- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
Вчені виділяють наступні основні методичні підходи до визначення ризику:
Інженерний – спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек, ймовірний аналіз безпеки та побудові «дерева» небезпек.
Модельний – базується на моделюванні впливу небезпек на людину і на групи людей.
Експертний – ймовірність небезпек визначається спеціалістами – експертами.
Соціологічний – базується на опитуванні населення.
Статистичний – грунтується на статистичних даних прояву небезпек і відноситься до найбільш розповсюдженого.
За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:
,
де R – ризик за певний період часу; п – кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, катастроф, загибелі); N – теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи на об’єкті.
Комбінований – базується на використанні декількох методів.
Кожний з методів оцінки рівня ризику має свої переваги і недоліки, що обумовлює умови і можливості його застосування у практиці.
6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
Критеріями оцінки рівня ризику є:
неприпустимий, або надмірний - характеризується винятково високим рівнем, що у більшості випадків приводить до негативних наслідків;
небажаний, або гранично допустимий – це максимальний ризик, що не повинний перевищуватися, незалежно від очікуваного результату;
припустимий з перевіркою, або прийнятний ризик - це такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), з огляду на техніко-економічні і соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Він поєднує технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти і є визначеним компромісом між рівнем безпеки і можливостями його досягнення. Суть концепції прийнятного ризику полягає в бажанні створити настільки незначні небезпеки, які у даний момент може сприйняти суспільство;
припустимий без перевірки, або знехтуваний - ризик має настільки низький рівень, що він знаходиться в межах припустимих відхилень природного рівня.
Основою для встановлення критеріїв оцінки ризику слугувало поєднання методик визначення серйозності і ймовірності небезпеки, яке представлено у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1.
Матриця оцінки ризику (матриці ризиків небезпеки)
Частота, з якою відбувається подія |
Категорія небезпеки | ||||
І Катастрофічна |
ІІ Критична |
III Гранична |
IV Незначна | ||
(А) Часто |
1А |
2А |
3А |
4А | |
(В) Вірогідно |
1В |
2В |
3В |
4В | |
(С) Час від часу |
1С |
2С |
3С |
4С | |
(D) Віддалено |
1D |
2D |
3D |
4D | |
(Е) Неймовірно |
1Е |
2Е |
3Е |
4Е | |
Індекс ризику небезпеки
| |||||
1А;1В;1С;2А;2В;3А |
Неприпустимий ( надмірний ) | ||||
1D;2С;2D;3В;3С |
Небажаний ( гранично допустимий ) | ||||
ІЕ;2Е;3D;3Е;4А;4В |
Припустимий з перевіркою ( прийнятний ) | ||||
4С;4D;4Е |
Припустимий без перевірки ( знехтуваний ) |