- •3. Математичні методи:
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :а) димний заряд;б) бездимний заряд.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •3. Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки).
- •2. Облік осіб, що пропали безвісті, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.
- •3. Криміналістичний облік осіб, оголошений у розшук.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvі. За конструкцією:
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою:
- •II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):
- •1. Процесуальні засоби організації розслідування.
- •2. Психологічні засоби організації розслідуваня.
- •3. Управлінські засоби організації діяльності.
- •5. Технічні засоби організації розслідування.
- •А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •3. Предмет посягання.
- •212. Типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідуваній порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •217. Судові експертизи, які найчастіше призначаються у ході розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •218. Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень правил охорони вод.
- •219. Способи розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •222. Особливості виконання окремих слідчих дій під час розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
- •225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
- •226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
- •227. Криміналістична характеристика вимагання.
- •228. Планування та початковий етап розслідування вимагання.
- •229. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування вимагання.
- •230. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво. Типові ситуації початкового етапу розслідування й дії слідчого.
- •231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
- •232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.
- •233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.
- •234. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.
- •235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.
- •236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •237. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •238. Сутність, завдання та вимоги до здійснення дослідчої перевірки у справах про хабарництво.
- •239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
- •240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
Шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Найбільш загальні типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі:
1) є дані про подію злочину і особу злочинця;
2) злочинець затриманий відразу після вчинення злочину;
3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;
4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі.
Запропоновані типові ситуації передбачають висунення і перевірку слідчих версій. Основою для цього можуть бути такі загальні типові припущення: шахрайство мало місце; вчинено інший злочин; надійшла неправдива заява і злочинного діяння взагалі не було. Якщо передбачається, що шахрайство мало місце, то можливе існування таких типових версій: заволодіння матеріальними цінностями чи грошима могло бути вчинене за допомогою підроблених документів (доручень, накладних, кредитових авізо, договорів, посвідчень тощо); заволодіння майном могло бути вчинене за допомогою легальних форм підприємницької діяльності чи використання фіктивних підприємств; заволодіння майном припускається вчиненим за допомогою «ляльок» (речових чи грошових), підміни товарів або грошових знаків; заволодіння грошима (іншими цінностями) передбачається вчиненим за допомогою азартних ігор; заволодіння майном припускається вчиненим групою шахраїв-гастролерів та ін. Залежно від ситуації і версії, що перевіряється, слідчий обирає найбільш доцільні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, визначає їх послідовність і відповідний комплекс.
Для перевірки версії про те, що шахрайства не було, необхідно встановити, чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити. У такому разі необхідно детально допитати заявника про обставини передачі майна та його індивідуальні ознаки. У заявника доцільно з’ясувати, де і коли було придбане майно або цінності, хто знав про їх існування, яким чином відбувалася подія, за яких обставин, в якому місці, хто міг бачити передачу майна, хто перебував на місці вчинення злочину тощо.
У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа. Якщо з часу вчинення злочину минуло небагато часу, організується спостереження в місцях найбільш ймовірної появи злочинця. За кримінальними обліками органів внутрішніх справ перевіряється, чи є у них дані про осіб, які мають властивості, притаманні шахраю, чи не зареєстровані нерозкриті шахрайства, що вчинені способом, аналогічним використаному підозрюваним. Інформацію про особу злочинця важливо отримати від потерпілого і свідків.
226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
На початковому етапі розслідування шахрайства дії слідчого визначаються залежно від характеру даних, які в нього є. У процесі розслідування мають бути доведені такі обставини: подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинення злочину та ін.); винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; характер і розміри шкоди, заподіяної шахрайством; обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.
Для перевірки версії про те, що шахрайства не було, необхідно встановити, чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити. У такому разі необхідно детально допитати заявника про обставини передачі майна та його індивідуальні ознаки. У заявника доцільно з’ясувати, де і коли було придбане майно або цінності, хто знав про їх існування, яким чином відбувалася подія, за яких обставин, в якому місці, хто міг бачити передачу майна, хто перебував на місці вчинення злочину тощо.
У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа. Якщо з часу вчинення злочину минуло небагато часу, організується спостереження в місцях найбільш ймовірної появи злочинця. За кримінальними обліками органів внутрішніх справ перевіряється, чи є у них дані про осіб, які мають властивості, притаманні шахраю, чи не зареєстровані нерозкриті шахрайства, що вчинені способом, аналогічним використаному підозрюваним. Інформацію про особу злочинця важливо отримати від потерпілого і свідків.
Діяльність слідчого на наступному етапі розслідування розпочинається з аналізу й оцінки зібраних фактичних даних, урахування нових слідчих ситуацій, визначення подальшого спрямування розслідування.
Типовими слідчими ситуаціями на цьому етапі розслідування можуть бути такі:
1) встановлено конкретну особу та її причетність до вчиненого шахрайства, пред’явлено обвинувачення;
2) є підозрюваний, зібрані докази, але їх недостатньо для встановлення причетності підозрюваного до вчиненого шахрайства, обвинувачення не пред’явлено;
3) зібрано недостатньо доказів, немає підозрюваного, не встановлено особу злочинця;
4) зібрані докази свідчать про відсутність складу злочину (шахрайства) у діях підозрюваного.
Якщо особа підозрюваного встановлена, то можуть мати місце такі типові слідчі ситуації при розслідуванні шахрайства: підозрюваний визнає себе винним; підозрюваний не визнає себе винним.
Типовими слідчими діями на наступному етапі розслідування є: допит свідків, допит підозрюваного (обвинуваченого), пред’явлення для впізнання, очна ставка, призначення та проведення експертиз та ін.