- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
2.2.5. Біологічні небезпеки.
До біологічних небезпек відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми – збудники інфекційних захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, найпростіші).
Отруйні рослини – це рослини, що виробляють і накопичують у процесі життєдіяльності отруту, що викликає отруєння тварин і людей. Людям відомо більше 10 тис. видів таких рослин.
Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.
Отруйні рослини, що містять алкалоїди, вражають центральну нервову систему, у них збудлива або гнітюча дія, негативно впливають на роботу серця, шлунка, нирок і печінки. До них належать: блекота чорна, дурман звичайний, беладонна звичайна, сімейство макових, аконіт джунгарський.
Отруйні рослини, що містять серцеві глікозиди, викликають ураження серцево-судинної системи й одночасно діють на шлунково-кишковий тракт і центральну нервову систему. Це – конвалія травнева, всі види наперстянок, вовче лико (вовча ягода), морська цибуля, а з кімнатних - олеандр.
Отруйні рослини, що містять органічні кислоти, при попаданні у шлунок викликають ураження шлунково-кишкового тракту й одночасно діють на центральну нервову і серцево-судинну системи. Прикладом є вороняче око.
Рослини, що містять ефірні масла, викликають ураження шкіри і слизових оболонок, а при проковтуванні – ураження шлунково-кишкового тракту. Це рослини переважно сімейства лютикових (жовтець їдкий, жовтець отруйний, жовтець повзучий), сімейства зонтичних (вех отруйний, цикута отруйна, болиголов, борщовик) та чистотіл.
За ступенем токсичності рослини поділяють на:
‑ отруйні (бузина трав’яниста, конвалія, плющ, сімейство лютикових);
‑ дуже отруйні (олеандр, ракитник, всі види наперстянок, пасльону, азалії (рододендрону) тощо);
‑ смертельно отруйні (блекота чорна, беладона, дурман, болиголов, цикута, вовче лико, всi види аконiту).
До отруйних рослин також відносяться деякі види грибів. З отруйних грибів найбільш відомі поганки (чия отрута майже миттєво викликає задуху, судоми, білу гарячку) і мухомори. Крім того, є багато отруйних грибів, що маскуються: несправжні лисички, неправдиві опеньки, двійники боровиків - жовчні та сатанинські гриби, несправжні валуї і т.п. Деякі їстівні гриби (зморшкові, молочна трава, деякі сироїжки) при неправильному приготуванні також викликають небезпечне отруєння організму.
При отруєнні будь-якими рослинами спостерігається прихований період. Тривалість його може коливатися від декількох хвилин до доби, залежно від видів небезпечної хімічної речовини.
Отруйні тварини. Тварини використовують отруйні хімічні речовини для нападу або захисту. Найбільш характерні отруйні форми тварин і їх вплив на організм людини наведений у табл. 2.3.
Внаслідок істотного погіршення екологічного стану довкілля у міських агломераціях відбуваються різкі зміни місцевої флори і фауни, які супроводжуються інтенсивним поширенням переносників збудників різних хвороб людини і домашніх тварин (іксодові кліщі, численні паразити та ін.).
Таблиця 2.3.
Отруйні тварини та їх вплив на організм людини
Отруйні тварини |
Вплив на організм людини |
Павуки (тарантул, чорна вдова) |
Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки |
Кліщі (коростяні, іксодові, аграсові) |
Укуси, почервоніння, стан загального отруєння |
Комахи (оса, бджола, шершень, мураха, жук, гусениця ) |
Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки |
Сухопутні тварини (щурі, миші, безпритульні домашні тварини, дикі тварини) |
Хвороби - сказ, туляремія, гельмінтоз |
Морські тварини (скат, морський дракон, скорпена, коралові поліпи, медуза, морський їжак) |
Уколи, слабкість, деколи втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки |
Рептилії (кобра, гюрза, ефа, щитомордник, гримуча змія, морська змія та інші змії) |
Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки |
У природі також можлива зустріч з хворою чи пораненою твариною. Звірі, як правило, чують людину задовго до того, як вона зможе побачити їх, і, за рідкісним винятком, завжди намагаються уникнути такої зустрічі. Однак, якщо потривожити тварину, переслідувати її або поранити, вона може стати небезпечною.
Мікроорганізми це найдрібніші, переважно одноклітинні істоти, видимі тільки в мікроскоп. Серед патогенних мікроорганізмів розрізняють бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, прості. Вони характеризуються величезною різноманітністю видів, здатних існувати в будь-яких умовах. Мікроорганізми виконують корисну роль в обігу речовин у природі, використовуються в харчовій (при виробництві молочної продукції, пива, вин тощо) і мікробіологічній промисловості. Проте, деякі види мікроорганізмів є хвороботворними, або патогенними. Вони викликають хвороби рослин, тварин і людини. Такі хвороби як проказа, чума, тиф, холера, малярія, туберкульоз і багато інших у віддалені часи забирали тисячі життів, сіючи марновірства і страх серед населення. Людство довгий час не знало, що ці хвороби спричиняються мікроорганізмами. Вперше вдалося побачити бактерії голландцеві Антоні Ван Левенгуку в 1676 році. Випадкове відкриття Левенгука стало початком нової науки - мікробіології. Її основоположником вважається французький вчений Луї Пастер.
Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають чуму, сибірку, сап, холеру, лихоманку, віспу, ботулізм, грип тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захворювань можуть викликати різні розлади як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі зі збудників захворювань можуть спричиняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти), вживаючи які, людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.
Теми рефератів
1. Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні.
2. Заходи захисту людей від природних небезпек.
3. Тенденції зміни кліматичних умов за останні сто років.
4. Найбільш руйнівні стихійні лиха в історії людства.
Питання для самоконтролю
1. Перелічте загальні причини виникнення природних небезпек.
2. Охарактеризуйте геологічні процеси і явища.
3. Дайте характеристику метеорологічних явищ.
4. Гідрологічні небезпечні явища.
5. Види природних пожеж в природних екосистемах та правила безпеки під час пожеж.
6. Які бувають біологічні небезпеки та їх характеристики.
Література: 8, 9, 14, 26, 27.
ЛЕКЦІЯ 3. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ
План лекції
3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища.
3.1.1. Фізичні чинники
3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Питання для самостійної роботи
3.3. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкта господарювання (ОГ).