- •Глава 1
- •§ 1. Право приватне і право публічне
- •§ 2. Джерела приватного права
- •§ 3. Значення римського приватного права
- •§ 4. Приватне право і цивільне право
- •Глава 2
- •§ 1. Значення порівняльної цивілістики
- •§ 2. Критерії класифікації приватного (цивільного) права
- •§ 3. Європейські традиції приватного (цивільного) права
- •§ 4. Європейські родини приватного (цивільного) права
- •§ 5. Традиція приватного (цивільного) права в Україні
- •§ 1. Предмет цивільного права
- •§ 2. Метод цивільно-правового регулювання
- •§ 3. Засади цивільного права
- •§ 4. Функції цивільного права
- •§ 5. Структура цивільного права
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття цивільного законодавства
- •§ 2. Форми цивільного законодавства України
- •§ 3. Акти цивільного законодавства України
- •§ 4. Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України
- •§ 5. Дія актів цивільного законодавства
- •§ 6. Договори як форма цивільного законодавства
- •§ 7. Звичаї
- •§ 8. Міжнародні договори
- •§ 9. Аналогія
- •§ 10. Значення судової практики
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття і предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методологія цивілістики
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна
- •Глава 6
- •§ 1. Особливості формування цивільного права в Україні
- •§ 2. Становлення традиції цивільного права в Україні
- •§ 3. Цивільне право в Україні за радянських часів
- •§ 4, Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України
- •Глава 7 Цивільне правов ід ношення
- •§ 1. Поняття цивільного правовідношення
- •§ 2. Загальна характеристика суб'єктів і об'єктів цивільних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільного правовідношення
- •§ 4. Вили цивільних правовідносин
- •§ 5. Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
- •Глава 8
- •§ 1. Загальні положення про фізичну особу
- •§ 2. Правоздатність фізичних осіб
- •§ 3. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи
- •§ 4. Ім'я фізичної особи
- •§ 5. Місце проживання фізичної особи
- •§ 6. Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
- •§ 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
- •§ 8. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •§ 9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •§ 10. Акти цивільного стану
- •§ 11. Фізична особа як підприємець
- •§ 12. Опіка та піклування
- •Глава 9 Юридичні особи
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної особи
- •§ 2. Сутність юридичної особи
- •§ 3. Цивільна правосуб'єктність юридичної особи
- •§ 4. Класифікація юридичних осіб
- •1) Залежно від виду права власності на:
- •2) Залежно від мети створення і діяльності на:
- •3) Залежно від підстав фінансування на:
- •4) Залежно від функцій на:
- •5) Залежно від відношення засновників до майна на:
- •8) Залежно від організаційно-правової форми на:
- •§ 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
- •§ 6. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 10
- •§ 1. Загальні засади участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •§ 3. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •Глава 11 Об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
- •§ 3. Цінні папери як об'єкт цивільних прав (правовідносин)
- •§ 4. Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 5. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •§ 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
- •§ 7. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •§ 8. Інші об'єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
- •§ 2. Здійснення цивільних прав
- •7Г„к _ 177
- •§ 3. Межі здійснення цивільних прав
- •§ 4. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
- •§ 7. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
- •§ 8. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
- •§ 9. Самозахист цивільних прав та інтересів
- •§ 10. Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
- •§ 11. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
- •Глава 13 Правочини
- •§ 1. Поняття і ознаки правочину
- •§ 2. Види правочинів
- •§ 3. Форми правочинів
- •§ 4. Тлумачення змісту правочину
- •§ 5. Відмова від правочину
- •§ 6. Недійсність правочинів
- •§ 7. Правові наслідки недійсності правочину
- •§ 8- Окремі види недійсних правочинів
- •Глава 14 Представництво
- •§ 1. Поняття представництва
- •§ 2. Підстави виникнення та види представництва
- •§ 3. Склад правовідносин представництва
- •§ 4. Передоручення
- •§ 5. Представництво за довіреністю
- •§ 7. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб
- •Глава 15 Загальні положення права власності
- •§ 1. Право власності в системі речових прав
- •§ 2. Поняття власності і права власності
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Здійснення права власності
- •§ 5. Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
- •Глава 16 Набуття і припинення права власності
- •§ 1. Загальні положення про набуття права власності Статті 328-330 цк визначають деякі засади набуття права власності.
