- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
Протягом життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які, залежно від їх практичного використання, можна поділити на:
- промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій під час порушення правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
- отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур‘янами, шкідниками, хворобами та гризунами (пестициди - гербіциди, інсектициди, фунгіциди, родентициди тощо);
- лікарські препарати;
- хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;
- хімічна зброя.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.
Із наведеного переліку токсичні – це речовини, які викликають отруєння всього організму людини або впливають на окремі системи та органи і тим самим призводять до порушення його нормальної життєдіяльності. До таких речовин відносять чадний газ, концентрований розчин кислот чи лугів та ін.
На відміну від них отруйні – це речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин. Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання і шлунок
Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності (отруйності), вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.
Отруйні речовини за вибірковістю дії розподіляються залежно від органу людини, на який вони діють:
- серцеві – кардіотоксична дія (солі барію, калію, рослинні отрути, ліки тощо;
- нервові – порушення психічної активності (чадний газ, алкогольні вироби, органічні сполуки, снотворні ліки тощо);
- печінкові – хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби;
- ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколі, щавелева кислота;
- кров’яні – анілін і його похідні, нітрити;
- легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії отруйні речовини класифікують на:
- летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5% випадків) – термін дії до 10 діб;
- тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набряку легенів, болю у грудях – термін дії від 2 до 5 діб;
- короткочасні – тривалістю лише декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабкості, зниження температури.
Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони – концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 40 год на тиждень) під час усього робочого стажу не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.
При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно-спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:
С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С3 / ГДКn 1,
де С1, С2, …Сn – фактична концентрація шкідливих речовин.
До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.
ГОСТ 12.1.005–88* встановлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м3, клас небезпеки та агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш) для 1307 найменувань речовин.
ГДК деяких шкідливих речовин (мг/м3): борошняний пил – 6, зерновий пил – 4; чайний, тютюновий пил – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.
Біологічні чинники – небезпечні та шкідливі мікро- та макроорганізми, продукти їх життєдіяльності та життєдіяльності людей (дивись лекцію №5).
Патогенні мікроорганізми спричиняють захворювання людей, в тому числі інфекційними хворобами. Деякі мікроорганізми розвиваються у продуктах харчування і утворюють в них отруйні речовини. При потраплянні з їжею в організм людини отруйні речовини спричиняють отруєння організму.
Психофізіологічні чинники – втома, стес, конфлікти, помилкові операції. Негативними психофізіологічними факторами життєдіяльності людини є – фізичні перевантаження: статичні та динамічні; монотонність праці; нервово-психічні перевантаження; розумові та емоційні перевантаження; стрес; напруга органів зору і чуття тощо. Створення сприятливого соціального і морального клімату, психологічна сумісність усіх членів колективу – це запорука успіху в роботі.