- •Міністерство освіти і науки україни одеська національна академія харчових технологій
- •«Безопасность – это когда знаешь, как избежать опасности»
- •Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек. Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
- •1.3. Поняття небезпеки і ризику
- •1.4. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.5. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. ПрироднЕ середовище та його загрози.
- •2.1.Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.
- •2.2. Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •2.2.1. Геологічні процеси і явища
- •2.2.2. Метеорологічні явища
- •2.2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.2.4. Пожежі у природних екосистемах
- •2.2.5. Біологічні небезпеки.
- •3.1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •3.1.1. Фізичні чинники
- •3.1.2. Хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники.
- •3.2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Лекція 4. Пожежна безпека.
- •4.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •4.3. Класифікація обєктів за їхньою вибухопожежонебезпекою
- •4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 5. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5.1. Глобальні проблеми людства.
- •5.2. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •5.3. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •5.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •6.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
- •6.2. Методичні підходи до визначення ризику.
- •6.3. Критерії оцінки рівня ризику.
- •6.4. Концепція прийнятного ризику.
- •6.5. Прийоми попереднього аналізу небезпек.
- •Лекція 7. Управління ризиком.
- •7.1. Управління ризиками.
- •7.2. Запобігання надзвичайних ситуацій.
- •7.3. Моніторинг надзвичайних ситуацій на підприємствах, порядок його проведення та чинники оцінки.
- •Лекція 8. Управління силами та засобами підприємства під час надзвичайної ситуації.
- •8.1. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.
- •8.2. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт під час надзвичайної ситуації.
- •8.3. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.
- •Лекція 9. Управління та державний нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •9.1. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності.
- •9.2. Правові основи безпеки життєдіяльності.
- •9.3. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •Список літератури
1.2. Основні поняття і визначення у безпеці життєдіяльності.
«Життєдіяльність» складається з двох слів – «життя» і «діяльність», тому потрібно з’ясувати зміст кожного з них.
Життя – одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.
Діяльність – є специфічною людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людининавколишнього середовища.
Життєдіяльність є багатомірне поняття, яке включає:
– властивість людини діяти в оточуючому її життєвому середовищі;
– процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей;
– складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність.
Безпека життєдіяльності – стан діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.
Національна безпека — це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Основою життєдіяльності є чинники і параметри навколишнього середовища (сонця, повітря, води, ґрунту, біосфери) та штучного середовища життя (житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування), а також багато іншого, що створено руками людини для забезпечення життя.
Головним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки, що вимагає проведення ідентифікації (виявлення) та оцінювання наслідків негативного впливу небезпек на життєдіяльність.
Безпека - це збалансованиий, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
Згідно ДСТУ 2293-99 безпека – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Небезпека – це явища, об’єкти, процеси, що за певних умов і в певний час здатні завдавати шкоди здоров’ю або життю людини, як відразу так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.
Небезпечна ситуація - умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію. Ситуацію, за якої проявляється можливість виникнення нещасного випадку, прийнято називати небезпечною або аварійною, а при загибелі людей – катастрофічною.
Критерієм реалізації небезпеки у просторі та часі, тобто якісним критерієм шкоди виступає ризик.