- •Глава 1
- •§ 1. Право приватне і право публічне
- •§ 2. Джерела приватного права
- •§ 3. Значення римського приватного права
- •§ 4. Приватне право і цивільне право
- •Глава 2
- •§ 1. Значення порівняльної цивілістики
- •§ 2. Критерії класифікації приватного (цивільного) права
- •§ 3. Європейські традиції приватного (цивільного) права
- •§ 4. Європейські родини приватного (цивільного) права
- •§ 5. Традиція приватного (цивільного) права в Україні
- •§ 1. Предмет цивільного права
- •§ 2. Метод цивільно-правового регулювання
- •§ 3. Засади цивільного права
- •§ 4. Функції цивільного права
- •§ 5. Структура цивільного права
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття цивільного законодавства
- •§ 2. Форми цивільного законодавства України
- •§ 3. Акти цивільного законодавства України
- •§ 4. Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України
- •§ 5. Дія актів цивільного законодавства
- •§ 6. Договори як форма цивільного законодавства
- •§ 7. Звичаї
- •§ 8. Міжнародні договори
- •§ 9. Аналогія
- •§ 10. Значення судової практики
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття і предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методологія цивілістики
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна
- •Глава 6
- •§ 1. Особливості формування цивільного права в Україні
- •§ 2. Становлення традиції цивільного права в Україні
- •§ 3. Цивільне право в Україні за радянських часів
- •§ 4, Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України
- •Глава 7 Цивільне правов ід ношення
- •§ 1. Поняття цивільного правовідношення
- •§ 2. Загальна характеристика суб'єктів і об'єктів цивільних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільного правовідношення
- •§ 4. Вили цивільних правовідносин
- •§ 5. Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
- •Глава 8
- •§ 1. Загальні положення про фізичну особу
- •§ 2. Правоздатність фізичних осіб
- •§ 3. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи
- •§ 4. Ім'я фізичної особи
- •§ 5. Місце проживання фізичної особи
- •§ 6. Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
- •§ 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
- •§ 8. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •§ 9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •§ 10. Акти цивільного стану
- •§ 11. Фізична особа як підприємець
- •§ 12. Опіка та піклування
- •Глава 9 Юридичні особи
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної особи
- •§ 2. Сутність юридичної особи
- •§ 3. Цивільна правосуб'єктність юридичної особи
- •§ 4. Класифікація юридичних осіб
- •1) Залежно від виду права власності на:
- •2) Залежно від мети створення і діяльності на:
- •3) Залежно від підстав фінансування на:
- •4) Залежно від функцій на:
- •5) Залежно від відношення засновників до майна на:
- •8) Залежно від організаційно-правової форми на:
- •§ 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
- •§ 6. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 10
- •§ 1. Загальні засади участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •§ 3. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •Глава 11 Об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
- •§ 3. Цінні папери як об'єкт цивільних прав (правовідносин)
- •§ 4. Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 5. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •§ 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
- •§ 7. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •§ 8. Інші об'єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
- •§ 2. Здійснення цивільних прав
- •7Г„к _ 177
- •§ 3. Межі здійснення цивільних прав
- •§ 4. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
- •§ 7. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
- •§ 8. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
- •§ 9. Самозахист цивільних прав та інтересів
- •§ 10. Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
- •§ 11. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
- •Глава 13 Правочини
- •§ 1. Поняття і ознаки правочину
- •§ 2. Види правочинів
- •§ 3. Форми правочинів
- •§ 4. Тлумачення змісту правочину
- •§ 5. Відмова від правочину
- •§ 6. Недійсність правочинів
- •§ 7. Правові наслідки недійсності правочину
- •§ 8- Окремі види недійсних правочинів
- •Глава 14 Представництво
- •§ 1. Поняття представництва
- •§ 2. Підстави виникнення та види представництва
- •§ 3. Склад правовідносин представництва
- •§ 4. Передоручення
- •§ 5. Представництво за довіреністю
- •§ 7. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб
- •Глава 15 Загальні положення права власності
- •§ 1. Право власності в системі речових прав
- •§ 2. Поняття власності і права власності
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Здійснення права власності
- •§ 5. Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
- •Глава 16 Набуття і припинення права власності
- •§ 1. Загальні положення про набуття права власності Статті 328-330 цк визначають деякі засади набуття права власності.
