- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
З метою визначення небезпек та спрямування заходів щодо попередження їх прояву, зниження розміру негативних наслідків складають таксономію, квантифікацію та ідентифікацію небезпек.
Таксономія небезпек – це класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Небезпеки класифікують таким чином:
– за природним походженням (природні, техногенні, екологічні та ін.);
– за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);
– за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);
– за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);
– за шкодою (соціальна, технічна, екологічна);
– за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транспортна, виробнича);
– за структурою (прості, складні, похідні);
– за характером дії на людину (активні та пасивні).
Квантифікація небезпек – це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Ідентифікація небезпек – це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.
При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе і підлягати небезпеці також може все живе й неживе. Ідентифікація необхідна для розробки заходів запобігання небезпекам або ліквідації їх наслідків.
Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи: природні, техногенні, соціальні, політичні та комбіновані.
Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, буревії, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).
Техногенні джерела небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.
Соціальні джерела небезпеки – це небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, пияцтво, алкоголізм, злочинність тощо). Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Найпоширенішими є комбіновані небезпеки – природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні.