7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.

Для проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні функціонує система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій відповідно до «Положення про моніторинг небезпечних об’єктів».

Моніторинг надзвичайних ситуацій – це система безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та небезпечних процесів, які можуть призвести до загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, а також своєчасне виявлення тенденцій до їх зміни.

Мета моніторингу ПНО (потенційно небезпечний об'єкт) – отримання даних про поточний стан ПНО та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів для запобігання надзвичайним ситуаціям (НС) та мінімізації їх наслідків.

Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) – об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС. До їх числа входять об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин, а також гідротехнічні споруди, тощо.

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів - автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо ПНО.

Суб'єкт моніторингу потенційно небезпечних об'єктів - юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо моніторингу ПНО.

На підприємстві стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

- небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

- підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

- речовини з токсичними продуктами згоряння;

- незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту, підтоплення тощо).

Якісний аналіз ПНО виконується один раз при вивченні і завчасній підготовці до можливої катастрофи і виникаючої при цьому НС. Здійснюється для початкового розуміння сутності катастрофи та можливих її соціально-економічних негативних наслідків для суспільства, обумовлених виникненням після катастрофи НС. Полягає у визначенні основних характеристик вражаючих факторів НС, а також найзагальніших заходів, що можуть бути вжиті для ліквідації НС. При виконанні якісного аналізу необхідно враховувати і те, що НС можуть виявити побічні і непрямі дії приватного характеру (наприклад, проблема переміщення людей після землетрусу або аварій на АЕС не знімається після надання першої допомоги, а також після проведення програм по відновленню і реабілітації). Метогди такого типу аналізів і прийоми, які використовуються при їх здійсненні багаточисельні та відомі під різними назвами, яле всі вони реалізуються завдяки відповідним критеріям. Основні критерії якісної оцінки потенційних наслідків для кожного небезпечного стану досліджуваного об’єкта наступні:

клас 1 – БЕЗПЕЧНИЙ – не спричиняє незворотних наслідків, ушкодження обладнання та нещасних випадків з людьми (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкцій, невідповідності проекту, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 2 – ГРАНИЧНИЙ – призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим чи взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкцій, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 3 – КРИТИЧНИЙ – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання та створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для рятування персоналу та обладнання (стан пов'язаний з помилками персоналу, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 4 – КАТАСТРОФІЧНИЙ – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі або масового травмування персоналу.

Кількісний аналіз ПНО несе кількісну інформацію про НС і виконується на всіх етапах життєвого циклу НС. Кількісний аналіз НС – це визначення ризику впливу вражаючих факторів і оцінки стійкості об’єкта.

Функціонування підсистеми моніторингу ПНО забезпечують:

- Державна служба з надзвичайних ситуацій;

- центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;

- Державний департамент страхового фонду документації - формує Державний реєстр техногенно та екологічно небезпечних об’єктів України;

- науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) - здійснює формування та ведення державного страхового фонду документації;

- головні управління ДСНС;

- відповідальні особи ПНО.

Теми рефератів

1.Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

2. Система управління безпекою та захистом у НС в галузі.

3. Методи прогнозування масштабів НС.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть послідовність дій в процесі управління ризиками та дайте їх характеристику.

2. Перелічте заходи, що сприяють зниженню реалізації потенційних небезпек.

3. Охарактеризуйте заходи організаційно-економічного характеру запобігання надзвичайних ситуацій.

4. Яка мета моніторингу надзвичайних ситуацій, порядок його проведення та чинники оцінки?

5. Поясніть основні критерії якісної оцінки потенційних наслідків НС.

Література: 3, 5, 6, 7, 14, 23, 26.