Рибосоми

Рибосоми – немембранні органели, які беруть участь у синтезі білка в клітинах.Це сферичні тільця діаметром близько 20 нм. Вони містять рРНК і білки, що взаємодіють між собою, утворюючи рибонуклеопротеїдні комплекси. Рибосоми складаються з двох субодиниць, різних за розмірами: великої та малої. Кожна субодиниця являє собою єдиний рибонуклеопротеїдний комплекс.

Спочатку на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки мала субодиниця зв’язується з молекулою іРНК, а потім до них приєднується велика субодиниця. Після припинення синтезу білкової молекули субодиниці роз’єднуються. Число рибосом у клітинні залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків. Наприклад, у хребетних тварин найбільшу кількість рибосом виявлено в клітинах печінки, червоного кісткового мозгу.

Клітинний центр

Клітинний центр - ділянка світлої цитоплазми, що бере участь в утворенні мікротрубочок цитоплазми, веретена поділу, джгутиків та війок.

До складу клітинного центру входять дві центріолі, розміщені в ділянці світлої цитоплазми, від якої радіально розходяться мікрониточки. Центріолі за структурою подібні до базальних тілець: вони складаються з дев’яти триплетів мікро трубочок та мають вигляд порожнистого циліндра діаметром 0,3 – 0,5 мкм. Вони беруть участь у формуванні веретена поділу, при цьому розходяться до полюсів клітини і між ними натягуються нитки із мікро трубочок. Після поділу клітини кожна центріоля потрапляє до однієї з дочірніх клітин. За допомогою центріолей утворюються мікро трубочки цитоплазми, формуються веретено поділу, джгутики та війки. Але в клітинах, у яких центріолі відсутні, ці процеси відбуваються без їхньої участі.

Лекція № 7

Тема: Клітинний цикл еукаріотичних клітин.

Мета: Сформувати у студентів поняття про будову та функції хромосом. Гомологічні та негомологічні хромосоми, диплоїдний та гаплоїдний набір хромосом. Основні стадії метозу та мейозу.

План

1. Каріотип, його характеристика.

2. Хромосоми, їх харатеристика.

3. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.

4. Мітоз та його стадії.

5. Мейоз та його стадії.

Каріотип

Кожна еукаріотична клітина має певний набір хромосом – каріотип. Особливості каріотипу особин залежать від кількості, розмірів та форми хромосом. Стабільність каріотипу забезпечує існування виду. Якщо внаслідок мутацій каріотип організму змінюється, то такі мутантні форми вже не здатні схрещуватись із особин з нормальним каріотипом.

Хромосоми

Хромосоми – ядерні органели, в яких розміщені гени. Основу хромосоми складає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв’язана з ядерними білками й утворює нуклеопротеїди. До складу хромосом входять РНК і ферменти, потрібні для їхнього подвоєння або синтезу іРНК. Молекули ДНК у хромосомах розташовані певним чином. Ядерні білки утворюють частинки – нуклеосоми, які ніби нанизані на нитку ДНК. Вісім-десять нуклеусом сполучаються в глобули, між якими містяться відрізки молекули ДНК.

Кожна хромосома складається з двох поздовжніх частин – хроматид. Коли клітина ділиться, хроматини розташовані до дочірніх клітин, завдяки чому останні одержують однакову спадкову інформацію від материнської клітини. Обидві хроматини сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромосому на ділянки – плечі. У ділянці первинної перетяжки розміщена центром ера – пластичний утвір у вигляді диска. До неї приєднуються нитки веретена поділу. Деякі хромосоми мають ще й вторинні перетяжки, де знаходяться гени, що відповідають за утворення ядерець.

Хромосомний набір ядра буває гаплоїдним, диплоїдним або поліплоїдним. У гаплоїдному наборі (1n) всі хромосоми відрізняються між собою. В диплоїдному наборі (2n) кожна хромосома має собі пару, подібну за розмірами та формою. Хромосоми, що належать до однієї пари, називають гомологічними, а до різних – не гомологічними. Виняток становлять лише статеві хромосоми, які можуть відрізнятися за будовою у різних статей. Тому їх називають гетерохромосомами, на відміну від нестатевих – аутосом. Якщо число гомологічних хромосом перевищує два, то такий хромосомний набір називають поліплоїдним (3n, 4n).