- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
Виробництва і склади залежно від схильності до загоряння матеріалів та речовин, що застосовуються або зберігаються у них, поділяються за вибухопожежною і пожежною небезпекою на категорії: А, Б, В, Г, Д.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю i пожежонебезпечними властивостями речовин i матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.
Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надлишковий тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (завантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорії приміщень щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки поділяються відповідно до НАПБ Б.03.002–2007 «Норми визначення категорій приміщень будинків і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» (табл. 4.1)
До категорії А належать: машинні, апаратні та конденсаторні відділення аміачних холодильних установок; склади товарів побутової хімії та легкозаймистих рідин (лаки, фарби на ацетоні, бензин побутовий, розчинники, ацетон у склотарі та ін.); приміщення для зберігання товарів у аерозольних упаковках; закриті склади зберігання спирту, коньяку, есенцій, ефірів та ін. ЛЗР; склади горючих газів, бензину і карбіду кальцію.
Категорія Б включає, наприклад: відділення розмелу цукрового піску в пудру; відділення сушіння крохмалю, розфасовки та пакування крохмалю, розфасовки крупи, борошна та цукрового піску.
Таблиця 4.1.
Категорії приміщень щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки
Категорія приміщення |
Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні |
А вибухо-пожежо-небезпечна |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа. |
Б вибухо-пожежо-небезпечна |
Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28оС, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5кПа. |
В пожежо-небезпечна |
Горючі рідини, тверді горючі речовини і матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою тільки горіти, за умови, що приміщення, у яких вони є в наявності або обертаються, не відносяться до категорій А чи Б. |
Г |
Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо. |
Д |
Негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, у яких знаходяться горючі рідини в системах змащення, охолодження і гідроприводу устаткування, у яких не більш 60 кг в одиниці устаткування при тиску не понад 0,2МПа, кабельні електропроводки до устаткування, окремі предмети меблів на місцях. |
До категорії В відносяться: склади меблів, тари (ящики, пакети, сітки), готового одягу, тканин, парфумерних товарів (духи, одеколони), галантереї, культтоварів, радіотоварів та телевізорів, взуття, килимів, пральних порошків в упаковках, тютюнових виробів, сірників, мила, кондитерських та бакалійних товарів, тарного зберігання борошна і цукру, соняшникової та інших рослинних олій, лікеро-горильчаних виробів та вина, паперу та готових пакетів; комори овочів, картоплі, сухих продуктів, тари; комори зберігання хутра; холодильні камери з температурою вище +10оС; деревообробні, столярні, бондарні і лісотарні цехи, а також приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ.
Виробництва категорії Г – це гарячі цехи підприємств харчування, пекарні відділення, приміщення обпалення птахів, варіння сиропів, вафельні відділення.До категорії Д належать, наприклад: приміщення хладонових холодильних установок, холодильні камери з температурою +10оС та нижче, відділення сульфітації та десульфітації продукції, охолоджувані камери напівфабрикатів, готової продукції, добового запасу сировини на фабриках-заготівельнях.
Залежно від категорії виробництва на підприємствах, в організаціях і установах розробляються відповідні заходи з пожежної безпеки.