- •3. Математичні методи:
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :а) димний заряд;б) бездимний заряд.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •3. Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки).
- •2. Облік осіб, що пропали безвісті, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.
- •3. Криміналістичний облік осіб, оголошений у розшук.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvі. За конструкцією:
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою:
- •II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):
- •1. Процесуальні засоби організації розслідування.
- •2. Психологічні засоби організації розслідуваня.
- •3. Управлінські засоби організації діяльності.
- •5. Технічні засоби організації розслідування.
- •А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •3. Предмет посягання.
- •212. Типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідуваній порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •217. Судові експертизи, які найчастіше призначаються у ході розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •218. Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень правил охорони вод.
- •219. Способи розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •222. Особливості виконання окремих слідчих дій під час розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
- •225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
- •226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
- •227. Криміналістична характеристика вимагання.
- •228. Планування та початковий етап розслідування вимагання.
- •229. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування вимагання.
- •230. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво. Типові ситуації початкового етапу розслідування й дії слідчого.
- •231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
- •232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.
- •233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.
- •234. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.
- •235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.
- •236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •237. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •238. Сутність, завдання та вимоги до здійснення дослідчої перевірки у справах про хабарництво.
- •239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
- •240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
При проведенні операції затримання з поличним доцільно:
1) затримати одержувачів у момент узяття ними хабаря, а у разі їх оброблення хімічними маркерами, то після контакту купюр зі шкірою рук чи одягом;
2) просікти спробу сховати, а також позбутися отриманого хабаря ;
3) звернутися за допомогою до спільників, які спостерігали за процесом передачі хабаря;
4) зафіксувати акт затримання за допомогою відеозапису;
5) вжити заходів щодо виявлення та затримання спільників одержувача, які таємно спостерігали за тим, що відбувається.
Затримання з речовим доказом - ефективний засіб викриття хабарників. Здебільшого воно викопується за всебічно перевіреною заявою конкретної особи, щодо якої має місце вимагання хабара.
Для викриття хабарників можуть використовуватися судово-оперативне фотографування, кінознімання, відео- та аудіо-заиис, оперативно-розшукові можливості органів дізнання. Затриманню має передувати ретельне, детальне підготування цієї слідчої дії.
Момент затримання на місці злочину визначається конкретними обставинами справи. Воно проводиться в момент давання і одержання хабара або відразу після його вручення. Затримання повинно бути виконане так, щоб хабарник не зміг звільнитися від предмета хабара, що є найважливішим речовим доказом.
240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
Причини дорожньо-транспортних подій. Причини, що породжують виникнення /ІТИ, можна умовно, за суб'єктною складовою поділити па чотири групи:
І група - порушення певними особами правил руху та експлуатації транспорту.
1. Порушення водіями правил руху та експлуатації транспорту, зокрема.
-перевищення встановленої швидкості руху;
-недотримання правил обгону, повороту чи рядності; наїзд на смугу зустрічного руху
-порушення правил проїзду перехресть;
-недотримання безпечної дистанції руху;
- перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті;
- неправильне завантаження та укріплення вантажу на транспорті;
-недотримання сигналів світлофору;
- виїзд на вочевидь технічно несправному транспорті; порушення правил руху на залізничних переїздах; управління ТЗ у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
2. Порушення, допущена пішоходами, пасажирами:
перехід проїжджої частини перед рухомим транспортом;
рух уздовж проїжджої частини дороги;
перехід проїжджої час тини у не призначених для переходу місцях;
недотримання дорожніх знаків і сигналів світлофора;
ігри дітей і підлітків па проїжджій частині дороги;
посалка і висадка пасажирів під час руху транспорту;
їзда па підніжках;
раптова поява па проїжджій частині пішоходів;
проїзд па транспорті пасажирів у етапі сп'яніння. Якщо при ньому водій не порушував правил дорожнього руху, він не підлягатиме кримінальній відповідальності.
3. Порушений, дотщеиі велосипедистами, водіями гужового транспорту.
4. Порушення з вини працівників автогосподарств,відповідальних за технічний стан чи експлуатацію ТЗ (диспетчери,завідувачі гаражів), зокрема:
- випуск на лінію технічно несправного транспорту
- неякісний ремонт транспортного засобу;
- порушення порядку технічного огляду транспорту;
- невжиття заходів із запобігання експлуатації технічно несправного транспорту;
- порушення правил контролю за виходом транспорту на її нію;
- допуск до кермування ТЗ особи, яка не має чи яку позбавлено прав водія, або такої, що перебуває в стані сп'яніння;
- грубе порушення режиму роботи водія.
5. Порушення, вчинені особами, відповідальними за будівнийтво, ремонт або утримання доріг, вулиць, дорожніх споруд дії яких виразились у:
- невідповідності параметрів дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух;
- несвоєчасному ремонті дорожнього полотна;
- відсутності належного контролю за станом доріг, вулиці мостів, залізничних переїздів;
- неякісному ремонті доріг і дорожніх споруд;
- порушенні правил проведення ремонтних робіт (відсуі ність огорожі, попереджувальних знаків);
- недостатній освітленості вулиць тощо.
II група - несправності транспортних засобів:
- що виникли під час руху раптово;
- заводські чи конструкторські дефекти (невдосконалена гальмівна система).
III група - несприятливі дорожні умови.
IV група - випадкові причини, тобто випадковий збіг обіставинвин, що не могли бути передбачені учасниками руху (несправність ність транспорту, що виникла зненацька, розрив камери тощо)
Усі наведені вище причини ще можна класифікувати за хн рактером на:
1) суб'єктивні (всі наведені вище причини, обумовлені відповідними порушеннями правил дорожнього руху та експлуи тації транспортних засобів певними особами);
2) об'єктивні - всі інші.
Слідова картина. Цей елемент криміналістичної характеристики відображає, насамперед, узагальнені дані щодо матеріальних наслідків відповідного виду ДТП, або, по-іншому, спосіб учинення злочину. Кожному виду ДТП властиві свої матеріальні сліди, які обумовлені особливостями форми руху, що лежить в основі механізму простої контактної взаємодії. Зокрема, у ході зіткнення двох ТЗ, що рухаються назустріч один одному, на кузові чи його елементах у місці безпосереднього контакту утворюються об'ємні сліди тиску (ум'ятини); - під час наїзду на перешкоду транспорт рухається прямолінійно або прямолінійно-поступально до нерухомого об'єкта. Як наслідок - виникають сліди ковзання. На трупі та на його одязі також залишаються відповідні пошкодження від частин ТЗ (сліди бампера, протектора на одязі потерпілого, нашарування ґрунту, часточок фарби, відламки скла, сліди волочіння, речі потерпілого, відповідні тілесні ушкодження тощо); - під час обгонів, об'їздів, крутих поворотів виникає обертальний момент, тобто обертально-поступальний рух, що створює концентричні сліди ковзання. На проїзжій частині залишаються сліди - плями рідин, мастила, крові, осипу - розбитого фарного скла, окремих деталей кузова, сипучих речовин; на транспортному засобі (безпосередньо на кузові в місці зіткнення чи контакту під час наїзду, а також на ходовій і донній частинах) - сліди, зокрема мікрочастинок (маловидимі та невидимі): сліди нашарування (від одягу потерпілого, волосся, кров, мізкова речовина, шматочки шкіри тіла). Для ДТП є характерними також ідеальні сліди, виявлені допитами.
1