- •§ 2. Первинні способи набуття права власності
- •§ 3. Похідні (вторинні) способи набуття права власності
- •§ 4. Припинення права власності
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі;
- •§ 1. Класифікація права власності
- •§ 2. Види права власності за суб'єктом
- •§ 3. Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
- •§ 4. Види права власності залежно від правового режиму
- •Глава 18 Захист права власності
- •§ 1. Загальна характеристика захисту права власності
- •§ 2. Віндикаційний позов
- •§ 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •§ 4. Визнання права власності
- •§ 5. Інші засоби захисту права власності. Персональні засоби захисту права власності
- •Глава 19 Суміжні речові права
- •§ 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України
- •§ 2. Права на чужі речі. Загальна характеристика
- •§ 3. Сервітути
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •§ 6. Володіння (посідання) і право володіння чужим майном
- •Глава 20 Право інтелектуальної власності
- •§ 1. Поняття та види інтелектуальної власності
- •§ 2. Право інтелектуальної власності як вид речового права
- •§ 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
- •§ 4. Зміст права інтелектуальної власності
- •§ 5. Здійснення права інтелектуальної власності
- •§ 6. Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 21 Зобов'язання. Загальні положення
- •§ 1. Поняття зобов'язань
- •§ 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •§ 3. Елементи зобов'язань
- •§ 4. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 5. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •13' • • ••- 371
- •§ 6. Припинення зобов'язань
- •§ 7. Виконання зобов'язань
- •Глава 22 Забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 3. Речово-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань
- •3.1. Застава
- •§ 4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Підстава цивільно-правової відповідальності
- •§ 3. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
- •§ 4. Форми цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •§ 5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Глава 24 Категорія договору в цивільному праві
- •§ 1. Поняття договору
- •§ 2. Види договорів
- •§ 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
- •§ 4. Зміст (умови) договору
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •Глава 25 Купівля-продаж
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •1.2. Права та обов 'язки сторін у договорі купівлі-продажу
- •§ 2. Захист прав споживачів
- •§ 3. Види договору купівлі-продажу
- •§ 4. Роздрібна купівля-продаж
- •§ 5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •§ 6. Поставка
- •§ 7. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •§ 8. Міна (бартер)
- •§ 1. Дарування
- •Глава 55 цк, що регулює дарування, містить множину норм, зосереджених у 14 статтях (у раніше чинному цк були лише дві статті, що регулювали дарування).
- •§ 2. Рента
- •§ 3. Довічне утримання (догляд)
- •Глава 27 Найм (оренда) та позичка
- •§ 1. Договір найму (оренди)
- •1.3. Припинення договору найму (оренди) Підстави припинення договору:
- •1.4. Різновиди договору найму (оренди)
- •§ 2. Договір оренди державного та комунального майна
- •§ 3. Прокат
- •§ 4. Найм (оренда) земельної ділянки
- •§ 5. Лізинг
- •Глава 28 Найм (оренда) житла
- •§ 1. Поняття житлового законодавства та договору найма житла
- •§ 2. Права наймача житла і членів ного сім'ї
- •§ 3. Зміна і розірвання договору найму житла
- •§ 4. Приватизація житла
- •Глава 29
- •§ 1. Договір підряду
- •Глава 61 цк регулює підряд.
- •§ 2. Побутовий підряд
- •§ 3. Будівельний підряд
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •§ 5. Зовнішньоекономічні підрядні операції з давальницькою сировиною
- •§ 6. Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Загальні положення про послуги
- •§ 2. Перевезення
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Договори перевезення пасажира, багажу та пошти
- •§ 6. Транспортне експедирування
- •Глава 31
- •§ 1. Зберігання
- •§ 2. Страхування
- •2.1. Поняття страхування
- •§ 3. Доручення
- •§ 4. Комісія
- •§ 5. Управління майном
- •Глава 32 Позика. Кредит. Банківський вклад
- •§ 1. Позика
- •§ 2. Кредит
- •2.1. Поняття кредиту
- •§ 3. Банківський вклад
- •Глава 33 Банківський рахунок. Факторинг. Розрахунки
- •§ 1. Банківський рахунок
- •Глава 72 цк регламентує вид договору, який поширений у сфері розрахункових відносин, однак не був раніше законодавчо визначений і регламентований в цк — договір банківського рахунка.
