§ 2. Захист прав споживачів

Права споживачів товарів, робіт і послуг охороняє Закон України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 15 грудня 1993 p.), що також встановлює засоби відповідальності та Інші санкції за порушення законодавства про охорону прав споживачів.

Законом України від 7 березня 2002 р. ратифікована Угода про основні напрями співробітництва держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів.

Відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" споживач — Це громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних

побутових потреб.

Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на:

• державний захист своїх прав;

• гарантований рівень споживання;

• належну якість товарів (робіт, послуг), торгового та Інших ви-Д'в обслуговування;

461

• безпеку товарів (робіт, послуг);

• необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію протовари, їх кількість, якість і асортимент, а також про їх продавця(виробника);

• відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайно-вої) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людейтоварами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

• звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

• об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднанняспоживачів).

Закон "Про захист прав споживачів" називає одним із прав споживача його право на належну якість товарів — споживач має право вимагати від продавця (виробника), щоб якість придбаного ним товару відповідала вимогам нормативно-правових актів, умовам договору, а також інформації про товар, яку надає продавець (виробник).

Якість переданого товару є істотною умовою договору купівлі-продажу. Тому в Законі прямо зазначено, що продавець зобов'язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вищевказаним вимогам.

Вимоги до товару щодо його безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також для навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп товарів вказані вимоги встановлюються законодавчими актами України.

Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до якості товарів забезпечується правом участі об'єднань споживачів у розробці нормативних документів згідно з чинним законодавством.

Продавець зобов'язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також Інформації про товар, що надається продавцем (виробником).

На товари, що завозяться на територію України, повинен бути передбачений чинним законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Закон "Про захист прав споживачів" передбачає ширші порівняно з ЇДК права споживачів при порушенні їх права на належну якість купленого товару.

Якщо споживач придбав товар неналежної якості, при виявленні недоліків чи фальсифікації товару він відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" має право використовувати одну з п'яти можливостей, наданих законом:

1. вимагати безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат па їх виправлення споживачем чи третьою особою;

2. заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикула, модифікації) належної якості;

462

3. заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикула, мо-(ЬікаиІЇ) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

4. відповідного зменшення купівельної ціни;

5. розірвання договору та відшкодування завданих збитків.

Так, В.П. (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовними вимогами до Шевченківського універмагу м. Києва (відповідача) на тій підставі, шо він придбав у відповідача літній костюм без помітних дефектів. Під час весняно-літ-нього сезону позивач кілька разів одягнув костюм і виявив, що під дією сонячних променів колір тканини змінився, з'явилися плями. Відразу ж після виявлення зазначених дефектів В.П. звернувся до адміністрації Шевченківського універмагу з вимогою замінити костюм. Однак відповідач відмовився виконати законні вимоги покупця, тому останній просив стягнути з відповідача вартість костюма з урахуванням інфляції за цінами, що склалися на день пред'явлення

позову.

У додатковій позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму на відшкодування моральних збитків, понесених з вини універмагу, оскільки він тричі звертався до відповідача за відновленням Його порушеного права, одержував відмови, витрачав вільний

час, сили, здоров'я.

З висновку судово-товарознавчої експертизи вбачається, що дефект, який виник на костюмі (зміна початкового кольору), стався через нестійкість фарби до фізико-хімічних впливів.

Дослідивши та оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач дійсно купував костюм у Шевченківському універмазі, дефект виник не з його вини і відмова універмагу замінити костюм спричинила порушення прав В.П. як споживача. Суд дійшов висновку, шо позовні вимоги В.П. у частині відшкодування матеріальних збитків підлягають повному задоволенню, а в частині моральних збитків — частковому'.

Стосовно непродовольчих товарів, що були у використанні та реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, зазначені вимоги споживача задовольняються лише за згодою продавця.

Нерідко трапляється, що продавець не задовольняє тієї вимоги, що пред'являється споживачем, нав'язуючи йому інший варіант. Наприклад, при придбанні неякісного товару споживач вимагає розірвання договору і відшкодування збитків, а продавець відмовляє в цьому, погоджуючись на інше рішення — заміну недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості.

У таких ситуаціях тільки споживач (а не продавець) вправі обирати одну з кількох альтернативних вимог і ніхто не вправі примушувати його до іншого рішення.

Інколи при звертанні споживача з претензією на якість купленого товару продавець відсилає його до виробника, пояснюючи покуп-ЦК), що тільки виробник відповідає за якість зробленого ним товару. Це не відповідає закону, адже продавець як сторона в договорі ку-^швлі-продажу повною мірою відповідає за якість товару, що продається. При цьому право вибору, до кого звернути свої вимоги, нале-

Юридическая практика. - 1996. - №2. - С.З.

463

жить самому споживачеві. Вони можуть бути адресовані або до про, давця за місцем купівлі товару, або виробникові чи підприємству що виконує їх функції за місцезнаходженням споживача. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства які виконують вказані вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) зо- бов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і заде вольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів вагою понад 5 кг продавцю,! виробнику (підприємству, що виконує їх функції) та їх повернені споживачеві здійснюється силами і засобами продавця, виробиш (підприємства, що виконує їх функції).

У разі невиконання цього зобов'язання, а також відсутност продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) у місці перебування споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем за їх рахунок.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню в двомісячний термін з часу відповідної заяви. І задовольнити вимогу споживача про заміну товару у встановленні термін неможливо, споживач вправі за своїм вибором пред'явит інші вимоги, передбачені Законом "Про захист прав споживачів".

У Законі встановлено ряд положень для охорони прав споживачів на випадок зміни цін на товари.

