§ 3. Система науки цивільного права

З урахуванням зазначеного вище наука цивільного права може бути умовно поділена на три головних частини:

1. Догма цивільного (приватного) права.

2. Історія цивільного (приватного) права.

3. Порівняльна цивілістика (порівняльне цивільне право, порівняльне правознавство у галузі приватного права).

Догма цивільного права — це частина цивілістики, яка вивчає характер, особливості і зміст норм певної системи цивільного права;

46

уктуру, зміст та форми цивільного законодавства; тлумачить його' вивчає і аналізує практику застосування цивільно-правових норм з метою визначення їх ефективності.

Предметом цього розділу цивілістики є насамперед чинне цивільне законодавство і практика його застосування.

Історія цивільного (приватного) права є частиною цивілістики, яка вивчає розвиток цивільного (приватного) права в цілому і окремих його інститутів.

При цьому предметом дослідження може бути приватне право як наднаціональна система, окремі традиції приватного права, національні системи цивільного права в процесі історичного розвитку.

Крім того, предметом дослідження тут також є розвиток цивілістики як науки.

Порівняльна цивілістика — частина науки цивільного права, що вивчає різноманітні системи приватного (цивільного) права.

При цьому предметом дослідження може бути певна правова система взагалі, національні системи цивільного права або окремі інститути чи навіть норми, які розглядаються у порівняльно-правовому аспекті.

§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна

Цивільне право є однією з профілюючих дисциплін юридичного циклу, обов'язковою для вивчення студентами-юристами незалежно від типу вищого навчального закладу, факультету, спеціалізації тощо.

Предметом цієї навчальної дисципліни є цивільне право в усіх трьох названих вище проявах: як галузь, як система законодавства, як наука.

її завдання полягає в переданні студентам-юристам знань про цивільно-правові явища, поняття, категорії тощо, про галузь цивільного права, системи цивільного законодавства і практику його застосування.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студенти повинні набути ґрунтовних теоретичних знань у галузі цивілістики, розуміти закономірності, характер і тенденції розвитку цивільного права, а також мати уявлення про пануючу (або ту, що формується) у країні концепцію цивільного права.

Крім того, вимагається надійне засвоєння головних положень Цивільного законодавства, формування вміння тлумачити закон та обґрунтовувати і захищати свою позицію з цивілістичних питань. Це потребує напрацювання навичок практичної роботи з нормативним матеріалом, аналізу конкретних випадків з судової практи-ки і змодельованих ситуацій. Цим визначається система навчальної Дисципліни "Цивільне право" (іноді іменується "Цивільне і сімейне Яраво"), яка включає:

1. Вступ до цивільного права (сукупність відомостей про понят-^Тя предмет, метод, принципи, системи цивільного права і закономірності його розвитку).

47

2. Загальні положення про цивільні правовідносини (їх поняття, види, елементи, підстави виникнення).

3. Вчення про суб'єктів цивільних прав і обов'язків.

4. Вчення про об'єкти цивільних правовідносин.

5. Загальні положення про здійснення та захист цивільних праві обов'язків (правочини, представництво, строки у цивільному праві, захист цивільних прав, відповідальність).

6. Вчення про права на речі (право власності, право володіння,право на чужі речі тощо).

7. Вчення про право інтелектуальної власності.

8. Загальні положення про зобов'язання І договори (поняття івиди, виникнення і припинення, забезпечення належного виконання).

9. Окремі види договорів.

10. Недоговірні зобов'язання.

11. Спадкове право.

12. Сімейне право.

Додаткова література:

1. Азаркин Н.М. Вссобшая история юриспруденціє: Курс лек-ций. — М., 2003.

2. Азаркин Н.М. История юридической мьісли России: Курслекций. — М, 1999.

3. Иоффе О.С. Из истории цивилистической мьісли / О.С. Иоф-фе Избранньїе трудьі по гражданскому праву. — М. 2000. — С.12-507.

4. Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. рел.С.В. Ківалов. - Одеса, 2002. - С.82-98; 208-250.

5. Підопригора О.А. Цивілістична наука в Київському університеті ім. Тараса Шевченка // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - №2(17).

6. Покровский И.А. Основньїе проблемьі гражданского права. —М., 1998.

7. Развитие русекого права во второй половине XIX — началеXX в. - М. - С. 140-173.

8. Шершеневич Г.Ф. Учебник русекого гражданского права. —Т.І. — 11-е изд. - М., 1914. - С.8-23.

48