- •3. Математичні методи:
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :а) димний заряд;б) бездимний заряд.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •3. Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки).
- •2. Облік осіб, що пропали безвісті, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей.
- •3. Криміналістичний облік осіб, оголошений у розшук.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvі. За конструкцією:
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою:
- •II. За об”єктом спрямованості (або сфери реалізації):
- •1. Процесуальні засоби організації розслідування.
- •2. Психологічні засоби організації розслідуваня.
- •3. Управлінські засоби організації діяльності.
- •5. Технічні засоби організації розслідування.
- •А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •3. Предмет посягання.
- •212. Типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідуваній порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •217. Судові експертизи, які найчастіше призначаються у ході розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •218. Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень правил охорони вод.
- •219. Способи розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •221. Початковий етап розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •222. Особливості виконання окремих слідчих дій під час розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
- •224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
- •225. Планування розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації.
- •226. Початковий та наступний етапи розслідування шахрайства.
- •227. Криміналістична характеристика вимагання.
- •228. Планування та початковий етап розслідування вимагання.
- •229. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування вимагання.
- •230. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво. Типові ситуації початкового етапу розслідування й дії слідчого.
- •231. Особливості тактики проведення окремих слідчих під час розслідування хабарництва.
- •232. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язаних з виникненням пожеж.
- •233. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування підпалів та інших злочинів, пов"язанихз виникненням пожеж.
- •234. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.
- •235. Види, завдання та можливості судових експертиз у справах про вбивства.
- •236. Криміналістична класифікація способів розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •237. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
- •238. Сутність, завдання та вимоги до здійснення дослідчої перевірки у справах про хабарництво.
- •239. Тактика затримання з поличним у справах про хабарництво.
- •240. Причини та „слідова картина" як елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху та експлуатації транспорту.
223. Криміналістична характеристика розбійницьких нападів.
Типові елементи криміналістичної характеристики грабежів і розбійних нападів є такими:
1. Узагальнена інформація про можливі безпосередні предмети злочинного посягання.
2. Відомості про обстановку вчинення злочину (місце, час, умови зберігання й охорони майна).
3. Відомості про своєрідні ознаки способів учинення злочинів, тобто послідовне здійснення комплексу дій, котрі скеровані на досягнення бажаного результату (підготовка, відкрите викрадення майна чи напад, приховування слідів злочину).
4. Відомості щодо особистості суб'єкта злочину.
5. Особа потерпілого.
Особам, які вчиняють грабежі й розбої, притаманні цинізм, зухвалий і нахабний характер злочинних дій. Такі злочини зазвичай вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у громадському транспорті, кафе та інших громадських місцях. Злочинці розраховують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боячись наразитися на напад. Вчиняючи грабіж чи розбійний напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким передбачається заволодіти) і визначають спосіб, час, знаряддя.
Найбільш типовими підготовчими для вчинення грабежу чи розбою діями є:
- попередня розвідка щодо об'єкта посягання;
- розроблення плану вчинення злочину;
- підбір учасників і розподіл функцій між ними (за умов учинення групового злочину);
- вибір (визначення) найбільш вдалих місця і часу;
- підготування засобів маскування зовнішності, зброї, знарядь зламу, транспортних засобів тощо.
Типовими способами вчинення грабежів і розбоїв є такі:
- силове й миттєве знімання головних уборів і шарфів;
- виривання сумок, портфелів та інших носильних предметів із рук потерпілого (ривок);
- заволодіння майном у спосіб фізичного або психологічного тиску або ж із застосуванням зброї;
- заволодіння майном введенням в організм потерпілих отрути, сильнодіючих наркотичних речовин тощо.
224. Особливості розслідування розбійницьких нападів.
Для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій необхідна наявність у первісних матеріалам даних про характер та обставини події. Зміст початкового етапу розслідування грабежів або розбоїв у кожному конкретному випадку визначається слідчою ситуацією, яка так чи інакше пов'язана з обставинами, що характеризують злочин, тобто з часом, що минув з моменту грабежу чи розбою, споживчою вартістю викрадених предметів, поведінкою потерпілого, свідків і злочинців.
Після отримання інформації про вчинений злочин слідчий оцінює її практичну значущість, правдивість. З урахуванням зібраних і задокументованих відомостей слідчий визначає їх вірогідність, достатність для початку розслідування і вирішує, чи забезпечать вони судову перспективу кримінальної справи. Якщо наявних відомостей недостатньо або вони викликають сумнів, то згідно зі ст. 97 КПК проводиться попередня перевірка. Така перевірка передбачає встановлення додаткових обставин або їх вірогідності шляхом отримання пояснень від потерпілого, очевидців, уточнення окремих елементів на місці злочину. Разом з тим, необхідно в процесі перевірки звертати увагу на конкретні ознаки, притаманні даному виду злочину. До них можна віднести:
а) наявність ознак старанної підготовки, зухвальства, проявленого нападаючими;
б) ретельне спостереження за жертвою, про що свідчать сліди, залишені на місці спостереження;
в) характер спрямованості діянь: напад на людину, квартиру, дачу, вчинений з метою заволодіння грошима, цінним майном, документами або утаєння більш тяжкого злочину;
г) спосіб зникнення з місця події;
ґ) способи приховання і реалізації злочинно придбаного майна і цінностей;
д) дані про осіб, які раніше вчинили подібні злочини, їхні зв'язки.
Встановлення названих ознак здійснюється як на стадії дослідчої перевірки, так і на початковому етапі розслідування. Виявлення вказаних ознак проводиться поетапно, оскільки вони тісно пов'язані між собою.
Отже, грабіж чи розбійницький напад характеризується певною слідчою ситуацією, а також особливостями, що дозволяє сформулювати типові основні напрями розслідування, тобто визначити комплекс, слідчих дій та опе-ративно-розшукових заходів. Прийнявши рішення про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 186 або ст. 187 КК, слідчий дає ретельну процесуально-криміналістичну оцінку наявної початкової інформації. Наявність необхідних відомостей про злочин, осіб, які вчинили напад, місце їх знаходження, товарну цінність і значущість викраде* ного, місця приховання і збування забезпечує не тільки слідчу і судову перспективу, а й дозволяє визначити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
У справах про грабежі чи розбійницькі напади слідчий вже на початковому етапі розслідування, як правило, має певну інформацію про обставини виявленого злочину, а часто й про осіб, які його вчинили. Ця інформація надходить слідчому з заяви потерпілих та інших джерел. Оцінюючи цю інформацію і результати первинної перевірки, слідчий має можливість вже на початковому етапі розпочати перевірку висунутих версій і планування розслідування.
Планування розслідування грабежів та розбійницьких нападів здійснюється з урахуванням даних, одержаних у результаті проведення перевірочних заходів. Особливістю планування є врахування слідчої ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування. Існують дві головні слідчі ситуації: перша з них, коли особа, яка вчинила злочин, відома, друга — коли злочинець невідомий. Як правило, на початковому етапі розслідування в справах пр"о грабіж чи розбійницький напад можна висунути такі типові версії:
1) мав місце грабіж чи розбійницький напад;
2) злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
3) злочину не було, повідомлення неправдиве.