3. Види нормативних документів

В Україні чинні такі нормативні документи (НД):

1. Міждержавні стандарти, настановні документи, рекомендації.

2. Національні стандарти України (ДСТУ).

3. Республіканські стандарти колишньої УРСР, затверджені Держпланом або Міністерством економіки України до 1 серпня 1991 р.

4. Настановні документи Держспоживстандарту України (КНД та Р).

5. Державні класифікатори (ДК).

6. Галузеві стандарти (ОСТ) і технічні умови (ТУ) колишнього СРСР, затверджені до 1 січня 1992 р., термін чинності яких продовжено, якщо вимоги цих НД не суперечать чинному законодавству України.

7. Стандарти організацій (компаній та об’єднань підприємств державного рівня) та галузеві стандарти України (СОУ, ГСТУ), зареєстровані Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» («ДП «УкрНДНЦ»).

8. Технічні умови, зареєстровані територіальними органами Держспоживстандарту України - центрами стандартизації, метрології та сертифікації.

9. Інші нормативні документи центральних органів виконавчої влади України.

Види стандартів

Основоположні

На продукцію, послуги

На процеси

Методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу)



4. Порядок розробки, затвердження та реєстрація стандартів

Проекти ДСТУ розробляють технічні комітети зі стандартизації (ТК), відповідно до планів національної стандартизації України, програм (планів) робіт та договорів на розробку стандартів.

Основні умови розроблення стандартів:

Стандарти повинні розроблятися тільки при необхідності. В першу чергу, які забезпечують безпеку життя та здоров’я населення, охорону навколишнього середовища, сумісність та взаємозамінність продукції

1

Стадії розроблення стандартів

1. Організація розроблення стандартів (розгляд замовлення та пропозиція, розроблення та затвердження технічного завдання).

2. Розроблення проекту стандарту (першої редакції) і пояснювальної записки (розсилання їх на відгук організаціям). Опрацювання відгуків і складання зведення відгуків. Доопрацювання проекту стандарту і пояснювальної записки на підставі зауважень і пропозицій.

3. Розроблення проекту стандартів остаточної редакції. Погодження розробником остаточної редакції стандарту з погоджувальними організаціями і подання її з супровідною документацією в Держспоживстандарт України. Державна експертиза проекту стандарту (залучають науково-дослідні організації: Держспоживстандарту України ТК, вчені, фахівці).

4. Затвердження (повернення на доробку) та державна реєстрація стандарту: індекс (ДСТУ), реєстраційний номер, рік затвердження; у позначенні ГОСТу та СТТУ після індексу вказують умовне позначення міністерства (відомства) та абревіатуру науково-технічного або інженерного товариства.

5. Видання стандарту, тиражування і розповсюдження.

6. Перевірка чинних стандартів розробником не менше одного разу за п’ять років.