- •§ 2. Первинні способи набуття права власності
- •§ 3. Похідні (вторинні) способи набуття права власності
- •§ 4. Припинення права власності
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі;
- •§ 1. Класифікація права власності
- •§ 2. Види права власності за суб'єктом
- •§ 3. Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
- •§ 4. Види права власності залежно від правового режиму
- •Глава 18 Захист права власності
- •§ 1. Загальна характеристика захисту права власності
- •§ 2. Віндикаційний позов
- •§ 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •§ 4. Визнання права власності
- •§ 5. Інші засоби захисту права власності. Персональні засоби захисту права власності
- •Глава 19 Суміжні речові права
- •§ 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України
- •§ 2. Права на чужі речі. Загальна характеристика
- •§ 3. Сервітути
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •§ 6. Володіння (посідання) і право володіння чужим майном
- •Глава 20 Право інтелектуальної власності
- •§ 1. Поняття та види інтелектуальної власності
- •§ 2. Право інтелектуальної власності як вид речового права
- •§ 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
- •§ 4. Зміст права інтелектуальної власності
- •§ 5. Здійснення права інтелектуальної власності
- •§ 6. Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 21 Зобов'язання. Загальні положення
- •§ 1. Поняття зобов'язань
- •§ 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •§ 3. Елементи зобов'язань
- •§ 4. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 5. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •13' • • ••- 371
- •§ 6. Припинення зобов'язань
- •§ 7. Виконання зобов'язань
- •Глава 22 Забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 3. Речово-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань
- •3.1. Застава
- •§ 4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Підстава цивільно-правової відповідальності
- •§ 3. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
- •§ 4. Форми цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •§ 5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Глава 24 Категорія договору в цивільному праві
- •§ 1. Поняття договору
- •§ 2. Види договорів
- •§ 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
- •§ 4. Зміст (умови) договору
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •Глава 25 Купівля-продаж
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •1.2. Права та обов 'язки сторін у договорі купівлі-продажу
- •§ 2. Захист прав споживачів
- •§ 3. Види договору купівлі-продажу
- •§ 4. Роздрібна купівля-продаж
- •§ 5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •§ 6. Поставка
- •§ 7. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •§ 8. Міна (бартер)
- •§ 1. Дарування
- •Глава 55 цк, що регулює дарування, містить множину норм, зосереджених у 14 статтях (у раніше чинному цк були лише дві статті, що регулювали дарування).
- •§ 2. Рента
- •§ 3. Довічне утримання (догляд)
- •Глава 27 Найм (оренда) та позичка
- •§ 1. Договір найму (оренди)
- •1.3. Припинення договору найму (оренди) Підстави припинення договору:
- •1.4. Різновиди договору найму (оренди)
- •§ 2. Договір оренди державного та комунального майна
- •§ 3. Прокат
- •§ 4. Найм (оренда) земельної ділянки
- •§ 5. Лізинг
- •Глава 28 Найм (оренда) житла
- •§ 1. Поняття житлового законодавства та договору найма житла
- •§ 2. Права наймача житла і членів ного сім'ї
- •§ 3. Зміна і розірвання договору найму житла
- •§ 4. Приватизація житла
- •Глава 29
- •§ 1. Договір підряду
- •Глава 61 цк регулює підряд.
- •§ 2. Побутовий підряд
- •§ 3. Будівельний підряд
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •§ 5. Зовнішньоекономічні підрядні операції з давальницькою сировиною
- •§ 6. Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Загальні положення про послуги
- •§ 2. Перевезення
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Договори перевезення пасажира, багажу та пошти
- •§ 6. Транспортне експедирування
- •Глава 31
- •§ 1. Зберігання
- •§ 2. Страхування
- •2.1. Поняття страхування
- •§ 3. Доручення
- •§ 4. Комісія
- •§ 5. Управління майном
- •Глава 32 Позика. Кредит. Банківський вклад
- •§ 1. Позика
- •§ 2. Кредит
- •2.1. Поняття кредиту
- •§ 3. Банківський вклад
- •Глава 33 Банківський рахунок. Факторинг. Розрахунки
- •§ 1. Банківський рахунок
- •Глава 72 цк регламентує вид договору, який поширений у сфері розрахункових відносин, однак не був раніше законодавчо визначений і регламентований в цк — договір банківського рахунка.
