- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Еллінізм
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Космогонічні міфи
- •Землеробські міфи
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Приповідки
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Пророки в Библии
- •Пророки в Библии
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Есхатологія в Старому Завіті
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Структура и расположение
Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
Промова слів Володаря Всесвіту, які вимовив він після того, як прокинувся до життя він: “Я той, хто існував як Хепра (сонячний бог), повернувся до існування і почалось буття. Почало існувати все після того, як повернувся до існування я. Багато істот вийшло з вуст моїх. Не існувало ще небо і не існувала земля. Не було ще створено ґрунт і змії1 в місці цьому. Я утворив їх з Нуна2, з небуття. Не знайшов я собі місця, аби постати там. Міркував я в серці своєму і поклав основу воістину. Утворив я образи всі. Був я один, бо не виплюнув я ще Шу3, не відригнув я ще Тєфнут4, і не було іншого, хто творив би зі мною. Поклав я основу в серці своєму й почали жити багаточисельні істоти від істот, народжених від істот, народжених ними. Я поєднався з думкою моєю, дав напрямок та життя їй в серці моєму і поклав її в свій рот. І виплюнув я Шу, і відригнув я Тєфнут. Мовив батько мій Нун: "Та зростуть вони!" І Око моє було позаду них вічно5. Відокремились вони від мене після того, коли я існував як єдиний бог, і от три боги зі мною. Був я на землі цій, і Шу і Тєфнут зраділи у водах, де вони були, і привели вони до мене Око моє з собою. І після цього зібрав я частки тіла і окропив їх сльозами, і почали існувати люди зі сліз моїх, які витекли з Ока мого6. І розгнівалось Око моє на мене, коли прийшло воно і знайшло інше7 на місці своєму. І прикрасив я його блиском, що його утворив я раніше, і розмістив його на обличчі моєму, і після того панувало воно над усією землею8... І створив я змій усяких та істот всіляких за допомогою їх. І народили Шу та Тєфнут (Геба) і Нут, і народили Геб та Нут Осіріса, Гора Хент-ен-Мерті, Сета, Ісіду та Нєфтіду з тіла єдиного, одного після іншого, і народили вони потомство багаточисельне на землі цій.”
А ось інший варіант цього ж міфу: В далекі часи, багато мільйонів років тому був Хаос – нескінченний і бездонний океан. Цей океан називався Нун... Скам'янілі води Нуна, здавалось, навіки застигли в нерухомості. Ніщо не порушувало спокою. Проходили століття, тисячоліття, а океан Нун залишався нерухомим. Але одного разу трапилось диво. Вода раптом затремтіла, сколихнулася, і на поверхні з'явився великий бог Атум. – Я існую! Я утворю світ! Не маю я ані батька, ані мати; я – перший бог у Всесвіті, і я створю інших богів! – З неймовірним зусилля Атум відірвався від води, злетів понад безоднею і, піднявши руки, промовив чарівне слово. В ту ж мить пролунав приголомшливий гуркіт, і серед пінних бризок виріс пагорб Бен-Бен [символічно – потенційна творча сила Всесвіту]. Атум спустився на пагорб та почав міркувати, що йому робити далі. – Я створю вітер – так міркував Атум.– Без вітру цей океан знову замре й залишиться назавжди нерухомим. А ще я створю богиню дощу й вологи, щоб вода океану підпорядковувалась їй. І Атум створив бога вітру Шу й богиню вологи Тєфнут – жінку з головою лютої левиці. Це була перша божественна пара на землі. Але тут трапилось нещастя. Непроглядний морок все ще оточував Всесвіт, і в темряві Хаоса Атум втратив своїх діточок. Скільки він не кликав їх, оглушаючи водяну пустелю плачем та жалем, відповіддю йому було безмолв'я. В повному відчаї Атум вирвав своє Око, й, звертаючись до нього, вигукнув: – Око моє! Зроби те, що я тобі скажу. Йди в океан, розшукай моїх дітей Шу й Тєфнут, та поверни їх мені. Око відправилось до океану, а Атум сів і почав чекати його повернення. Втративши врешті всіляку надію знову побачити своїх діточок, Атум вигукнув: – О горе! Що ж робити мені? Мало того, що я навіки втратив свого сина Шу й свою доньку Тєфнут, я до того ж ще й залишився без Ока! І він створив нове Око й влаштував його в свою пусту глазницю. Вірне Око після багатолітніх пошуків все ж таки знайшло дітей Атума в океані. Тільки-но Шу й Тєфнут зійшли на пагорб, бог кинувся їм назустріч, аби скоріше їх обійняти, як раптом Око, палаючи від люті, підскочило до Атуму та гнівно прохрипіло: – Що це означає?! Чи не за твоїм словом я пішло в океан Нун й повернуло втрачених дітей! Я вірно відслугувало тобі, а ти... – Не гнівайся,– промовив Атум.– Я розташую тебе на лобі, і ти звідти споглядатимеш світ, який я створю, милуватимешся його красою. Але ображене Око не бажало слухати ніяких виправдань. Бажаючи покарати бога за зраду, воно перетворилось на отруйну змію кобру. З погрожуючим шипінням кобра роздула шию й висторчила отруйні зуби, націленя прямо на Атума. Однак бог узяв спокійно змію в руки й розташував її на лобі. З того часу око-змія прикрашає корони богів та фараонів. Називають цю змію урієм. Далі з вод океану виріс білий лотос. Бутон розкрився, й звідти вилетів бого сонця Ра, який приніс світові довгоочікуване світло. Побачивши Атума та його діточок, Ра заплакав від радості. Його сльози впали на землю й перетворилися на людей.
Примітки: 2. Змій (урей) – премудрі істоти вищого виміру, або символ мудрості та посвячення в таїни життя. 3. Нун – першопочатковий Хаос, символічно – скам'янілі холодні води океану, з котрого все почало існувати. 4. Шу – бог повітря, вітру. Порівняймо "шу"–"бог повітря" та "ішешні"–"я виплюнув". 5. Тєфнут – богиня дощу та вологи, символічно – сестра і жінка Шу, донька Ра. Порівняймо "тєфнут" та "тєфні"–"я відригнув". 6. Тобто охороняло їх. 7. В оригіналі "реміт"–"сльози" та "ремет"–"люди". 8. Іншим оком бога сонця є Місяць. 9. В даному випадку "землю" можна розглядати також як пробуджений до життя Всесвіт, тобто Сонячну систему.
СЮЖЕТИ Й ОБРАЗИ ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ЛІРИКИ.