235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.

У справах про вбивства суд.- мед. експертиза трупа призначається обов’язково. Серед питань, що розв’язуються судово-медичною експертизою, можуть бути такі: причина смерті, час її настання; характер та послідовність ушкоджень; чи міг постраждалий сам нанести собі ушкодження; прижиттєвість або посмертність ушкоджень трупа; його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного. Судово-медична експертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особи по крові, частках м’язів, фрагментах кісток тощо. У практику запроваджено генотипоскопічну суд.-мед. експертизу, за допомогою якої ідентифікують особу за ознаками крові, встановлюють належність частин тіла одній людині, її стать тощо. Проведенням суд.-мед. експертизи реч. доказів встановлюється наявність, походження, конкретна чи групова належність виділень організму людини, виявлених на місці події, на знаряддях вбивства, тілі, одязі потерпілого, підозрюваного, на ін. об’єктах. Досліджують кров, потожирові виділення, сперму, слину, вміст кишечника, ін. виділення, волосся тощо. Цитологічному дослідженню піддають частини шкіри, клітини внутр. органів і кісток

Основними ЗАВДАННЯМИ, які вирішуються проведення с\експертиз є:

А – ідентифікація об”єктів і суб”єктів за залишеними слідами \ідентифікаційні завдання\,

Б – діагностика механізму події \тобто збільшити обізнаність про елементи криміналістичної структури злочину, зв”язків між цими елементами, розширити знання про етапи розвитку конкретного злочину \підготовка, механізм злочину, результати, можливі наслідки\уявні\, забезпечити пізнання різних процесів взаємодії та його результатів тощо\ - це так звані діагностичні завдання,

В – експертна профілактика – діяльність щодо виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, та напрацювання заходів для їх усунення.

236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Залежно від характеру документального оформлення (обліку) джерела розкрадання способи поділяються на: А. Способи розкрадань врахованих (облікованих) цінностей; Б. Способи розкрадань неврахованих (не облікованих) цінностей.

До способів розкрадань врахованих (облікованих) цінностей належать: *очевидне привласнення або розтрата матеріально-відповідальною особою ввіреного їй майна (розтрата авансових засобів, одержаних як попередня оплата за договором купівлі-продажу); *розкрадання шляхом заниження в документах якісних показників продукції, фіктивного списання наявних на балансі цінностей (списання грошових засобів на невиконувані рекламні, транспортні, ремонтні й інші роботи із наступним їх привласненням); *розкрадання, що маскуються підробленням первинних документів або облікових записів; *розкрадання грошових засобів, що вчиняються шляхом обману покупців або замовників із наступним вилученням зайво одержаних грошей та ін.

До способів розкрадань неврахованих (не облікованих) цінностей належать: *виготовлення неврахованої продукції із сировини та матеріалів, нелегально зекономлених (надлишкових) під час виробничого процесу, і збут цієї продукції через працівників оптової та роздрібної торгівлі, або на ринках; * виготовлення неврахованої продукції із незаконно придбаних сировини та матеріалів і наступний їх збут через торгівельні підприємства та ринки; *повне або часткове неврахування (необлікування) майна, котре поступає на об”єкт із наступним його викраденням.

Залежно від виду виробничо-господарської операції способи розкрадань поділяються на такі, що вчиняються: *у ході прийоми (отримання, поступлення) цінностей; *під час їх зберігання; *в процесі перероблення, дороблення; *під час відпускання (видачі) майна; *у ході складення облікових документів чи внесення у них записів; *у процесі бухгалтерського аналізу цих документів; *під час облікових дій щодо грошових коштів тощо.

Залежно від форми (зовнішнього прояву і сутності внутрішньої організації) розкрадання способи поділяються на: *способи, що є типовими для всіх галузей господарювання; *способи, які характерні для окремих галузей, видів виробництва.

У відповідності з предметом злочинного посягання : *способи розкрадання матеріальних цінностей; *способи розкрадання коштів (грошей, валюти та ін.).

Залежно від загального механізму злочинної операції під час махінацій із предметом розкрадання: *способи, що реалізуються операціями, які проводяться без офіційного оформлення документів (або з фіктивним документальним прикриттям), - так звані “бездокументні операції”; *такі, що проводяться під документальним прикриттям; *способи, для котрих властиві операції, які здійснюються без фактичного руху товарів, - так звані “безтоварні операції”; *способи, яким характерні “товарні операції”.