- •§ 2. Факторинг
- •§ 3. Розрахунки
- •Глава 34 Розпоряджання майновими правами
- •§ 1, Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Комерційна концесія
- •§ 3. Спільна діяльність
- •Глава 35 Види недоговірних зобов'язань
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 2. Інші види недоговірних зобов'язань
- •Глава 36** Відшкодування шкоди
- •§ 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- •§ 2. Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою
- •§ 4. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 37
- •§ 1. Загальні положення про спадкування
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •§ 3. Спадкування за законом
- •§ 4. Здійснення права на спадкування
- •Глава 87 цк регулює здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Згідно зі ст.І268 цк спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прий-
- •§ 5. Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину. Спадковий договір
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
§ 5. Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані речові права вторинного характеру. Вони не можуть існувати самостійно і є засобом реалізації права власності.
До них належать: право повного господарського відання і право оперативного управління.
5.1. Право повного господарського відання
Право повного господарського відання — це право юридичної особи володіти, користуватися, розпоряджатися майном, яке надано їй власником для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно зі ст.37 Закону "Про власність" майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, на основі якого підприємство володіє, користується і розпоряджається вказаним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону і Цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо Інше не встановлено законодавчими актами України.
Таким чином, поява цієї правової категорії зумовлена необхідністю розмежування права власності держави і права державного підприємства щодо виділеного йому майна.
Законом "Про власність" право повного господарського відання передбачено лише стосовно державної власності.
Однак на практиці постала проблема визначення правового ре-Жиму майна, наданого засновниками в управління господарського
товариства, тощо.
Оскільки майно не передавалося у власність такого підприємоТВа а лише надавалося йому для здійснення статутної діяльності,То природно, виникло припущення, що воно має належати при-Ватному підприємству, господарському товариству тощо на правіповного господарського відання. «&л
263
При порівнянні права повного господарського відання з правом власності привертає увагу ідентичність їх змісту: як в одному, так і в іншому випадку суб'єкт відповідного права має правомочності володіння, користування і розпорядження майном.
Отже, постає питання: чим відрізняються вони одне від одного?
Відмінність полягає насамперед у характері прав.
Право власності є основним, самостійним правом, у той час як право повного господарського відання вторинне і залежить від права власності. Якщо право власності може існувати без права повного господарського відання, то останнє неможливе без права власності.
Вторинним характером права повного господарського відання зумовлені і такі його обмеження: власник може контролювати використання майна шляхом аудиторських та інших перевірок; отримувати частку прибутку від використання цього майна; ухвалити рішення про ліквідацію або реорганізацію юридичної особи, у повне господарське відання якої було надане майно, тощо.
5.2. Право оперативного управління
Право оперативного управління визначають як таке, що фінансується за рахунок власника, особливе речове право юридичної особи (організації) володіти, користуватися і розпоряджатися закріпленим за нею майном в межах, встановлених законодавчими актами, відповідно до цілей своєї діяльності, завдань власника і призначення майна'.
Однак таке визначення має деякі неточності. Так, не зовсім зрозуміло, що вкладається у поняття "фінансування речового права". Неточним є твердження, що право оперативного управління охоплює одночасно три правомочності — володіння, користування, розпорядження. Зайвою видається вказівка на те, що межі здійснення права оперативного управління залежать від призначення майна і завдань, поставлених власником. Адже очевидно, що власник якраз І ставить завдання використовувати майно відповідно до його призначення і для досягнення цілей, для яких створена ним певна організація.
З цих міркувань більш важливим видається зосередити увагу на інших характерних ознаках права оперативного управління: наявності правомочностей, отриманих від власника, і визначенні ним меж використання майна. З урахуванням цих обставин можна запропонувати таке визначення досліджуваного поняття.
