Мається на увазі, наприклад, така формула, як libertè, ègalitè, fraternitè — «свобода, рівність, братерство», яка стала гаслом Великої французької революції і так чи інакше, незалежно від конкретних політичних проектів, на довгий час перетворилась на вираз вищих цінностей європейської ліберальної демократії. Вона живе
ізараз, хіба що дещо знизивши рівень радикальності. Всезагальні рівність і братерство — гасло надто утопічне і максималістське. Замість рівності найчастіше говорять про справедливість, замість братерства — про солідарність. Тим не менш нові формулювання цінностей і в цьому випадку можна зіставити з їх попередниками
іпорівняти сформульовані в них цінності. В перекладі на мову політики гасло свободи, справедливості і солідарності являє собою вираз основних характеристик сучасного західного суспільства: політична (парламентська) демократія, ринкова економіка і національна державність.
Ці та подібні до них гасла можна розглядати також як формулювання вищих соціально-політичних цінностей суспільства. Вони являють собою також певні параметри, оскільки можна говорити про міру свободи чи справедливості в даному суспільстві і, отже, відповідно аранжувати суспільства на основі певного рейтингу. <…>
Можна розглянути еволюцію вищих цінностей культур європейського типу від «семіотичної трійці» Дюмезіля до сучасної європейської політичної ідеології. Щоб була прозорішою семантика демократичних ідеалів, її доцільно зіставити з їх (ідеалів) протилежністю. <…>
Кожна цінність ліберальної демократії має свою тінь — консервативного («правого») двійника-протилежність і не може без нього існувати. Не може бути свободи без відповідальності. А система відповідальностей означає порядок («стабільність»). Порядок своєю чергою вимагає, щоб кожен знав своє місце, отже, щоб суспільство було стратифіковане, поділене на класи (соціальні групи) і очолене елітами. І, власне, чи в такому разі «свобода, рівність, братерство» означає не те саме, що «віра, порядок, нація», тільки останнє формулювання є консервативним? <…>
Ідеї свободи, справедливості, солідарності спрямовані вперед, у майбутнє, вони привабливіші як соціальні цінності, ніж їхні антиподи. Гуманістичні цінності — це виміри чи параметри, яким суспільство повинне задовольняти. Вони радше формулюють цілі, до яких суспільство прагне, або норми, яких люди мають дотримуватися. Порядок є засіб, а свобода є мета. Через норми і цінності в житті
присутнє майбутнє, через історію — минуле. Як зазначав Карл Маннгайм, лібералізм легітимується принципами, консерватизм — історією. <…>
Світова цивілізація створила достатньо чітку і водночас достатньо гнучку структуру, входження до якої дає змогу індивіду сполучити свої власні цілі, цінності та норми із загальноприйнятими в демократичному суспільстві. Ринкове суспільство, парламентська демократія і національна державність є реалізацією принципів свободи, справедливості і солідарності принаймні в тому сенсі, що дають індивіду можливість захистити свою гідність, свої права
ісвободи. Однак у житті суспільства зажди є ризик. Найкраща організація суспільства не виключає трагічних поворотів напрямків розвитку, втрати цивілізаційних здобутків, культурних і моральнісних проваль на десятиліття і століття. <…>
Людина живе за поведінковими нормами, прийнятими в її суспільстві, як правило, не замислюючись — доти, доки не опиняється в епіцентрі конфлікту, де їй доводиться приймати доленосне рішення, її власне скромне життя зіставляється раптом із грандіозними проблемами, для розв’язання яких вона мусить врахувати
івласний досвід, і загальноприйняті соціальні норми.
Суспільство має бути збудоване так, щоб індивід міг повністю розкрити своє внутрішнє багатство. Але він може розкрити і свою внутрішню убогість. Усе залежить від того, на яку суспільну функцію занесе людину життя і що вона має в собі розкрити.
Людина може бути доброю, але вона може бути і страхітливо злою. Європейська система фундаментальних цінностей не гарантує однозначності рішень. Вона не говорить сама по собі, чи зла людина, чи добра. Одне можна сказати твердо: людина здатна відрізняти
добро від зла, істину від хиби, красу від мерзоти. І тому можна бути оптимістом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПЕРШОДЖЕРЕЛ
1. Аквінський Тома. Коментарі до Арістотелевої «Політики» / Тома Аквінський ; пер. з латин. О. Кислюка ; передм. В. Котусенка. – К. : Основи, 2000. – 794 с.
2. Андрущенко В.П. Освітня політика (огляд порядку денного) / В.П. Андрущенко, В.Л. Савельєв. – К. : «МП Леся», 2010. – 368 с.
3. Антологія / упоряд. : М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська ; відп. ред. М. Зубрицька. – Львів : Літопис, 2002. – 304 с.: іл.
4. Арістотель. Нікомахова етика / Арістотель ; пер. з давньогр. В. Ставнюк. – К. : Аквілон-Плюс, 2002. – 480 с.
5. Арістотель. Політика / Арістотель ; пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. – К. : Основи, 2000. – 239 с.
6. Базалук О.А. Философия образования / О.А. Базалук // Философия образования в свете новой космологической концепции : учеб. – К. : Кондор, 2010. – 458 с.
7. Беседы и суждения Конфуция. – СПб. : ООО «Издательство “Кристалл”», 1999. – 1120 с.: ил. – (Серия «Б-ка мировой лит.»).
8. Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю : консолідація Європейського простору вищої освіти» (26–28 квітня 2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. tempus.org.ua/uk/news/756novinirozvitkubolonskogoprocesu.html
9. Волинка Г.І. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті : навч. посіб. / Г.І. Волинка. – К. : Вища шк., 2005. – 544 с.
10. Губернський Л.В., Андрущенко В.П. Філософія освіти ХХІ століття : пошук пріоритетів / Л.В. Губернський, В.П. Андрущенко // Сучасна українська філософія : традиції, тенденції, інновації : зб. наук. праць / відп. ред. А.Є. Конверський, Л.О. Шашкова. – К. : Видав.-поліграф. центр «Київський університет», 2011. – 304 с. – [16] окр. с.: іл.
11. Дао де цзин / пер. с кит. д-ра философ. наук Ян Хиншуна. – Изд. 2-е, доп. и испр. – Алматы : Жети жагы, 2004. – 104 с.
28. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.) : хрестоматія / упоряд. : Л.Д. Березівська та ін. – К. : Наук. світ, 2003. – 418 с.
29. Менегетти А. Система и личность / А. Менегетти ; пер. с ит. ННБФ «Онтопсихология». – Изд. 2-е, исправл. и дополн. – М. : ННБФ «Онтопсихология», 2007. – 352 с.
30. Молдован А.М. «Слово о законє и благодати» Илариона / А.М. Молдован. – К. : Нук. думка, 1984. – 240 с.
31. Ньюмен, Дж. Г. Идея Университета / Дж. Г. Ньюмен ; пер. с англ. С.Б. Бенедиктова ; под общ. ред. М.А. Гусаковского. – Минск : БГУ, 2006. – 208 с.
32. Огнев’юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огнев’юк. – К. : Знання України, 2003. – 450 с. – С. 315–384.
33. Огнев’юк В.О. Філософія освіти в структурі наукових досліджень феномену освіти / В.О. Огнев’юк // Науково-методичний журнал «Шлях освіти». – 2009. – № 4 (54). – С. 2–6.
34. Огнев’юк В.О. Шкільна освіта у контексті семи еволюційних поступів [Електронний ресурс] / В.О. Огнев’юк // Освітологічний дискурс. – 2011. – № 2 (4). – Режим доступу : http://innovations.kmpu.edu.ua/ ENFV/2011_2/11ovosep.pdf
35. Ортега-и-Гассет Х. Миссия Университета / Х. Ортега-и-Гассет ; пер. с. исп. М.Н. Голубевой ; ред. перевода А.М. Корбут ; под. общ. ред. М.А. Гусуковского. – Минск : БГУ, 2005. – 104 с.
36. Платон. Держава / Платон ; пер. з давньогр. Д. Коваль. – К. : Основи, 2000. – 355 с.
37. Платон. Діалоги / Платон ; пер. з давньогр. Й. Кобів, У. Головач та ін. – К. : Основи, 1999. – 395 с.
38. Попович М. Бути людиною / М. Попович. – К. : ВД «Києвомогилянська академія», 2011. – 223 с.
39. Прокопович Ф. Філософські твори – Opera philosophiсa : в 3 т. / Ф. Прокопович ; пер. з латин. Ю. Мушака та ін. ; упоряд. М. Рогович, В. Нічик ; редкол. : В. Шинкарук (голова) та ін. ; мовна ред. пер., його звірка з ориг. й приміт. В. Маслюка, І. Андрійчука ; передм. М. Роговича та ін. – К. : Наук. думка, 1979. – Т. 1. Про риторичне мистецтво. Різні сентенції. – 511 с.
40. Ридингс Б. Университет в руинах / Б. Ридингс ; пер. с англ. А.М. Корбута ; под. общ. ред. М.А. Гусуковского. – Минск : БГУ, 2009. – 248 с.
41. Романенко М.І. Філософія освіти : досягнення та проблеми / М.І. Романенко // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах «Грані». – 2013. – № 5 (97). – С. 48–52.
Навчальне видання
Філософія оcвіти
• хрестоматія •
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Укладачі:
Огнев’юк Віктор Олександрович Кузьменко Ольга Миколаївна
За подані матеріали відповідають автори.
Видання підготовлене до друку в НМЦ видавничої діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка
Завідувач НМЦ видавничої діяльності, директор видавництва М.М. Прядко. Головний редактор А.М. Даниленко
Редактор Л.В. Потравка Дизайнер Т.В. Нестерова
Технічний редактор Т.М. Піхота
Верстальник О.Д. Ткаченко
Поліграфічна група: А.А. Богадельна, Д.Я. Ярошенко, О.М. Дзень, Г.О. Бочарник, В.В. Василенко
Підписано до друку 24.03.2014 р. Формат 60х841/16.
Ум. друк. арк. 29,53. Обл.-вид. арк. 28,35. Наклад 300 пр. Зам. № 4–022.
Київський університет імені Бориса Грінченка. 04053, м. Київ, вул. Воровського, 18/2.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи Серія ДК № 4013 від 17.03.2011 р.
Попередження! Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» жодна частина цього видання не може бути використана чи відтворена на будь-яких носіях, розміщена в мережі Інтернет без письмового дозволу Київського університету імені Бориса Грінченка й авторів. Порушення закону призводить до адміністративної, кримінальної відповідальності.