У разі заміни товару з недоліками на товар аналогічної марк* (моделі, артикула, модифікації) належної якості, ціна на який змі- пилася, перерахунок вартості не провадиться.

У випадку заміни товару з недоліками на такий же товар іншоі моделі перерахунок вартості провадиться виходячи з цін, що діял* на час обміну.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться, виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на час купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день роН зірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у дещ розірвання договору — в інший термін за домовленістю сторін, не пізніше ніж протягом семи днів.

У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або поТ вернути споживачеві сплачені їм гроші, якщо вказані недоліки ви] явлені в межах терміну придатності.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усуненню недоліків товару вони мають бути усунені протягом 14 днів або згодою сторін в інший термін.

464

На письмову вимогу покупця на час ремонту йому надається (з

ставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикула, модифіка-

-\ За кожний день затримки виконання вимоги про надання та-

ого товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад

становлений термін (14 днів) споживачеві виплачується неустойка

в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — технічного паспорта чи Іншого документа, що його замінює. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Вимоги щодо товарів, виготовлених за межами України або придбаних у посередників, задовольняються за рахунок продавця. Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, шо виконує 'їх функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд водночас вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі за своїм вибором пред'являють позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Вони звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст.13 Закону "Про захист прав споживачів" виробник забезпечує нормальну роботу (застосування використання) товару, у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством чи нормативними документами, а в разі їх відсутності — договором.

Гарантійні терміни на комплектуючі вироби мають бути не меншими, ніж гарантійний термін на основний виріб, якщо Інше не передбачено законодавством або договором.

Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару.

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутовоїхімії, парфюмерио-косметичних та Інших товарів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, який зазначаєтьсяна етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються доних при продажу, і який вважається гарантійним терміном. Тер-^м'н придатності обчислюється від дати виготовлення, яка також^м'іє бути вказана на етикетці або в Інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для викорис-І6г,о« ₄₆₅

тання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

На сезонні товари (одяг, хутряні вироби тощо) гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, міститься в додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172. Для одягу, хутряних та інших виробів гарантійні терміни обчислюються з моменту настання сезону: з 1 квітня — весняно-літнього асортименту, з 1 жовтня — осінньо-зимового асортименту. Для взуття зимового асортименту — з 15 листопада по 15 березня; весняно-осіннього асортименту — з 15 березня по 15 травня, літнього асортименту — з 15 травня по 15 вересня.

При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час персдання товару споживачеві не збігаються, гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складання — від дня їх здійснення. Якщо день доставки, установки (підключення) чи складання товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу — від дня укладення договору купівлі-продажу.

При виконанні гарантійних ремонтів гарантійний термін збільшується на час перебування товару в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

При обміні товару його гарантійний термін обчислюється заново від дня обміну.

Споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного терміну. Цю вимогу може бути пред'явлено протягом установленого терміну служби, а якщо такий не встановлений — протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено в зазначені Законом "Про захист прав споживачів" терміни, споживач має право за своїм вибором пред'явити виробнику інші вимоги, встановлені законом.

Якість товару також повинна відповідати Інформації про товар (роботи, послуги), наданій продавцем (виробником, виконавцем).

Інформація про товари повинна містити:

• назву товару;

• зазначення нормативних документів, вимогам яких повиннівідповідати вітчизняні товари;

• перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодопродуктів харчування — склад, калорійність, вміст шкідливихдля здоров'я речовин, номінальну кількість (масу, обсяг тощо),харчову та енергетичну цінність, умови використання та застере-

466

ння щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а ж іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; ...

— відомості про вміст шкідливих для здоров я речовин порівня-

з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;

• позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;

• дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів;

• дату виготовлення;

• відомості про умови зберігання;

• гарантійні зобов'язання виробника;

• правила та умови ефективного і безпечного використання товарів;

• термін придатності (служби) товарів, відомості про необхідні

дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

— найменування та адресу виробника (продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Щодо товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача Інформацію про такі товари І можливі наслідки їх впливу.

Ця інформація доводиться до відома споживача виробником (продавцем) у технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні забезпечуватись інформацією про місце їх походження.

Якщо надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про товар і про виробника спричинило:

• придбання товару, який не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач вправі розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

• неможливість використання придбаного товару за призначенням — споживач вправі вимагати надання у розумно короткий,але не більше місяця, термін належної інформації. Якщо в цей термін інформацію не буде надано, споживач вправі розірвати договірі вимагати відшкодування збитків;

• заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача —вш вправі пред'явити продавцю (виробнику) вимоги за ст.17 Закону (відшкодування майнової шкоди, заподіяної товарами неналежної якості).

Збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними внаслідок недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

¹⁶' 467

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неотримання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Для забезпечення прав споживача в сфері торгового та Інших видів обслуговування Закон "Про захист прав споживачів" містить заборону примушувати споживача придбавати товари або послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів, що придбаваються, демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець зобов'язаний у цих випадках надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів. В тому разі, коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, продавець зобов'язаний у триденний з дня одержання письмової заяви від споживача термін направити цей товар на експертизу. Експертиза робиться за рахунок продавця.

Відповідно до Закону "Про захист прав споживачів" обмін товару належної якості провадиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172. До них належать продовольчі товари, лікарські препарати і засоби, предмети сангігїєни, непродовольчі товари, світлочутливі товари, корсетні товари, парфюмерно-косме-тичні вироби, пір'яно-пухові вироби, дитячі іграшки (м'які, гумові надувні), зубні шітки, апарати для гоління, гребінці, рукавички, тканини, килимові вироби тощо.