§ 4. Приватне право і цивільне право

У країнах, де прийнято поділяти право на приватне і публічне, цивільне і торговельне право є складовими приватного (наприклад, Франція, Німеччина). В інших країнах цивільне право тлумачать як категорію практично тотожну приватному праву (наприклад, Нідерланди, Італія, Греція). У країнах, що належать або належали до так званої соціалістичної системи права, сімейні правовідносини зазвичай виокремлюють у самостійну галузь — сімейне право. В Україні поділ права на приватне і публічне, а також віднесення сімейних відносин до сфери цивільно-правового регулювання досі є предметом дискусій. Більш прийнятним було б позитивне вирішення цих питань, хоча не виключене формування нового цивільного права України як галузі, що охоплює всю сферу відносин між приватними особами.

Додаткова література:

1. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права // Вісник Академії правових наук України. — 1998. — №3(14). — С.50-58.

2. Алексеев С.С. Частіше право. — М., 1999.

3. Алексеев С.С. Право. - М., 1999.

4. Довгерт А.С. Система приватного права та структура проектунового Цивільного кодексу України // Українське право. — 1997. —№1. - С.16-27.

5. Мамутов В. До поняття приватного права // Вісник Академіїправових наук України. - 1999. - №2(16). — С.58-61.

6. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручн. —К., 2003.

і. Покровский И.А. Основньїе проблеми гражданского права. — М., 1998.

8. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права// Вісник Академії правових наук України. — 2001. — №2(25). —С.123-134.

9. Сібільов М. До питання про правові засоби сфери приватногоправа // Вісник Академії правових наук України. — 2001. —№3(26). - С.135-І45.

10. Харитонов Є.О. Історія приватного (цивільного) права Європи: Витоки. — Одеса, 1999.

11. Харитонов Є.О., Харитонова О.ї. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. — Кіровоград, 1999.

12. Хвостов В.М. Система римского права: Учебн. — М., 1996.

10

І

Глава 2

Європейські системи приватного (цивільного) права

1. Значення порівняльної цивілістики.

2. Критерії класифікації приватного (цивільного) права.

3. Європейські традиції приватного (цивільного) права.

4. Європейські родини приватного (цивільного) права:

а) романська система приватного (цивільного) права;

б) англосаксонська система приватного (цивільного) права;

в) центральноєвропейська система приватного (цивільного) права;

г) східноєвропейська система приватного (цивільного) права.

5. Традиція приватного (цивільного) права в Україні.

§ 1. Значення порівняльної цивілістики

Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також національних систем цивільного права і цивілістичних інститутів у їх розвитку. При цьому предметом вивчення є не тільки догма права, а й конкретно-історичні умови, в яких виникають, розвиваються та Існують ці системи.

Мета порівняльно-правового аналізу може бути визначена як пошук спільного (універсального) і особливого в різних правових системах, виявлення закономірностей розвитку приватного права в цілому для визначення напрямів і тенденцій розвитку національних систем цивільного права.

Порівняльна цивілістика дає можливість уникнути повторення помилок у правовому регулюванні, створює підґрунтя для запозичення досвіду законотворчості і водночас дозволяє вберегтися від невиправданого копіювання інститутів та рішень, неприйнятних Для національної системи цивільного права, таких, що не враховують правової традиції й особливостей цивілізаційного розвитку країни.