3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
Основними причинами виникнення техногенних НС є аварії та катастрофи.
Аварія –це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Всі аварії, що відбуваються в техносфері, за вражаючим потенціалом можна умовно поділити на первинні і вторинні.
До первинних належать аварії, які пов’язані з викидом токсичних речовин, пожежами, вибухами, вогненними кулями, тобто аварії «прямої дії», виникнення яких може призвести до фізичного ураження.
До вторинних – аварії, дія яких виявляється тільки при наявності додаткових умов. Це вибухи парових хмар, які трапляються тільки у тому випадку, коли на шляху їхнього дрейфу розташовані джерела займання визначеного типу, що функціонують на момент підходу до них хмари, або ж вихідні речовини в результаті фізико-хімічних процесів трансформувалися в інші речовини з характерною токсичністю чи вибухонебезпечністю.
Катастрофа – це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.
Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їх велике різноманіття, але за впливом людського чинника причини можна об’єднати у дві групи.
Перша група причин виникнення виробничих аварій і катастроф – це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки під час проектування підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт та використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки та технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об’єктами).
Друга група причин обумовлена тим, що не всі явища природи пізнані людиною.
Розглянемо надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що можуть бути у різних галузях.
Транспортні аварії (катастрофи)
В Україні існує розгалужена мережа транспортних комунікацій, зокрема довжина залізниць становить 22,6 тис. км, автомобільних шляхів 172,3 тис. км. На долю залізничного транспорту припадає близько 60% вантажних перевезень, автомобільного – 26%, водного – 14%.
Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.
Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми. Головними причинами цих надзвичайних ситуацій є порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів під час перевезення вантажів та пасажирів, причому особливо тяжкі наслідки мають аварії пасажирських автобусів, як на автодорогах, так і на залізничних переїздах.
Перевезення небезпечних вантажів регулює закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000р. Небезпечний вантаж – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів або заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин. Виділяють наступні класи небезпечних речовин:
клас 1 – вибухові речовини та вироби;
клас 2 – гази;
клас 3 – легкозаймисті рідини;
клас 4.1 – легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини;
клас 4.2 – речовини, схильні до самозаймання;
клас 4.3 – речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою;
клас 5.1 – окиснювальні речовини;
клас 5.2 – органічні пероксиди;
клас 6.1 – токсичні (отруйні) речовини;
клас 6.2 – інфекційні речовини;
клас 7 – радіоактивні матеріали;
клас 8 – корозійні речовини;
клас 9 – інші небезпечні речовини та вироби.
Повітряний транспорт. З моменту виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту, відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі паса- жири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса машин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.
Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки – це залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього, залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин. Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах.
Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство пов'язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для життя людини. Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.
У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких біля 2000 гине. При розслідуванні катастроф виявилось, що безпосередньою причиною стали колективна помилка капітана і команди.
Раптове руйнування будівель та споруд
Цей тип аварій, як правило, виникає зазвичай не сам по собі, а ініціюється яким-небудь побічним фактором. Наприклад, велике скупчення людей, якість будівельних матеріалів, корозія металевих конструкцій тощо.
Сьогодні в Україні експлуатується понад 17000 мостів, розрахунковий термін служби яких не повинен перевищувати 30-40 років.
В основних галузях промисловості експлуатується понад 35 млн. тон несучих металевих та понад 250 млн. м3 залізобетонних конструкцій, рівень фізичного зношення досить значний.
Наявний житловий фонд перебуває у незадовільному технічному стані. Майже 54 тис. будинків (5% житлового фонду України) віднесено до категорії старих та аварійних.
Аварії на електроенергетичних системах
Подібні аварії призводять до надзвичайних ситуацій зазвичай через вторинні наслідки. Тяжкі наслідки мають аварії на електроенергетичних мережах у зимовий період, особливо у віддалених та важкодоступних районах. Стан українських електричних мереж із року в рік погіршується, що призводить до аварійних ситуацій на рівні окремих областей.
Аварії на системах життєзабезпечення
Подібні аварії виникають переважно в містах з великим скупченням людей, промислових підприємств.
Локалізація пошкоджень на зруйнованих мережах повинна проводитися негайно. Особливо значні руйнування можуть виникнути під час несвоєчасного переключення бензопроводів, газопроводів та інших систем паливопостачання та технологічних трубопроводів.
Загальна протяжність водопровідних мереж в Україні становить приблизно 180 тис. км, з яких 80% нині перебувають в аварійному стані та потребують негайної заміни.
Гідродинамічні аварії
Гідродинамічна аварія – надзвичайна подія, пов’язана із виведенням з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди (об’єкт господарювання, який знаходиться поблизу водної поверхні) або її частини та некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування та затоплення значних територій. Це аварії на гідротехнічних спорудах, коли вода поширюється з великою швидкістю (від 3 до 25 км/год) і утворюється хвиля прориву висотою від 2 до 50 метрів, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Теми рефератів
1. Негативні фактори техносфери.
2. Іонізуюче випромінювання і забезпечення радіаційної безпеки.
3. Оцінка впливу негативних факторів техносфери.
4. Позитивне та негативне у використанні хімічних речовин.
5. Хімічно небезпечні виробництва в Україні.
Питання для самоконтролю
1. Загальна характеристика техногенних небезпек.
2. Класифікація та одиниці виміру вражаючих факторів фізичної дії техногенних небезпек.
3. Загальна характеристика і класифікація вражаючих факторів хімічної дії техногенних небезпек.
4. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини..
5. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
6. Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки.
7. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
8. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Література: 8, 11, 14, 16, 27.