- •3. Математичні методи:
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :а) димний заряд;б) бездимний заряд.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •3. Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки).
- •2. Облік осіб, що пропали безвісті, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.
- •3. Криміналістичний облік осіб, оголошений у розшук.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvі. За конструкцією:
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою:
- •II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):
- •1. Процесуальні засоби організації розслідування.
- •2. Психологічні засоби організації розслідуваня.
- •3. Управлінські засоби організації діяльності.
- •5. Технічні засоби організації розслідування.
- •А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •3. Предмет посягання.
- •212. Типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідуваній порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •217. Судові експертизи, які найчастіше призначаються у ході розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •218. Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень правил охорони вод.
- •219. Способи розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •222. Особливості виконання окремих слідчих дій під час розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
- •225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
- •226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
- •227. Криміналістична характеристика вимагання.
- •228. Планування та початковий етап розслідування вимагання.
- •229. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування вимагання.
- •230. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво. Типові ситуації початкового етапу розслідування й дії слідчого.
- •231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
- •232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.
- •233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.
- •234. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.
- •235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.
- •236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •237. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •238. Сутність, завдання та вимоги до здійснення дослідчої перевірки у справах про хабарництво.
- •239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
- •240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
Тактика допиту свідків враховує ставлення їх до розслідуваної події та суб'єктів діяння. Найбільш поінформованими про злочинну діяльність обвинувачених бувають їх родичі, колеги по службі та інші близькі до них особи. Заінтересованість зазначених осіб у виправданні злочинців від обвинувачення вимагає ретельного вивчення особи допитуваного та використання доказів, спрямованих на викриття неправдивих показань.
Тактика допиту свідків, не заінтересованих у вирішенні справи (відвідувачі установи, деякі співробітники та ін.), зводиться до детального відтворення важливих для розслідування обставин із використанням тактичних прийомів, зокрема, спрямованих на відновлення в їх пам'яті забутих фактів.
Допит обвинувачених здебільшого пов'язаний із труднощами, які обумовлені, як правило, заперечуванням пред'явленого обвинувачення з огляду на заздалегідь продуману поведінку на випадок розслідування і неправдиві показання співучасників даного злочину (хабаредавців, посередників).
При допиті хабародавця виявляються суперечності в його показаннях, які він дає з метою пом'якшити свою відповідальність або уникнути її. У сприятливих ситуаціях хабародавець, бажаючи досягти зазначеної мети може давати правдиві показання, що сприяє викриттю хабарника.
При допиті посередника з'ясовується: хто та при яких обставинах залучав його як посередника; чи не був він сам ініціатором цього; яка винагорода була йому запропонована (або він зажадав) і що фактично одержав; коли він зустрічався з особою, що одержала хабар, і хабародавцем, при яких обставинах; хто про них може дати показання.
Для перевірки показань про обставини давання й одержання хабара, усунення суперечностей у показаннях, а також в цілому викритті учасників злочину проводиться очна ставка. У деяких випадках для клопотання про очну ставку походить від обвинуваченого. Однак при цьому слід встановити, чи не буде спроб з боку обвинуваченого яким-небудь способом вплинути на іншого учасника очної ставки з метою змінений останнім своїх показань.
При розслідуванні хабарництва може проводитися пред'явлення для впізнання з метою встановлення особи, якій був переданий хабар (особа, що одержала хабар, посередник), якщо допитувана особа (хабародавець, свідок) не може назвати прізвище, адресу або конкретну посаду обвинуваченого. Може виникнути ситуація, коли обвинувачений, що визнав свою вину, стверджує, що може впізнати особу, яка дала йому хабар, хоча й не знає його прізвища, місця проживання або роботи. У таких випадках доцільно провести пред'явлення для впізнання обвинуваченим хабародавця. Ця слідча дія проводиться також і для впізнання предметів, які раніше належали хабародавцю та були виявлені у особи, що отримала хабар, або у посередника.
Якщо виникає необхідність в уточненні місця передачі хабара або місця проживання учасників хабарництва, проводиться перевірка показань на місці. При допиті, що обов'язково передує перевірці показань, докладно з'ясовуються деталі матеріальної обстановки місця передачі хабара, які можуть стати відомими лише в результаті безпосереднього сприйняття їх допитуваним.
При необхідності перевірити показання очевидців передачі хабара з метою встановлення можливості за певних умов бачити або чути те, що відбувається, доцільно провести слідчий експеримент.
Провадження судових експертиз по справах про хабарництво пов'язане з вирішенням питань, що відносяться до компетенції почеркознавчої, техніко-криміналістичної експертизи документів, судово-економічних, трасологічних та інших видів експертиз.