- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
2.2.2. Метеорологічні явища
Вітри – це так звані «прилади-змішувачі», що забезпечують переміщення та поєднання різних видів повітря над поверхнею земної кулі. Таким чином, вітер – це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним.
Англійський військовий моряк, гідрограф, контр-адмирал Френсіс Бофорт ще у 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 2.2.), яка використовується і до цього часу. Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас. Точніше виміряти середню швидкість вітру можна користуючись анемометром.
Буря – це сильний вітер, який супроводжується руйнуванням на суші. Швидкість вітру сягає 16-27 м/с (60-100 км/год). Тривалість його дії від декількох годин до декількох діб.
Урагани - це вітри, швидкість яких перевищує 32 м/сек (150 км/год). Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди. Ураганами також називають тропічні циклони (атмосферні віхри великого діаметру), що виникають в Тихому океані. А на Далекому Сході і в районі Індійського океану їх вже називають тайфунами. На морі ураган створює хвилі (шторм), які перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричинюють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів перекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.
Таблиця 2.2.
Шкала вітрів (за Бофортом)
Бал |
Швидкість вітру, м/с |
Вітер |
Ознаки дії вітру |
0 |
0-0,5 |
Штиль |
Дим із димарів піднімається вертикально, листя на деревах не ворухнеться |
1 |
0,6-1,7 |
Тихий |
Дим із димарів піднімається вертикально, листя на деревах не ворухнеться |
2 |
1,8-3,3 |
Легкий |
Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчиняється обличчям |
3 |
3,4-5,2 |
Слабкий |
Вітер гойдає тонкі гілля дерев |
4 |
5,3-7,4 |
Помірний |
Вітер здіймає куряву, гійдаються гілля середньої товщини |
5 |
7,5-9,8 |
Чималий |
Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з’являються хвилі з гребенями |
6 |
9,9-12,4 |
Сильний |
Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти |
7 |
12,5-15,2 |
Дуже сильний |
Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру |
8 |
15,3-18,2 |
Надзвичайно сильний |
Вітер ламає товсті стовбури |
9 |
18,3-21,5 |
Сильний шквал (шторм ) |
Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани |
10 |
21,6-25,1 |
Буря |
Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі |
11 |
25,2-29,0 |
Сильна буря |
Вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні стовпи, перекидає вагони |
Смерчі — сильний локальний атмосферний вихор (діаметр до 1 000 м), в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м/с та переміщуються з швидкістю до 450 км/год. Смерч має вигляд стовпа (іноді з вигнутою віссю обертання) з ямоподібними розширеннями зверху і знизу. Повітря в смерчі обертається проти годинникової стрілки і одночасно підіймається по спіралі, втягуючи із землі пил, воду і різні предмети. Існують смерчі недовго, від декількох секунд до декількох годин і проходять при цьому шлях від сотень метрів до десятків кілометрів. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів. В Україні смерчі трапляються в Азовському та Чорному морях.
На відміну від бур і ураганів, смерч рухається вузькою смугою. Тому є можливість уникнути зустрічі з ним. Треба лише визначити напрям і швидкість руху смерчу і втікати в протилежний бік.
У випадку потрапляння в епіцентр смерчу слід згрупуватися, міцно схопитися за будь-який нерухомий, закріплений на землі предмет, закрити обличчя і особливо очі будь-якою щільною тканиною або рукою. Від одягу з великою парусністю треба завчасно позбутися.
Коли сильні вітри супроводжуються грозами, вони стають більш небезпечними, додається ще один уражальний чинник – блискавка. Вона володіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети – опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.
Правила безпеки під час блискавиці:
- не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;
- негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;
- не торкатися металевих предметів (огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);
- якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;
- під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.
Сильні снігопади і заметілі – це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби (визначається шаром талої води), що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту.
По території України в середньому снігових опадів – 20–30 мм, інколи до 70, а в Карпатах буває до 100 мм.
Снігові замети утворюються під час інтенсивного випадання снігу при буранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні й автомобільні шляхи. Порушується нормальне життя населених пунктів. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.
Великі снігопади один раз на три роки спостерігаються в Черкаській, Київській, Вінницькій, Чернівецькій областях і в Криму, а один раз на п'ять років у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській, Рівненській, Тернопільській, Миколаївській, Одеській і Запорізькій областях.
Сильні ожеледі – це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0°С. Вона триває більше 12 годин, інколи до 2–3 діб. Найчастіше буває у грудні – січні, але можлива з листопада до березня.
Сильні ожеледі частіше бувають на Волині, Подільській височині, в горах Криму і на Донецькому кряжі.
Град – це частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град завдає великих збитків сільському господарству, особливо від червня до середини вересня, у Криму, Полтавській, Тернопільській, Чернівецькій, Луганській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській і Одеській областях, на Волині, Поділлі й Приазов'ї.
Сильний дощ – опади більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин. Такі дощі (зливи) в Україні бувають щорічно на значній території, але частіше в горах Криму і Карпат.
Сильна спека – підвищення температури до + 35 °С і вище. Це явище характерне для степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.