9. Провадження виконавчих дій щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. Виконання рішень іноземних судів і арбітражів

1. При виконанні передбачених статтею 3 Закону рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які про­ живають чи зареєстровані на території України, застосовуються поло­ ження Закону та цієї Інструкції.

1. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів і арбіт­ ражів проводиться на підставі відповідних міжнародних договорів та чинного законодавства України.

Клопотання про визнання і виконання рішення шоземного суду розглядається компетентним судом і після винесення ухвали про ви­знання та прийняття до виконання рішення іноземного суду на терито-

-240-

рії України виписується виконавчий лист, що і є основою для прова­дження виконавчих дій.

Основою для виконання рішення іноземного арбітражу є наказ ар­бітражного суду та ухвала компетентного суду України про визнання та виконання рішення іноземного арбітражу на території України.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Тор­гово-промисловій палаті України є виконавчим документом, якщо при­мусове виконання цього рішення повинне проводитись на території Ук­раїни. Виконання вказаного рішення проводиться на підставі заяви за­цікавленої особи, яка адресується відповідному відділу державної вико­навчої служби.

Виконавчий документ, виданий в установленому порядку на підста­ві рішення іноземного суду чи арбітражу, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання від­повідним рішенням законної сили.

10. Захист прав стягувана, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій

10.1. На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадо­ вих осіб державної виконавчої служби з виконання рішення або на від­ мову в здійсненні вказаних дій у встановлені Законом строки стягувач чи боржник можуть подати скаргу до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду за місцезнаходженням район­ ного (міського), районного в місті відділу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з чинним законодавством.

Про задоволення чи відмову в задоволенні начальником відповідно­го відділу державної виконавчої служби скарги виноситься вмотивована постанова (додаток 20), яка оскаржується в порядку, установленому За­коном. У постанові начальник відділу державної виконавчої служби дає вказівки державному виконавцю про хід подальшого виконання вико­навчого документа

Скарги на дії начальника відділу державної виконавчої служби по­даються до суду.

10.2. У разі невиконання у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний вико­ навець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в роз­ мірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мініму­ мів доходів громадян — щодо посадових осіб та призначає новий строк виконання.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу затвер­джується начальником відповідного відділу державної виконавчої служ­би. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк (додаток 24).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому самому порядку накладає штраф на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рі­шення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

16-1-1485 -241-

За наявності підстав, передбачених статтями 34, 35 Закону держав­ний виконавець вирішує питання про зупинення виконавчого прова­дження (додаток 10).

10.3. За порушення вимог Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подан­ня неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а та­кож неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за поданням державного виконавця начальником відповідного відділу державної ви­конавчої служби накладається штраф від двох до десяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк (додаток 24).

У разі наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешко­джає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодав­ства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення (додаток 5) і надсилає до суду або органів прокуратури подання про притягнення боржника або винної особи до кримінальної відповідальності.