Право оперативного управління — це засноване на праві власності іншої особи і наданому нею повноваженні право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження майном в цілях і межах, встановлених власником.
Як і право повного господарського відання, право оперативного управління є похідним від права власності, воно більш обмежене
1 Див., напр.: Гражданское право Украиньї. - Ч.І / Под ред. А.А. Пушкина, В.М-мойленко. - Харькои, 1996. - С.329.
264
порівняно з ним. Крім того, воно вужче, ніж право повного госпо-оського віданНя. Якщо право повного господарського відання містить три правомочності — володіння, користування і розпорядження, то право оперативного управління охоплює одночасно лише дві — володіння і користування або володіння і розпорядження.
у будь-якому разі особа, в оперативному управлінні якої знаходиться майно, не має права розпоряджатися ним на свій розсуд, а може це робити лише в межах, встановлених власником.
Відповідальність за своїми боргами особа, в оперативному управлінні якої знаходиться майно, несе лише у межах останнього. В решті відповідальність субсидіарно несе власник такого майна.
Право оперативного управління у радянському цивільному праві було закріплене раніше, ніж право повного господарського відання і тривалий час було єдиним засобом здійснення права державної власності.
Однак із прийняттям Закону "Про власність" і появою права повного господарського відання майно на праві оперативного управління, як правило, закріплювалося за установами (хоча в деяких випадках на таких засадах майно може належати також підприємствам та організаціям).
Таким чином, фактично відбувся поділ права повного господарського відання та права оперативного управління також і за суб'єктним складом.
ЦК не передбачає ні права повного господарського відання, ні права оперативного управління.
Це можна пояснити тим, що їх планувалося замінити такими категоріями як "право власності юридичних осіб" (ст.322 проекту ЦК 1996 р.) і "володіння" (гл.ЗО проекту ЦК 1996 p.).
Розробники проекту ЦК прагнули уникнути використання понять "право оперативного управління" і "право повного господарського відання" шляхом визнання права власності на майно, закріплене державою, Автономною Республікою Крим І територіальною громадою, за створеними ними юридичними особами1. Але згідно з остаточним варіантом ЦК (ст.329) юридична особа публічного права набуває право власності лише на те майно, що передане їй у власність. З іншого боку, новий ЦК діє разом Із ГК, в якому серед речових прав згадуються право господарського відання, право оперативного управління тощо (ст.133 ГК), а майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і підлягатиме закріпленню за ним на праві господарського відання чи оперативного управління (ст.73 ГК).
Таким чином, питання про долю права повного господарського відання та права оперативного управління залишається невиріше-ним. Поки що вони продовжують існувати у вітчизняному законодавстві як категорії речового права.
„ ' Див.: Кодифікація приватного (цивільного) права / За ред. проф. А.С. Довгерта. -К-, 2000. - С.168.
265
Додаткова література:
1. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собс-твенность. — М.-Л., 1948.
Домашенко М.В, Рубаник В.Є. Власність і право власності.Нариси з історії, філософії, теорії І практики регулювання відносинвласності в Україні. — Харків, 2002.
Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории / Перс нем. - М., 1985.
Ландкоф С.Н. Основи цивільного права. — К., 1948. — С.51-
56.
5. Маттеи У., Суханов Е.А. Основньїе положення права собс-
твенности. — М.,1999.
Пайпс Р. Собственность и свобода / Пер. с англ. — М., 2000.
Покровский И.А. Основньїе проблеми гражданского права. —М., 1998. - С.192-235.
Право власності в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. О.В. Дзе-ри, Н.С. Кузнєцової. - К., 2000.
9. Право собственности в СССР / Под ред. Ю.К.Толстого,В.Ф. Яковлева. -М., 1989.
10. Сабо И. Основьі теории права / Пер. с венг. — М., 1974. —С.17-32.
П.Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. — М.,
1999.
12. Яворська О. Речові права у проекті Цивільного кодексу // Українське право. — 1997. — Число 3. — С.124-125.