221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

На початковому етапі вирішуються наступні загальні завдання: а) виявити якомога більше речових доказів розкрадання; б) виявити такі важливі сліди способів розкрадань, як надлишки або недостачі матеріальних цінностей та грошей; в) забезпечити належне зберігання облікових документів – об”єктів майбутнього судочинного дослідження ; г) забезпечити повернення викраденого і відшкодування шкоди; д) забезпечити майбутнє проведення відповідних судових експертиз тощо.

Ці завдання виконуються встановленням: 1. номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитись ознаки злочину, і забезпеченням їх цілісності. Велике значення має аналіз змісту неофіційних документів (записок, нотаток, чорнових записів, розрахунків та ін.); 2. встановленням місця знаходження сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції, товарів і забезпечення їх цілості; 3. виявленням вимірювальних приладів, що використовуються, - вагів, дозаторів, лекал, трафаретів, штампів, касових апаратів; їх перевіркою, фіксацією показань, опечатуванням 4. перекриттям доступу до електронно-обчислювальних засобів; 5. встановленням місця знаходження майна і грошових коштів, що належать розкрадачам та іншими заходами і діями.

1) ситуації (коли справа порушується без матеріалів ревізії), слідчий володіє тактичною перевагою перед заінтересованими особами (розкрадачами), які не обізнані про те, що досудове розслідування вже розпочате. Ця тактична перевага реалізується відшуканням доказів розкрадання з використанням фактору раптовості у ході проведення слідчих дій. Раптовість у цій ситуації для матеріально-відповідальних осіб виступають також такі організаційні міроприємства як інвентаризації, ревізії, контрольні закупки тощо.

Для проведення обшуків та інвентаризацій створюються спеціальні групи. Для обшуків залучають слідчих, оперативних працівників. Для інвентаризацій – працівників організації, в яких проводять інвентаризації (інвентаризаторів).

Обшуки провадаться за місцями роботи і проживання осіб, в яких за інформацією у слідчого можуть знаходитись викрадені цінності, гроші, речі, придбані на крадені кошти тощо. Під час обшуків шукають тайники, а також потрібно звертати увагу на сліди предметів, що свого часу знаходились в приміщеннях, але на момент обшуку відсутні: периферичні та локальні сліди від картин, килимів, меблів, люстр, документи на придбані в магазинах коштовні предмети (теле-, радіо-, відеоапаратуру, комп’ютерну та різноманітну побутову техніку, транспортні засоби тощо).

Інвентаризації провадать за місцем роботи всіх матеріально-відповідальних осіб, причетних до виробничо-господарської діяльності. Інколи приймають рішення провести інвентаризацію за попереднім місцем роботи запідозреної у розкраданнях особи.

За допомогою пошукових завдань, запитів перевіряють заклади і установи, де можуть знаходитись гроші, валюта, коштовності, що належать обвинуваченому: відділення ощадних та інших банків, страхові товариства, ломбарди комісійні магазини, ательє пошиву одягу, майстерні побутового обслуговування.

Час накладення арешту на майно обирається залежно від процесуального статусу особи. Щодо обвинуваченого – негайно після пред”явлення обвинувачення. Щодо матеріально-відповідальних осіб – після встановлення факту недостачі, коли у слідчого з”являється обов”язок забезпечити відшкодування шкоди.

До першочергових, за розглядуваної ситуації розслідування розкрадань, відносять також дії щодо забезпечення виконання у подальшому різноманітних судових експертиз: товарознавчої, технологічної, економічної, судово-бухгалтерської та ін. Для призначення й виконання цих експертиз потрібні зразки товарів або виробів, сировини тощо.

За ситуації (2), коли кримінальна справа порушується внаслідок затримання осіб за порушення ними певних правил, що зумовлює підозру у їх причетності до розкрадання, характер та черговість дій слідчого й оперативного працівника обумовлюються конкретною обстановкою. Тут особливо важливими є високий професіоналізм учасників затримання, основним завданням яких буде одержання якомога більше доказів злочинної діяльності розкрадачів.

Діючи в умовах цієї ситуації, слідчий повинен відштовхуватись від , типових загальних версій: а) розкрадання мало місце; б) розкрадання не було, однак очевидні певні порушення, що мають ознаки іншого злочину.

За ситуації (3), коли кримінальна справа порушується за матеріалами ревізії або перевірки (аудиторської, прокурорської тощо), початково вивчають ці матеріали з точки зору того, які конкретні факти розкрадань виявлені, якими документами та поясненнями вони підтверджуються. Потім, зазвичай, допитують ревізора або аудитора. Після цих дій слідчий складає план допиту матеріально-відповідальної особи (осіб). планують і виконують такі первинні дії: а) огляд і виїмку документів, що стосуються операції, визнаної ревізією необґрунтованою; б) допити осіб, відповідальних за встановлені ревізією зловживання; в) обшуки у цих осіб з метою відшукання й вилучення предметів і документів, які можуть мати значення речових доказів, або майна для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації; г) допити свідків, про які є інформація в матеріалах ревізії.