розмірами клітин. Ці м’язи здатні скорочуватись значно швидше, чим непосмоговані. Розрізняють посмуговані скелетні та серцеві м’язові тканини.

Нервова тканина має здатність до збудження під впливом певних чинників та його проведення. В ній виникають нервові імпульси, що мають електричну природу. Вони проводяться в різних напрямках. Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і допоміжних клітин, які разом утворюють нейрологію.

Нейрони є основою елементарною структурно-функціональною одиницею нервової системи. Вони здатні сприймати подразнення, перетворювати їх у нервові імпульси та проводити останні. Нейрони складаються з тіла та відростків – аксонів і дендритів. У дозрілому стані нейрони нездатні до поділу.

Аксон – видовжений, розгалужений на кінці відросток нейрона, по якому імпульси надходять від його тіла до інших нейронів або органів.

Дендрит – коротенький, інколи видовжений, дуже розгалужений відросток нейрона, по якому збудження проводиться до тіла нервової клітини від рецепторів або інших нервових клітин.

У нервовій тканині розрізняють сіру речовину, яка складається з тіл нейронів і коротеньких дендритів, та білу, побудовану з відростків нейронів, укритих світлою мієліновою оболонкою – нервів.

Сполучні тканини складаються з маси міжклітинної речовини та розкиданих у ній клітин.

Власне сполучну тканину поділяють на впорядковану та невпорядковану. До впорядкованої сполучної тканини належать сухожилки, зв’язки. Ці тканини виконують опорно-рухову та захисну функції.

У невпорядкованій сполучній тканині міжклітинна речовина складається з безструктурної (аморфної) органічної маси та безладно розкиданих пучків волокон, наприклад колагенових.

До сполучної тканини належать також кров, лімфа, міжклітинна речовина. Основні їхні функції полягають у підтриманні сталості фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища організму (гомеостазу), у транспорті поживних речовин, продуктів обміну, газів, забезпеченні захисних реакцій (імунітету), а також гуморальної регуляції роботи внутрішніх органів.

У жировій сполучній тканині переважать клітини, що мають багато жирових включень. Основні функції цієї тканини – запасання поживних речовин та теплоізоляція. Жирова сполучна тканина є також місцем зберігання метаболічної води, що має важливе значення для тварин, які живуть в умовах нестачі вологи.

Ретикулярна сполучна тканина у хребетних – це особливий вид сполучної тканини, що складає основу кровотворних органів, вона також входить до складу слизових оболонок кишечнику, селезінки, деяких лімфатичних вузлів. В цій тканині розташовані стовбурові клітини, з яких виникають формені елементи крові. Стовбурові клітини також знаходяться в інших видах сполучної тканини та в епітелії: вони зумовлюють здатність цих тканин до регенерації.

Кісткова та хрящова тканини входять до складу опорно-рухового апарату. Їхня міжклітинна речовина дуже щільна та міцна. В кістковій тканині переважають неорганічні сполуки (переважно вуглекислий та фосфорнокислий кальцій), а в хрящовій – органічні сполуки.