§ 3. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою

Оскільки часткову дієздатність ЦК 2003 р. пов'язує з досягненням віку не 15, як це було передбачено ЦК 1963 p., a 14 років, тому розмежовані правила відповідальності за шкоду, заподіяну малолітньою особою, яка не досягла 14 років, та неповнолітньою особою (у віці від 14 до 18 років).

Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою. Згідно зі ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою

особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи Іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини.

Якщо малолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (уси-новлювачів) або опікуна, так і з вини закладів чи особи, що зо-

729

бов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду в частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Вина навчальних, виховних і лікувальних закладів розуміється як нездійснення ними належного нагляду за дітьми в момент заподіяння шкоди. Вони передбачаються винними, поки не доведуть інше. У разі покладання відповідальності на батьків (опікунів) і на заклади, під наглядом яких знаходився малолітній, відповідальність має частковий характер.

Обов'язок осіб, визначених ч. 1 ст. 1178 ЦК, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. ПІсдя досягнення повноліття особа може бути зобов'язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до 14 років життю чи здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, визначені ч.І цієї статті, є неплатоспроможними або померли.

Згідно зі ст. 1181 ЦК шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується 'їх батьками (усиновлювачами), опікунами у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду в частці, яка визначається за рішенням суду.

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. Згідно зі ст. 1179 ЦК неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками (усиновлювачами) чи піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їх вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Окремо у ст. 1180 ЦК врегульоване відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності. Шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

730

У разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками (усиновлювачами) чи піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Таким чином, неповнолітні відповідають за завдану ними шкоду на загальних підставах, тобто самостійно її відшкодовують. Ця відповідальність може бути покладена на батьків або піклувальників за відсутності у неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, за наявності вини батьків або піклувальників у завданні шкоди.

Вина батьків або піклувальників презюмується: якщо вони не доведуть, що шкоду завдано не з їх вини, вони вважаються винними. Вина батьків або піклувальників полягає у нездійсненні належного нагляду за неповнолітніми під час завдання шкоди, безвідповідальному ставленні до їх виховання або неправомірному використанні своїх прав стосовно дітей, результатом якого є неправильна поведінка останніх, що завдала шкоди (бездоглядність дітей, потурання).

Обов'язок батьків або піклувальників щодо відшкодування шкоди має субсидіарний характер: він виникає лише тоді, коли неповнолітній не може належним йому майном відшкодувати шкоду. Цей обов'язок припиняється законодавче якщо заподіювач шкоди досягне повноліття, а також у разі, якщо у нього до досягнення повноліття з'явиться майно, достатнє для відшкодування шкоди.

Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду в частці, що визначається за рішенням суду.

Батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських

обов'язків.

Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою.

Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини. Обов'язок останніх відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється у разі поновлення її цивільної дієздатності.

Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоду, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а са-

731

ма недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або у повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.

Шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відшкодовується нею на загальних підставах.