- •§ 2. Факторинг
- •§ 3. Розрахунки
- •Глава 34 Розпоряджання майновими правами
- •§ 1, Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Комерційна концесія
- •§ 3. Спільна діяльність
- •Глава 35 Види недоговірних зобов'язань
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 2. Інші види недоговірних зобов'язань
- •Глава 36** Відшкодування шкоди
- •§ 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- •§ 2. Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою
- •§ 4. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 37
- •§ 1. Загальні положення про спадкування
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •§ 3. Спадкування за законом
- •§ 4. Здійснення права на спадкування
- •Глава 87 цк регулює здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Згідно зі ст.І268 цк спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прий-
- •§ 5. Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину. Спадковий договір
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
Глава 35 Види недоговірних зобов'язань
Публічна обіцянка винагороди.
Інші види недоговірних зобов'язань.
Недоговірні зобов'язання регулює пІдрозд.2 розд.Ш книги п'ятої ЦК, що містить шість глав, присвячених регламентації шести видів недоговірних зобов'язань:
зобов'язання у зв'язку із публічною обіцянкою винагороди;
зобов'язання у зв'язку Із вчиненням дій у майнових інтересахіншої особи без її доручення;
зобов'язання, шо виникають внаслідок рятування здоров'я тажиття фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;
зобов'язання у зв'язку зі створенням загрози життю, здоров'ю,майну фізичної особи або майну юридичної особи;
зобов'язання з відшкодування шкоди;
зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна бездостатньої правової підстави.
Два види недоговірних зобов'язань (зобов'язання у зв'язку Із вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення та зобов'язання у зв'язку зі створенням загрози здоров'ю, життю, майну фізичної особи або майну юридичної особи) є новими, вони не були урегульовані ЦК 1963 р. Ці види недоговірних зобов'язань значно розширені та правила щодо них деталізовані і конкретизовані.
§ 1. Публічна обіцянка винагороди
Публічна обіцянка винагороди регулюється гл.78 ЦК. Вона по-. діляється на два різновиди:
публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу;
публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.
Особливістю гл.78 ЦК 2003 p., що регулює публічну обіцянку винагороди, порівняно з ЦК 1963 p., є те, що вона не ототожнює публічну обіцянку винагороди та оголошення конкурсу, а передбачає правила як про публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу, так і про публічну обіцянку нагороди за результатами конкурсу. Тим самим зобов'язання з публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу розглядаються як різновид зобов'язань з публічної обіцянки винагороди. --
708
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу. Особа
має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невиз-наченому колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди (ст. 1144 ЦК).
У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, що можуть вчинятися різними особами. Для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання.
У ЦК передбачена зміна умов публічної обіцянки винагороди. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови її надання. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною завдання. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, вона має право на відшкодування понесених нею витрат.
У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана її виплатити. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну (ст. 1148 ЦК).
Згідно зі ст.1149 ЦК зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:
закінчення строку для передання результату;
передання результату особою, яка першою виконала завдання.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.
Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу — це зобов'язання, за яким одна сторона (засновник конкурсу) в результаті публічної обіцянки спеціальної нагороди (оголошення конкурсу) бере на себе обов'язок прийняти, оцінити результати виконаної роботи і видати нагороду за її виконання, а друга сторона (учасник конкурсу) має право вимагати виконання цього обов'язку.
Публічна обіцянка нагороди (премії) за найкраще виконання певної роботи (оголошення конкурсу), дана його засновником,
709
зобов'язує засновника конкурсу сплатити обіцяну нагороду особі, робота якої визнана гідною нагороди відповідно до умов конкурсу.
Оголошення конкурсу — це один з видів публічної обіцянки нагороди. Конкурси оголошуються на створення творів науки, літератури, мистецтва, на проектування особливо важливих споруд, на краще виконання музичних та інших творів тощо. Оголошення конкурсу завжди звернене до невизначеного кола осіб і є підставою виникнення недоговірного зобов'язання, з якого випливає обов'язок особи, оголосила конкурс, виплатити обіцяну нагороду. Цей обов'язок виникає стосовно не всіх учасників конкурсу, а лише тих, хто досяг найкращого результату внаслідок виконання оголошеного завдання, що відповідає вимогам і умовам конкурсу, та визнаний його переможцем.
Оголошення конкурсу є одностороннім правочином. Оголошуючи конкурс, його засновник висловлює волю, спрямовану на досягнення певного правового результату, тобто вчиняє дію, спрямовану на встановлення цивільних прав і обов'язків. Обов'язок учасників конкурсу виникає лише тоді, коли вони подадуть заявку про участь у конкурсі виконавців і передадуть обумовлену конкурсом роботу, тобто також здійснять односторонній правочин. У законі передбачені певні вимоги до оголошення конкурсу.
Згідно зі ст.1150 ЦК конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. Засновник конкурсу має право запросити до участі у ньому персональних учасників (закритий конкурс).
Тобто для того, щоб конкурс мав значення юридичного факту як підстава виникнення зобов'язання з публічної обіцянки нагороди, він повинен відповідати таким умовам: конкурс оголошується фізичними або юридичними особами; оголошення конкурсу має бути публічним (звернене до усіх) через засоби масової інформації або іншим чином; в оголошенні конкурсу має міститися обіцянка нагороди; оголошення про конкурс має містити всі істотні умови.
Відповідно до ст. 1151 ЦК засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати у ньому участь. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.
За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу. Останніми може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення.
Умовами конкурсу повинно бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.
710
Зазвичай оголошення про конкурс містить:
завдання — визначення роботи, що повинна бути виконана;
строк його виконання — тривалість має реально забезпечувати виконання конкурсного завдання;
розмір нагороди — вказується кількість призових місць, розмір і число премій за кожним призовим місцем. Крім премій запризові місця, можуть встановлюватися заохочувальні премії, щовиплачуються учасникам конкурсу, роботи яких визнані гіднимибути відзначеними, хоча і не зайняли призових місць;
місце подання робіт — зазначення адреси, куди вони повинні бути подані;
5) порядок і строк порівняльної оцінки робіт — повідомленняпро те, скільки турів конкурсу буде проводитися, строк і порядокпроведення кожного з них.
Засновник конкурсу має право змінити Його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу повинно бути оголошено у тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс.
Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, остання має право на відшкодування засновником витрат, понесених нею для підготовки до участі у конкурсі (ст. 1152 ЦК).
Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, понесених ним для підготовки до участі у
конкурсі.
Подання робіт учасниками конкурсу має бути здійснене у межах строку, оголошеного засновником конкурсу. Прострочення у поданні виконаної роботи або подання її з порушенням інших умов не викликають виникнення прав у осіб, які представили роботу з порушеннями, так само як і не породжує обов'язків засновника
конкурсу.
Для оцінки робіт засновник конкурсу зазвичай створює спеціальний орган — журі, до складу якого входять найбільш авторитетні і відповідальні у цій галузі особи. За результатами конкурсу журі приймає рішення.
Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Він визначається у порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються у тому ж порядку, в якому його було оголошено. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.
У ст.1155 ЦК передбачені особливості оцінювання результатів Інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, поданими на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:
711
Hi
присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
відмову в присудженні призових місць, якщо жодна з робіт,поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії).
Згідно зі ст.П56 ЦК переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом конкурсу був результат Інтелектуальної, творчої діяльності, його засновник має право подальшого його використання лише за згодою переможця конкурсу.
Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем договору про використання предмета конкурсу.
Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на останню. Умова конкурсу, за якою засновник не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.
Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на нього, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо останній протягом місяця від дня оголошення результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.
Якшо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до ст.344 ЦК (набувальна давність).
Відносини, що виникають з публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу, мають тривалий характер. Тому права та обов'язки сторін цього зобов'язання змінюються залежно від розвитку цих відносин. Так, якщо до ухвалення рішення про виплату нагороди учасники конкурсу мають право на оцінку поданих ними робіт, то після ухвалення рішення про визнання робіт окремих учасників найкращими і присудження їм премій у них виникає інше суб'єктивне право — вимагати сплати присуджених їм нагород (премій). Це право може бути реалізоване в примусовому порядку шляхом пред'явлення позову до суду.